— На останніх іграх гравці та тренер звертали увагу, що на перших і останніх хвилинах є проблеми з концентрацією. Чи була у вас розмова в роздягальні перед грою?
— Уже не перша гра є ця розмова, у колі ми теж це обговорюємо. Але, бачили — відразу був у них момент на перших хвилинах, тож тут недопрацьовуємо. Але добре те, що добре закінчується.
— У першому таймі Олександр Шовковський дуже багато підказував, звертався до Віталія Буяльського і до всіх польових гравців. На чому саме наголошував тренер?
— Я, чесно, не чув, що там, бо ти в грі, але багато нервував, і це, звісно, нормально, бо ми давно не перемагали в єврокубках, у нас у чемпіонаті справи не скажу, що прям погано, але останню гру програли, і хотілося показати реакцію, таку, як вона сьогодні є.
У першому таймі ми розуміли, що граємо проти людей, не проти якихось там роботів, і будуть у нас моменти, будуть у нас зони. Ми добре їх розібрали, і тренер просто підказував, що в деяких ситуаціях потрібно грати спокійніше, не завжди поспішати вперед, контролювати гру — так воно і вийшло в другому таймі.
— На вашу думку, що вам допомогло забити таку кількість голів? Це підсів суперник, чи це це клас ваших гравців?
— Думаю, і те, і інше. Коли ми забили другий, третій м’ячі, з’явилося багато зон, вони більше почали грати вперед. Знаю по собі, хоча це ненормально: коли забиваєш третій, четвертий, то психологічно це по тобі б’є. І що б ти не робив, усі відскоки були нашими, у нас була впевненість у своїх силах.
Ми хотіли забивати і сьомий, і восьмий, але десь розуміли, що в нас наступна гра з дуже хорошим суперником — ЛНЗ. Я думаю, шість — це досить нескромна цифра. Тож те, що ми раніше не забивали, сьогодні залетіло майже все.
— У першому таймі більшість так проходила через лівий фланг. Що ви там намацали в суперника?
— Так, ви правильно помітили, більше було атак ліворуч. Не було якогось акценту, нам не казав головний тренер саме так атакувати. Так виходило. Я грав більше правіше. По собі скажу, що дуже компактно вони захищалися, ліворуч трохи по-іншому в них було.
Буває таке. Мені такі запитання ставили після гри з «Кривбасом»: «Правим флангом атакують, лівий забиває». Сьогодні вийшло так: лівий атакує, правий забиває. І навпаки. Сьогодні така гра і нічого страшного тут немає.
— Володіння м’ячем у вас було набагато більше, ніж у суперника. Це була установка тренера — не давати суперникам проходити, забирати м’яч?
— Так, є така в нас тактика останні матчі, що коли ти даєш супернику впевненість, потім важче. Ця команда дуже добре переходить з оборони в атаку, ми дивилися. Якщо їм дати десь розбігтися, то вони добре використовують ці моменти.
Тож у нас була така тактика на цю гру — у перші секунди багато йти в пресинг, відбирати м’яч, і коли команда широко стає, то ми можемо першою і другою передачею відразу виводити один на один. Тож цей план спрацював у другому таймі.
У першому багато чого його не вдавалося, тому що було багато браку, але мені сподобалося в роздягальні, що в нас не було якоїсь паніки, що 1:0, гра не дуже якісна була. У другому таймі вийшли і, скажімо так, переїхали суперника.
— Гол Попова додав упевненості?
— Так, звісно, коли команда виграє, то... Знаєте, у нас таке буває: коли ми забиваємо, то заспокоюємося. Але зараз так не було, я вважаю. Так, якість гри в першому таймі бажала кращого, було багато браку попереду, але радує, що в другому таймі ми знову додаємо.
— Ви сказали, що перед грою розбирали, що суперник класно переходить з оборони в атаку, але більшість своїх моментів сьогодні створили навпаки, коли ловили їх у перехідних фазах з їхньої атаки в оборону. Це розбирали також — що суперник в атаку дуже добре, а назад уже не так активно, чи намацали під час гри?
— Не скажу, що ми це прямо розібрали, ми більше розбирали, що вони добре вибігають. Але, звичайно, подивіться перший тайм. Було компактно, між лініями дуже важко було м’яч отримати, поле було не дуже якісне, чесно кажучи.
А в другому таймі було багато зон — я не знаю, чому так вийшло. І знаєте, ми цими зонами користувалися. Якби один, другий момент не забили, як буває в нас — було б важко. Але коли ти забиваєш перший, другий, то команда розкривається, у тебе є впевненість.
— Коли забили п’ятий і шостий голи, так вийшло, що за рахунок цієї перемоги вже навіть перекрили різницю забитих і пропущених за перші два матчі. Коли зрозуміли, що сьогодні залітає, думали про те, що потрібно на майбутнє поліпшити різницю, якщо йде гра?
— Гарне запитання. Ні, чесно, не думали. Я так зловив себе на думці: краще б ми кожен матч далі вигравали по 1:0, а не сьогодні 6:0 — і нам би це приносило в скарбничку по три очки.
Ні, чесно, я думаю, що команда про це не думала. Просто ми задоволені, що сьогодні те, над чим ми працювали весь тиждень, ці кілька днів, багато чого спрацювало. Це позитив.
Євгенія Якубовська
