Нападник «Епіцентра» Владислав Супряга поділився враженнями від роботи у «Динамо» з тренером Мірчею Луческу. Варто відзначити, що ці слова футболіст казав за кілька днів до смерті фахівця.
– Ти говорив в інтерв’ю, що Луческу – це найкращий тренер, з ким ти зустрічався в «Динамо». При ньому ти грав і на «Камп Ноу», і на «Альянц Арені», по тобі була пропозиція з Серії А. Що він тобі такого давав? Як він до тебе підхід знайшов?
– Довіру – просто в мене вірив. Як би я не грав, він мене ставив, постійно говорив зі мною, підказував, показував мені відео, теорії зі мною проводив окремо. Тому я вважаю, що це найкращий тренер, з ким я працював.
– Можеш якусь конкретну ситуацію розказати, яка найбільше тебе окрилила чи змотивувала?
– У мене залишався ще рік орендної угоди з «Дніпром-1», мене вже підписали знову на рік. Того літа прийшов Луческу, і він сказав: «Ні, я його забираю до себе, він буде у мене грати». І от тоді я вже повірив, що зможу грати в «Динамо» при цьому тренері.
– Але бували періоди. Пам’ятаю, наприклад, ви граєте в ЛЧ з «Баварією», нібито потрібен такий контратакуючий швидкий футболіст, як ти, а він ставить Гармаша центрфорвардом. Тобто, не завжди все було настільки гладко у ваших стосунках.
– Звісно. Але я думаю, що це більше моя провина. Може, я не виправдовував його очікування – і він ставив Гармаша.
– Часто сварив тебе Луческу?
– Часто.
– Як це відбувалося? Прямо на полі, після гри?
– На тренуванні, якщо я щось неправильно робив, на теорії, під час матчу в перерві – постійно.
– Коли він прийшов у «Динамо», він зробив вас чемпіонами, повернув в ЛЧ, але потім все одно дуже важко вам було зробити якийсь наступний крок. Як ти вважаєш, чому ви не могли на цьому рівні втриматися, прогресувати далі? Чи треба було просто підсилювати команду?
– Я думаю, що він вже витиснув з нас максимум, що тільки міг, і треба було підписувати нових людей, щоб давати свіжу кров – у нас цього не було, тому ми й залишилися на тому рівні.
