«Відгукнувся тренд. 2016-й для мене — рік сильних контрастів.
Тоді було чемпіонство з «Динамо». Відчуття, що ти на своєму місці, що все складається правильно. І майже паралельно — перше, і, на жаль, провальне Євро. Турнір, який мав стати святом, а перетворився на болісний урок. Усередині — повний дисбаланс: ейфорія клубного успіху і порожнеча після збірної.
У той момент це сприймалося як катастрофа. Здавалося, що підвів, що не виправдав очікувань. Лише з роками приходить розуміння: це був гіркий, але дуже потрібний досвід.
Саме такі моменти формують стійкість. Вчать не тікати від поразок, а проживати їх і робити висновки. Перемоги дають віру, але поразки — внутрішню опору.
І коли сьогодні бачу ті фото, думаю не про рахунки чи таблиці. Думаю про шлях. Про те, як важливо дозволяти собі падати, щоб навчитися тримати баланс».
