— Денисе, без прелюдій спитаю одразу й прямо, ви та решта хлопців з ФК «Лісне» налаштовані грати проти «Буковини-2», чи варто чекати на зрив гри?
— Вийдемо, будемо грати. Поки все нормально.
— Нормально, тобто вас знайшли, як змотивувати керівники клубу фінансово?
— Ні. Ніяк не змотивували. Просто ми з хлопцями та тренером прийняли рішення — вийти та зіграти в п’ятницю.
— А керівництво, що, мовчить стосовно майбутнього клубу?
— Нічого поки не говорять, мовчать.
— Як із виплатами заборгованостей по заробітній платі?
— Та... Ніяк, тиша.
— Виходить, граєте на ентузіазмі?
— Граємо у своє задоволення.
— Нещодавно ваш вже колишній головний тренер Олександр Рябоконь очолив головну команду куди соліднішого за ФК «Лісне» клубу київського «Лівого Берега». До себе не звав?
— Ні. Знаєте, я не піду в «Лівий Берег», на цю тему з Рябоконем не спілкувались.
— Це ж чому? Відчуваєте, що на Першу лігу вже може не вистачити сил?
— Нецікаво, а сили ще є. Просто не хочу.
Віктор Глухенький
