Про щасливі миті тієї пори він розповів кореспонденту Sport.ua.
– Про радісну для мене новину дізнався десь за місяць до того, як підсумки референдуму були оприлюднені, – пригадує Ігор Бєланов. – Повідомив її мені Андрій Піналов, який працював тоді у «Динамо» та тому ж France Football. Було це під час мого перебування у моєму рідному місті – Одесі. Вже згодом із редакції цього авторитетного видання в Україну приїхала група людей, аби взяти у мене інтерв’ю та сфотографувати на фоні видатних місць Києва. Валерій Лобановський мене тоді обійняв по-батьківськи і привітав із здобуттям такої почесної нагороди. Пригадується, він мені тоді сказав: «Ти по праву заслужив це визнання. Цей рік був твій». Привітали і пораділи за мене і одноклубники, багато в чому саме завдяки їм я отримав «Золотий м’яч». У цьому призі є і їхня заслуга.
– Чи не звертались до вас бува любителі цінних трофеїв чи колекціонери із пропозицією продати «Золотий м'яч»?
– Бувало таке, так. Та щодо цього можу сказати лише одне: тема навіть не обговорюється. Цей приз завойований мною ціною великих зусиль – як на тренуваннях, так і у грі. Тож не продам його ні за які гроші. Для мене це безцінна річ, вона залишиться дітям або ж служитиме для історії. Скажімо, зайнявши гідне місце у солідному музеї.
