Наприкінці листопада в «Динамо» все ж таки сталася та подія, яку багато хто передрікав, але проти якої так категорично певний час був налаштований президент клубу Ігор Суркіс – звільнення Олександра Шовковського із посади головного тренера.
Новим коучем «біло-синіх» було призначено Ігоря Костюка, котрий раніше працював із «Динамо» U-19. Щоправда, в цьому призначенні не все так просто, адже Костюк став лишень виконувачем обов'язків головного тренера киян, і поки його перспективи позбутися цієї приставки та стати повноцінним наставником «Динамо» виглядають, м'яко кажучи, вельми туманними, особливо після «феєричного» дебюту, коли «біло-сині» на власному полі у рамках 14-го туру УПЛ сенсаційно програли абсолютному дебютанту елітарного дивізіону СК «Полтава» (1:2).
Утім, обговорювати перспективи Костюка, незважаючи на програш від аутсайдера у першому матчі із новим наставником та плітки у пресі, однозначно передчасно. Молодому фахівцю потрібно дати якийсь час попрацювати, аби оцінити його здібності та вміння, а вже потім робити висновки – чи годиться він на посаду повноправного господаря лавки у такій команді, чи ні.
А поки що ми пропонуємо вам згадати чотирьох попередників Костюка у статусі виконуючого обов'язки головного тренера «Динамо» у XXI столітті. І не просто згадати, а коротко простежити увесь їхній шлях: від моменту дебюту через досягнення (якщо такі були) й до розставання з «біло-синіми»…
Йожеф Сабо: 15 серпня 2004 – 30 червня 2005
Йожеф Сабо є знаковою фігурою на тренерському містку «Динамо», оскільки приходив тренувати київську команду декілька разів, проте найбільш пам'ятним із них, мабуть, є звітний. 15 серпня 2004 року з посади головного тренера «Динамо» було звільнено Олексія Михайличенка – тренера, котрий став першим на чолі «біло-синіх» після трагічної смерті Валерія Лобановського…
Останнім для Михайличенка став матч третього раунду кваліфікації Ліги чемпіонів проти «Трабзонспора». Кияни програли туркам на власному полі із рахунком 1:2, внаслідок чого поставили під питання свій вихід у основний етап найпрестижнішого клубного турніру континенту. А тоді, нагадаємо, ми ведемо мову про часи, коли боси та вболівальники «Динамо» ще не звикли залишатися без Ліги чемпіонів…
Після звільнення Михайличенка «Динамо» у статусі виконувача обов'язків головного тренера підхопив Йожеф Сабо. Під його керівництвом кияни поїхали до Туреччини на матч у відповідь з «Трабзонспором» й обіграли турків із рахунком 2:0, вирішивши непросте завдання щодо виходу у основний етап Ліги чемпіонів. Та й взагалі в перших десяти матчах із Сабо на чолі «біло-сині» виключно перемагали, здобувши серед іншого по три очки у двох матчах Ліги чемпіонів – проти «Роми» (3:0 – римляни отримали технічну поразку за те, що один із уболівальників їхньої команди стороннім предметом потрапив у голову арбітра, розбивши її до крові) та «Баєра» (4:2).
Вже на початку вересня 2004 року Сабо був затверджений на посаді повноцінного коуча «Динамо», а президент клубу Ігор Суркіс заявив наступне: «Вважаю, що Йожеф Йожефович ще місяць тому заслуговував на це призначення. Але тоді, як він сам наполіг, ми домовилися, що для користі справи варто почекати. Як бачите, випробувальний термін в якості «виконувача обов'язків», який сам собі призначив Сабо, він витримав із честю. Тепер, вже як головному тренеру, я бажаю йому усіляких успіхів та нових перемог для «Динамо».
У сезоні-2004/05 «Динамо» дісталося 1/16 фіналу Кубку УЄФА, де поступилося «Вільярреалу» (0:0, 0:2), а у чемпіонаті фінішувало другим, програвши на фініші сім пунктів «Шахтарю». Певною втіхою для «біло-синіх» стала перемога у фіналі Кубку України над тими таки «гірниками» (1:0), проте загалом кінцівка тієї кампанії виявилася змазаною через чутки про конфлікт між головним тренером та футболістами, котрий наростав із весни. У підсумку наприкінці чемпіонату Сабо оголосив про свій відхід із посади, пославшись на проблеми зі здоров'ям, а на чолі «Динамо» опинився Леонід Буряк…
Олег Лужний: 5 листопада 2007 – 8 грудня 2007; 1 жовтня 2010 – 23 грудня 2010
Легендарний капітан «Динамо» часів останньої великої команди Валерія Лобановського – Олег Лужний – ставав біля «керма» столичної команди двічі. І обидва рази на «пташиних правах» – у статусі в.о.
Перший прихід Лужного на посаду «тимчасовика» у «Динамо» стався в листопаді 2007 року. Тоді із киянами вчетверте в історії працював Йожеф Сабо, котрий був вимушений екстрено покинути свою посаду у зв'язку із суттєвими проблемами зі здоров'ям, які призвели до госпіталізації та навіть безпосередньо загрожували життю досвідченого наставника. На той момент команда демонструвала не найпереконливіші результати, навіть програвши у чемпіонаті «Нафтовику» з Охтирки. Примітно, що через роки Сабо висловлював переконання, що та поразка не була випадковою: «Коли ми програли в Києві Охтирці 0:1, до цього я як завжди забирав хлопців на базу. До мене підійшов Чохонелідзе (генеральний директор клубу на той час – прим. авт.) та сказав, що гравці просять приїхати не сьогодні ввечері, а завтра. Я відповів – ні. Як я сказав, так і буде. Я – головний тренер. А потім футболісти здали гру».
Лужному у статусі в.о. головного тренера вдалося налагодити гру «Динамо» у внутрішньому чемпіонаті, й навіть обіграти прямого конкурента – «Шахтар» (2:1). З Олегом у статусі наставника «біло-сині» скоротили відставання у турнірній таблиці від «гірників» та пішли на зимову перерву із «-5», хоча перед ними був ще й «Дніпро», який посідав проміжну другу сходинку. А ось у Лізі чемпіонів Лужному не вдалося мотивувати команду на успіх – три розгромні поразки від «Манчестер Юнайтед» (0:4), «Роми» (1:4) та «Спортінга» (0:3) остаточно затвердили «біло-синіх» у статусі головного невдахи своєї групи.
8 грудня 2007 року «Динамо» офіційно відрапортувало про те, що новим головним тренером команди стане росіянин Юрій Сьомін. Щоправда, до виконання своїх обов'язків цей коуч приступив із 1 січня 2008-го, а тому до зимової паузи команда формально дограла із Лужним, але доля того вже була вирішена наперед – він перейшов на роботу асистента, причому спочатку у Сьоміна, а потім і у «пса»-газзаєва…
Вдруге в.о. головного тренера «Динамо» Олег Лужний став на початку жовтня 2010 року після відставки газзаєва на тлі незадовільних результатів команди. Тоді «біло-сині» вкрай невдало увійшли в сезон: всього вдруге за останні 14 років не потрапили до групового етапу Ліги чемпіонів (так, були часи, коли це було катастрофічною невдачею для киян…), набрали лишень одне очко у двох стартових матчах групи Ліги Європи (2:2 – проти БАТЕ та 0:2 – проти «Шерифу»), а у чемпіонаті відставали від «Шахтаря» на два пункти.
Лужний одразу стартував проти «Шахтаря» і його команда зазнала поразки в Донецьку (0:2), проте потім коучу вдалося стабілізувати ситуацію, видати 6-матчову переможну серію, а в Лізі Європи – вивести «Динамо» у плей-офф із першого місця у групі. Багато вболівальників киян на той момент хотіли, аби Олега затвердили в статусі повноцінного наставника команди, проте... У «Динамо» повернувся Юрій Сьомін, а Лужний знову перемістився в асистенти... Повноправним коучем «біло-синіх» легендарний екс-капітан цієї команди так і не став, згодом попрацювавши самостійно із «Таврією», а до «Динамо» повертався для того, аби знову бути помічником головного тренера – цього разу в Олександра Хацкевича.
Сергій Ребров: 17 квітня 2014 – 31 травня 2017
Наступним в.о. головного тренера «Динамо» виявився Сергій Ребров. Ще у грудні 2010 року він приєднався до штабу Юрія Сьоміна, а згодом залишився помічником й у Олега Блохіна, котрий змінив росіянина. У ці роки Ребров активно підвищував кваліфікацію, отримавши у березні 2014-го диплом категорії Pro, який дає змогу працювати повноцінним головним тренером на найвищому рівні.
І можливість проявити себе у Реброва з'явилася майже одразу. У середині квітня 2014 року Олег Блохін був звільнений у зв'язку із незадовільними результатами. Останньою краплею для Ігоря Суркіса стала домашня поразка у 19-му турі УПЛ-2013/14 проти «Шахтаря» (0:2). Із самого початку Ребров отримав можливість показати себе до завершення сезону. Очікувалося, що влітку «Динамо» знайде більш досвідченого та маститого наставника, а Реброва, як і колись Лужного, просто попросять «посунутись».
Але із Ребровим «Динамо» несподівано для багатьох почало подавати явні ознаки життя. Більше того, команда дісталася фіналу Кубку України, де під керівництвом молодого наставника зуміла обіграти «Шахтар» (2:1) досвідченого Мірчі Луческу із такими зірковими футболістами як Дуглас Коста, Алекс Тейшейра, Даріо Срна, Луїс Адріано, Бернард, Фред, Ярослав Ракіцький…
Виграш Кубку України-2013/14 дозволив Реброву отримати повноцінний контракт у «Динамо». Згодом на посаді головного тренера «біло-синіх» Сергій відпрацював ще три повні сезони, привівши столичну команду до двох чемпіонств, ще однієї перемоги у Кубку країни, а також виграшу одного Суперкубку. Крім того, у сезоні-2015/16 «Динамо» дісталося 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, де у вельми гідній боротьбі поступилося «Манчестер Сіті» (1:3, 0:0). Сезоном раніше столична команда опинилася в чвертьфіналі Ліги Європи, де була зупинена «Фіорентиною» (1:1, 0:2).
Пост коуча «Динамо» Сергій Ребров залишив влітку 2017 року у зв'язку із закінченням терміну контракту. Подейкували, що у фахівця почали виникати проблеми з керівництвом клубу, яке не поділяло його погляди на формування складу та інші засади розвитку команди.
Олександр Шовковський: 4 листопада 2023 – 27 листопада 2025
Примітно, що останнім перед Ігорем Костюком виконувачем обов'язків головного тренера «Динамо» був той, кого екс-коуч юнацької команди «біло-синіх» нині й змінив на чолі першої команди – Олександр Шовковський.
Легендарний екс-голкіпер з'явився у тренерському штабі «Динамо» в січні 2023 року. Тоді Шовковський став одним із помічників Мірчі Луческу, а коли у румуна наприкінці сезону-2022/23 виникли проблеми зі здоров'ям, навіть підміняв боса на тренерському містку. Утім, той статус в.о. головного тренера був лишень формальним, оскільки команда мала повноцінного коуча.
На початку листопада 2023 року, після відставки Мірчі Луческу, керівництво «Динамо» повідомило, що саме Шовковський працюватиме із першою командою у статусі в.о. головного тренера. Аби позбутися приставки «тимчасовика» Олександру знадобилося всього 36 днів та чотири поєдинки. Перемоги у чемпіонаті над «Кривбасом» (2:0), «Рухом» (2:0), «Металістом 1925» (4:2) та «Оболонню» (2:0) переконали Ігоря Суркіса у тому, що Шовковський – це правильний вибір. Як результат: 11 грудня 2023 року Олександр став повноцінним головним тренером «Динамо».
У сезоні-2023/24 «Динамо» із Шовковським фінішувало другим в УПЛ, програвши на фініші два очки «Шахтарю» Маріно Пушича, хоча той став недосяжним для конкурентів ще за декілька турів до фінішу і, оформивши дострокове чемпіонство, відверто розслабився. А ось сезон-2024/25, який став першим повним для Шовковського у статусі головного тренера «Динамо», столична команда провела зразково. «Біло-сині» у 30 турах не зазнали жодної поразки (20 перемог, 10 нічиїх) та досить впевнено взяли чемпіонство, причому не у боротьбі із «Шахтарем», а у протистоянні з «Олександрією», яка до останнього намагалася нав'язати конкуренцію, але все ж таки обмежилася історичним для себе «сріблом».
І нехай у єврокубках при Шовковському «Динамо» не відзначилося нічим видатним, керівництво клубу продовжувало довіряти наставникові навіть тоді, коли у сезоні-2025/26 в команди почалися проблеми у чемпіонаті, що вилилися у 5-матчову нічийну серію. Коли ж за нею настала 3-матчова серія із поразок, а також на тлі триваючих перманентних невдач у Лізі конференцій, Шовковський все ж був звільнений, а на його місце у статусі в.о. головного тренера прийшов Ігор Костюк, за якого в історії «Динамо» почала писатися вже зовсім інша сторінка, остаточний зміст якої ми дізнаємося тільки із часом...
