На тижні Україна проведе надважливий матч проти Франції. Фаворит добре відомий, тож серед уболівальницького комʼюніті є навіть ті, хто закликає до “зливу” та радить натомість сконцентруватися на Ісландії. Мовляв, на “Парк де Пренс” очікується логічний негативний сценарій, тому який сенс битися?...
Відносини з “галльскими півнями” справді складні — впродовж 13 поєдинків сталися 7 поразок, 5 нічиїх та лише 1 перемога (2:0), між іншим, датована 15-м листопада 2013-го. Минуло цілих дванадцать років з того моменту, як “синьо-жовті” неабияк ощасливили країну та подарували надію на ЧС-2014 — на жаль, бездарно змарновану через якихось пʼять днів. Ех, а якби ж тоді Безус забив третій на “Олімпійському”....
До речі, а хто з тодішніх героїв зустрічі, крім Романа, який не так давно поповнив склад “Анортосіса”, досі при справах? Пропонуємо озирнутися назад та надихнутися приємнощами — можливо, саме наш матеріал відібʼє думки щодо дурниць, повʼязаних із жертовним програшем. Справжні професіонали так діяти не повинні, а фанати — передбачати та смиренно погоджуватися.
Андрій Ярмоленко (“Динамо” Київ)
- Проти Франції: 1 гол, 90 хвилин
Той факт, що Андрій Ярмоленко у тридцять шість все ще є одним із найсильніших в УПЛ, багато про що каже про клас виконавця. Вінґер встиг покинути батьківщину, спробувати себе в Бундеслізі та АПЛ, відправитися на заробітки в ОАЕ, повернутися та цілком претендувати на звання найкращого бомбардира ліги (є 115 голів, залишилося ще 9, аби перевершити планку Шацьких).
Заправляв Андрій і проти Франції — постійно розвивав атаки, підключав партнерів, раз-по-раз загрожував володінням Уґо Льоріса. На 82-хвилині підійшов до одинадцятиметрової позначки після падіння Романа Зозулі та дуже впевнено реалізував можливість. Хай там що, а це велика відповідальність й Ярмоленко впорався із навантаженням — запустив мʼяч під перекладину та встановив на табло 2:0. Здавалося, що цього вистачить…
Тарас Степаненко (“Еюпспор”)
- Проти Франції: 90 хвилин
Сьогодні Тарас Степаненко є визнаною легендою донецького “Шахтаря” — за його плечима більше чотирьох сотень матчів у помаранчево-чорних кольорах та купа трофеїв вітчизняного розливу.
Взимку 2025-го опорник перебрався до “Еюпспора” — розумів, що втратив актуальність в очах Марино Пушича, але ще відчував, що має порох у порохівницях. Що за Арда Турана, що за його наступників не здатен похвалитися практикою, але тут є пояснення у вигляді серії мікротравм.
За тривалий час Степаненко перетворився у ототожнення з позицією хавбека — погодьтеся, збірна все ніяк не знайде рівноцінну заміну, принаймні, за критерієм стабільності.
Кувалася слава і з хлопцями Дідьє Дешама — вихованець запорізького футболу запамʼятався точними лонґболами, адресованими у карний майданчик. Після однієї з подібних передач Зозуля протягнув круглого та завалився — візуально виникло враження, що зараз Чакир вкаже на пенальті.
Загалом Тарас видав відмінний перформанс та заслужив винятково компліментарну критику.
Євген Хачеріді (“Чорноморець”)
- Проти Франції: 90 хвилин
Євген Хачеріді відновив карʼєру влітку 2025-го, тож справедливо присутній у статті. Досвідчений центрбек витримав паузу в пʼять років та от нині допомагає “Чорноморцю” подолати нетрі Першої ліги.
Із Францією постав у розквіті сил та не зіпсував каші — досить упевнено страхував та взаємодіяв у парі з Олександром Кучером.
Шкода, що у наступній битві трансформувався в антигероя — спіймав дві жовті та вилучився на 47 хвилині за рахунку 0:2. Так, господарі на “Стад де Франс” тисли, наближалися до вендетти, але хто знає, як би розвернулася картина, якби ми страждали у повному складі.
Персонально Женя ще й ощасливив “ювілеєм” — його червона виявилася 15-ю в історії команди.
Роман Безус (“Анортосіс”)
- Проти Франції: 14 хвилин
На 90 хвилині Роман Безус прийняв мʼяч, зберіг координацію та кинувся у бік воріт. Простору вистачало, часу для прийняття раціонального рішення — теж, збоку нісся Ярмоленко, але… Неточний пас на Андрія загубив потенційно гольову атаку, тому фанати зі стажем досі скрушно зітхають: “А якби ж тоді трапилися 3:0, то ми б точно поїхали до Бразилії”.
Безус влився у поєдинок замість Едмара та став причетним до моменту, яким завжди йому тицяють у лице, як тільки відтворюються листопадові події. “Так, мені його всі пам'ятають. Там я приймав рішення, як я вважав. Зараз не буду вже виправдовуватися, але, можливо, якби був такий момент – не факт, що я би знову так не зробив”, — пояснив плеймейкер.
Перебування у “Динамо” та “Дніпрі” не назвати вдалими, зате у Бельгії та на Кіпрі — все дуже бадьоро. Кредит довіри до Безуса такий, що він може дозволити собі порвати ахіллове сухожилля у передпенсійному віці, а потім все одно знадобитися. 19 вересня 2025-го півзахисник приєднався до “Анортосіса” із Фамагусти та от набирає форму.
Ярослав Ракицький (“Чорноморець”)
- Проти Франції: лава запасних
Той, завдяки кому Хачеріді вирішив ще трохи порадувати на професійному рівні. До слова, Ракицький доволі гармонійний в Одесі — вже має за пазухою два десятки ігор, кілька результативних дій і червону. Все по феншую.
Що цікаво, у 2013-му “гірник” просидів на лаві запасних — Михайло Фоменко довірився парі Хачеріді-Кучер. Зважаючи на те, що Олександр був логічно відсутній у Парижі, саме Ярослав взявся відбиватися від Поля Поґба, Каріма Бензема та Матьє Вальбуена.
Підсумок печальний, хоча престижний портал Goal.com виокремив захисника — поставив найвищу оцінку серед решти українців (3.5). “Перебував під тиском протягом усього матчу, але чудово грав у повітрі, зупиняючи атаки французів одну за іншою”, — гарна характеристика, проте із сумним відтінком.
Максим Коваль (“Єлімай”)
- Проти Франції: лава запасних
Ніхто за здорового глузду не довірив би місію оборони воріт ні Максиму Ковалю, ні Рустаму Худжамову, адже був доступний Андрій Пятов. Безумовно, вищезгадані футболісти мали свої чесноти, та донеччанин сприймався залізобетонним першим номером.
У 2013-му Коваль конкурував із Шовковським, ще не змарнував увесь вайб перспективного й викликався під національний стяг із перервами до 2017-го. Правда, це вже зовсім інший Максим, який розчарував у низці оренд, а в подальшому залишився у саудівському “Аль-Фатеху”.
“Шериф”, “Аріс”, “Каламата” та казахський “Єлімай” — стовідсотково не те, що хотілося бачити від голкіпера. Втім, як є.
Денис Дедечко (“Ван”)
- Проти Франції: лава запасних
Хто-хто? Михайло Фоменко залучив Дениса Дедечка влітку 2013-го на товарняк із Ізраїлем та виділив другий тайм (гравець ввійшов замість Тимощука). За що така честь? Напередодні опорник непогано зарекомендував себе в “Кривбасі”, приєднався до “Ворскли” і, як потенційний страхувальник, не ігнорувався “синьо-жовтими” аж до травня 2015-го.
Наразі півзахиснику тридцять вісім й він так і не стрибнув вище голови, аби вирости у дійсно щось претензійне. Зате у біографії є “Астана”, “СКА-Хабаровськ”, “Олександрія”, “Маріуполь”, “Аратат”, “Ноах”, “Нарва-Транс”, “Зімбру” та “Ван” із Чаренцавана.
Сергій Сидорчук (“Вестерло”)
- Проти Франції: лава запасних
У 2013-му Сидорчук ще не доріс до того Сидорчука, якого знає більшість. Це був хоч і обнадійливий виконавець, але такий, що вимушено чекав, поки набігаються Міґель Велозу (2 680 хвилин), Євген Макаренко (2 310) та навіть Огнєн Вукоєвич (2 163).
Скільки у Сергія? 1 194, що не сильно свідчить про статус наближеного до стартової обойми. Тим не менш, у жовтні-листопаді хавбек міг оперувати задовільними цифрами, тому не випав із радару Михайла Фоменка. Так, не допоміг в обох зустрічах, але викликався не дарма — набір скілів та внутрішніх якостей запевнив, що з нього можна зліпити серйозну бойову одиницю.
Прикметно, що з плином часу Сидорчук забетонував місце під сонцем, дослужився до звання капітана киян, у двох випадках — цю ж процедуру повторив у збірній (проти Ірландії та Вірменії у 2022-му).
У 2023-му ветеран дав добро на переїзд до “Вестерло”, де не став таким же знаковим, як у столиці України, але потихеньку накопичує статистику.
