«Папери з Металістом 1925 я підписав ще декілька днів тому, але саме 25 січня всі нюанси затвердили, скажімо так, тому й оголосили про укладення контракту офіційно. Другу частину сезону я буду грати за Ворсклу на правах оренди. Власне, я й нині з полтавською командою. У нас зараз навчально тренувальні збори у Туреччині.
Спроб з боку керівництва Ворскли втримати мене у клубі не було, адже Металіст 1925 активував мою клаусулу. Рішення переходити чи залишатися ухвалював особисто я. Мені Ворскла багато чого дала, я дякую цьому клубу, в ньому я себе зарекомендував, вже зробив собі якесь ім’я.
Угода з харків'янами розрахована на чотири роки. Я впевнений у тому, що з наступного року команда вже гратиме в УПЛ і не просто там гратиме, а буде боротися за місця в першій трійці. Велику роль у моєму переході зіграла бесіда з головою наглядової ради Богданом Бойком – я почув від нього особисто, яким він бачить майбутнє Металіста 1925 і мене в його структурі. Він зміг мене переконати і я зрозумів, що це той клуб, де я дійсно хочу грати.
Але зізнаюсь, що рішення далося все ж нелегко, бо паралельно велися переговори з Шахтарем. Від «гірників» була офіційна пропозиція Ворсклі. Клуби за мене боролися. Вибір був непростим, але я впевнений, що все зробив правильно, погодившись на пропозицію саме Металіста 1925, а не донецького клубу. Я вважаю, що у харківському клубі в мене буде більше шансів спокійно розвиватись, прогресувати, ніж у Шахтарі, й згодом потрапити до національної збірної України, а потім перебратися до якоїсь європейської команди-гранда.
До речі, те, що ван Леувен тренує Металіст 1925, це ще одна з причин, чому я погодився на пропозицію харківського клубу. Він мені дуже імпонує, як тренер. Подобається, як він працює з молоддю. В нього гравці дійсно ростуть.
Динамо? З київським клубом спілкувався мій агент, але до конкретної пропозиції справа не дійшла. Динамо просто цікавилося мною, не більше.
А щодо клубів з-за кордону... Було запрошення від американського Нью-Інгленд Революшн. Я їм відмовив. МЛС не зовсім зрозуміла для мене ліга. Це – по-перше. А по-друге, задалеко. В мене такий вік, 20 років, що вважаю за доцільне поки пограти в Україні чи в Європі. Власне, грати у Європі – це для мене основна ціль, пріоритет», – сказав Крупський у коментарі Українському футболу.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
