Пригадується, ще після стартових турів в групах я зазначав, що мені імпонує гра збірної Марокко. Й тішить, що вона виправдала мої сподівання, пройшовши без на одному подиху увесь турнір.
– Що вам найбільше запам'яталося в грі чемпіонів?
– У футболі є правило: володієш м'ячем – намагайся забити, а коли без м'яча – старайся не пропустити. Так от марокканці чітко його дотримувалися, потішивши непоганою реалізацією і вмінням грати по рахунку. Вони не боялися віддавати ініціативу супернику й терпіли, щоб досягти потрібного результату, демонструючи раціональний футбол. І ще слід відзначити максимальну мотивацію марокканців, які прекрасно усвідомлювали, що «вистрілити» на ЧС – це шанс для підписання вигідного контракту. Свого добилися, зокрема, у фіналі завдяки налаштованості, гарній організації гри взяли гору над аргентинцями, яких вважали фаворитами.
– На ваш погляд, підсумкові результати чемпіонату закономірні?
– Так, дещо здивували хіба іспанці, які вище чвертьфіналу не зуміли піднятися. Але це їхня вина, бо вони в Чилі приїхали не в бойовому складі.
– Тоді прокоментуйте слова головного тренера українців Дмитра Михайленка, що за певних обставин наша збірна могла пробитися до фіналу.
– Я так не вважаю, наші хлопці виступили у свою силу. От якби вони пройшли іспанців, то можна було б сказати, що стрибнули вище голови. А так за п'ятибальною системою українці не награли навіть на «четвірку».
На жаль, ми не могли похвалитися збалансованістю складу. Були проблеми з лівим флангом захисту, опорною зоною, бракувало агресії нападникам. «Погоду» робили троє: воротар Крапивцов, півзахисники Кревсун, Синчук, цього явно замало, щоб розраховувати на підкорення вершин. До того ж, Синчук через організаційні прорахунки не зміг зіграти з іспанцями. Це була серйозна втрата. Також, заради справедливості, слід сказати, що українці потрапили в легку групу й попри це підопічні Михайленка не домінували в жодному матчі. То про який фінал може йти мова?
– Ви помітили на чемпіонаті якісь тактичні новинки?
– Ні, хоча серед учасників були представники майже всіх континентів. Однозначно, що час коротких передач, нудних розіграшів м'яча канув в Лету, більшість провідних збірних робили ставку на інтенсивність, чіткі дії в перехідній фазі. Для них за приклад – європейські гранди ПСЖ та «Барселона».
– Що не сподобалося?
– Не помітив серед учасників «зірочок» про яких можна було сказати, що в недалекому майбутньому вони стануть великими футболістами.
По-друге, неприємно вразила слабка відвідуваність матчів ЧС, до речі, не виключено, що дався взнаки невдалий виступ господарів.
– А можливо все через те, що до Чилі збірні приїхали не в найсильніших складах, адже чемпіонат проходив не під час міжнародної паузи, визначеної ФІФА й тому клуби не відпускали своїх молодих талантів?
– Все може бути. На жаль, останнім часом ФІФА та УЄФА дуже багато уваги приділяють комерціалізації турнірів, котрі проходять під їхньою егідою. Як бачите, це не завжди себе виправдовує.
