Спершу у вівторок підопічні Олександра Шовковського несподівано програли кіпрському «Пафосу» (0:1) у першому матчі третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів. І скільки б перед грою не розповідали, що в цій команді є якісні легіонери, що це на порядок сильніший клуб, аніж «Хамрун Спартанс», все одно більшість шанувальників столичного гранда була переконана, що як би там не було, а якийсь один ми заштовхаємо, в захисті відстоїмо і поїдемо на Кіпр з мінімальною перевагою. Виявилося все навпаки, бо заштовхав один якраз «Пафос». При цьому, якщо абстрагуватися від вболівальницьких симпатій, то це була плюс-мінус нічийна гра, але маємо те, що маємо.
Чи заслужила команда на критику? Безумовно, адже не можна сказати, що «Динамо» «висіло» на воротах «Пафоса» і нанесло 48 ударів, 33 з яких були в рамку воріт. Були помилки, були невдачі, а Олександр Шовковський має багато чого виправити перед матчем вже у наступний вівторок. Але повертаючись до попереднього абзацу, головною фразою там виступає «перший матч». Перший, а отже, є шанс все виправити у другому, тим паче, що рахунок цілком дозволяє це зробити. Програна битва - це ще не програна війна, хай як би не було неприємно поступатися хоч десь. Тому раціонально було б покритикувати «Динамо» в той вечір, а потім дивитися, що буде далі.
А далі «Динамо» приїхало до Львова, де мало зіграти з «Рухом». Загалом, ситуація була не найприємніша для чинного чемпіона України. Команда Шовковського вже міцно увійшла у важкий графік з переїздами і грою двічі на тиждень. Настрій після поразки від «Пафоса» - не дуже, а в суперниках був «Рух», котрий мав максимум очок після першого туру. Коли ж з'явився стартовий склад, то стало зрозуміло, що маятник пріоритетів у головного тренера «Динамо» зараз практично повністю на боці Ліги чемпіонів. Вісім замін у стартовому складі не просто натякали, вони кричали про те, що зараз головне - відпочинок для основних гравців, а у Львові якось та й впораються інші гравці.
І вони не просто впоралися, а розтрощили «Рух» з рахунком 5:1. Мабуть, жоден вболівальник «Динамо» навіть у найсміливіших мріях не міг передбачити такий рахунок перед матчем. Тому не дивно, що після фінального свистка Олександр Шовковський аж світився щастям і хвалив своїх футболістів від душі. Але раціональним було б порадіти за команду, а потім дивитися, що буде далі. Бо якщо для Ліги чемпіонів ключова фраза - «перший матч», то для чемпіонату України головна фраза - «другий тур». Так, у «Динамо» 6 очок після двох матчів, хороша різниця м'ячів, але ще ой як рано радіти, бо попереду майже вся турнірна дистанція.
Тому найкраща порада для вболівальників «Динамо» - тримати голову холодною і намагатися оцінювати все раціонально бодай наступного дня після матчу. Звісно, футбол - це емоції, ми всі радіємо перемогам своєї команди і засмучуємося після поразок. Але глобально поки не відбулося нічого прекрасного і нічого жахливого. Команда вкочується в сезон і досі не вийшла на свій пік форми. Тому «Динамо» точно гратиме краще трохи пізніше, але до цього «пізніше» треба ще дожити в Лізі чемпіонів. Цей самий пік Шовковський, мабуть, підгадав під раунд плей-офф, але в нього ще треба вийти. А якщо не вийти, то дошкандибати, проповзти, взагалі неважливо, як саме це буде.
Пригадайте велике «Динамо» Лобановського наприкінці 90-х. Пам'ятаєте, як важко і лише в серії пенальті кияни пройшли «Спарту» у кваліфікації Ліги чемпіонів? Команда була важка, а в групу її витягнув той самий Шовковський, котрий зараз відповідальний за все. А те, що творилося вже після цього - це золота сторінка в історії «Динамо», яку завжди пам'ятатимуть. Навряд чи варто порівнювати команду теперішню і тодішню, але ситуація схожа в тому плані, що треба за будь-яку ціну пройти цей «Пафос», а потім проти «Црвени Звезди» може бути легше, хай як би дивно це не звучало. Не варто обливати футболістів багнюкою під час поразок, так само як не варто ставити їх на п'єдестал після перемог. Вони лише люди. Люди, яким ми з усіх сил бажаємо перемоги.
