Рішення запізніле, але для цього справді потрібна відвага - розігнати майже всіх до біса. Бо це завжди невідомість і вакуум. Якщо не хочеш, щоб метастази пухлини розповзалися далі - мертві тканини видаляють, а не передають у спадок від одного наставника до іншого.
Тому, як на мене, добре, що тоді змінили не лише Шовковського, а тепер - усіх, окрім Кендзьорека та Лисого.
Так само влучним виглядає рішення довірити тимчасову роль Костюку, щоб виграти час на пошуки нової тренерської команди. І тепер ніхто не хапатиметься за перше-ліпше тіло в трєніках. Вибір тренера - це не вибір ковбаси. Сподіваюся, Костюк сам розуміє, що він там тимчасово, і не встигне наробити чогось гіршого.
Нинішній кістяк U19 - чи не найменш статусний за останні п’ять років. Є декілька цікавих хлопців, але повним складом до першої команди вони не перейдуть. Такого не було ніколи - не буде й зараз.
Що варто знати про здобутки Костюка? Почнімо з аспекту, який є проблемним для основи: U19 допускає на власні ворота лише 6.65 ударів/90, це найкращий показник Ліги. Це справді вражає - команда дозволяє менше 1 xGА за матч.
З іншого боку, у грі з Вересом U19 забили другий м’яч на 85-й хвилині (2:0), але дозволили супернику зрівняти - 2:2. Тобто «не дограти матч» у Костюка теж можуть. Але якщо Динамо зіграє на нуль у трьох з п’яти його матчів - це вже буде святкова премія.
Тривожний дзвіночок - віра Костюка у т.зв. «дінамавський футбол». Команда лише сьома за володінням м’ячем (51.5%). Цікаво буде подивитися, що насправді стоїть за цим. Версія, яку я чув: немає ким грати, як основа, тому доводиться грати «від рахунку» та віддавати м’яч супернику. Полтава та Кудрівка - чудові тести. Якщо побачимо щось рівня Патріка в Шахтарі - частина запитань відпаде.
Ще два невеселі моменти - 14-те місце за інтенсивністю єдиноборств. Так, є Юнацька ЛЧ, але логістика не така регулярна, як у першої команди. Та й до молодіжних збірних викликають лише частину хлопців. Тому виправдання, які шукав Шовковський, тут не працюють.
U19 проводить лише 5.7 дуелей, підкатів та перехоплень на хвилину володіння суперника. Середній показник - 6.3, у Шахтаря - 7.1 при 64.2% володіння. Це прямий доказ: можна бути інтенсивним без м’яча й одночасно контролювати гру. Але це не «динамівський шлях»… не «динамівський футбол» на контратаках.
Саме тому я щиро сподіваюся, що у Ігоря Михайловича немає зарах жодних сумнівів щодо тимчасовості цього призначення, жодних надій обійтися малою кровʼю. Досвід безкінечних контратак у Костюка колосальний, а от навички поремонтувати білдап, щоб атака не впиралася в кут із пасом на фулбека, - ні. U19 тяжіє до простих рішень.
Фізику вже не змінити - три тижні до відпустки нічого не дадуть. Тож потрібно демонструвати небачену раніше гнучкість, спілкуючись із гравцями нормальною мовою. Бо після першого «сука» в бік футболістів, у більшості з яких уже є власні діти, дороги назад не буде.
