Вчора у Брюсселі відбулося жеребкування групового етапу Ліги націй УЄФА 2026/27. За його підсумками збірна України потрапила до квартету з командами Угорщини, Грузії та Північної Ірландії.
Одне з майбутніх протистоянь має для українського футболу особливе, символічне значення. Саме у матчі проти збірної Угорщини був забитий перший гол в історії нашої національної команди. Його автором став Іван Гецко – на 90-й хвилині дебютного товариського поєдинку, який відбувся 29 квітня 1992 року. Той історичний м’яч не врятував українців від поразки (1:3), але назавжди увійшов в історію.
– Пане Іване, як загалом оціните результати жеребкування для збірної України?
– Насамперед я вважаю, що це доволі приємні суперники, адже ці збірні нам цілком під силу. Думаю, ми зобов’язані в подальшому, як то кажуть, розібратися з ними по-спортивному й з’ясувати, хто кращий. У нас є пріоритет – на мій погляд, ми трохи сильніші за всі ці команди. Втім, це футбол, і тут може статися будь-що.
– Яка команда, на вашу думку, може створити найбільше проблем Україні?
– Перш за все – та ж Угорщина. Це повноцінна команда, здатна про себе заявити. У них завжди був хороший футбол, а нині вони перебувають десь на підйомі. Думаю, це одна з тих команд, яка може скласти нам серйозну конкуренцію на той момент.
– Ви маєте особистий і дуже яскравий спогад, пов’язаний із матчами проти угорців – ваш гол у ворота цієї збірної добре пам’ятають уболівальники, оскільки він став історичним. Чи виринає цей момент у пам’яті зараз, на тлі нового протистояння?
– Ну, як виринає… Можливо, як то кажуть, не настільки близько до серця. Це вже історія того часу. Насамперед зараз є сильна збірна України, у складі якої чимало хороших, відомих футболістів, котрі виступають у європейських чемпіонатах, грають у грандах. І, на мій погляд, для збірної України цілком під силу вирішити всі питання з Угорщиною.
Це буде вже не та гра, яка була за мого часу. Тоді збірна Угорщини вважалася однією з хороших команд, дуже багато їхніх гравців виступали на європейському рівні, тоді як збірна України лише формувалася, і в них однозначно була перевага. Зараз усе по-іншому. Я більш ніж упевнений, що Україна вирішить свої питання з угорцями.
– Пригадайте сам момент свого голу у ворота збірної Угорщини...
– Ну, я вам тільки-но сказав, що тоді у складі збірної Угорщини було 6-7 гравців, які виступали в європейських клубах. Тобто вони грали в Реалі, грали в Іспанії, Франції, Португалії – це були футболісти гідного рівня. Наша ж збірна на той момент лише формувалася. Так, були хороші футболісти, так, згодом вони заграли в єврокубках і європейських клубах, але саме на той час…
Чесно скажу, я ніколи не ставив перед собою якоїсь такої цілі, що це була історія, яка потім перейде в певну традицію, що, мовляв, «ви забили перший м’яч в історії збірної України». Звісно, дуже приємно, але на той момент про це взагалі не згадувалося. Уже через 10-15 років, коли почали відзначати ювілеї збірної – 10 років, 15, 20 – тоді й почали підіймати всі ці моменти. І от тоді це стало приємно згадувати, так.
Але якщо говорити саме про ту гру, то, чесно скажу, ми могли зіграти значно краще, ніж зіграли. Там були свої нюанси, було багато проблем з організацією, навіть із тією ж формою. Розумію, що ми лише формувалися, тільки ставали на ноги... Нам було важко.
Водночас я вважаю, що з часом усе стало на свої місця. Ми заявили про себе і у світі, і в Європі. Зараз зі збірною України рахуються всі – і це найголовніше.
– Повернімося до сучасного футболу. Лідером збірної Угорщини є Домінік Собослай. Чи вважаєте ви його вже сформованою зіркою європейського рівня? І чи може присутність такого футболіста у складі суперника бути реально небезпечною для збірної України?
– Футболіст хороший – питань немає. Футболіст хорошого рівня. Але якщо не буде командних дій, то, повірте мені, один у полі не воїн – він нічого не зробить. У нас є низка гравців, які в цьому плані набагато кращі саме тим, що їх багато. Тобто у нас є п’ять, шість, сім футболістів, які грають і захищають кольори європейських клубів на високому рівні. У них велика майстерність, класна самовіддача, вони показують той футбол, який цікавий у всьому світі.
Тому через одного футболіста говорити про те, що він вирішить питання з Україною? Я навіть не можу подумати, що таке може статися. У нас набагато більше класних футболістів, і нам під силу розібратися з Угорщиною.
– Попри публічну підтримку Сергія Реброва з боку УАФ, як ви вважаєте, чи залишиться тренер на Лігу націй 2026/27?
– Думаю, що у Сергія Реброва є чинний контракт зі збірною України, і він має його допрацювати до кінця. А вже після завершення контракту можна буде говорити про те, які в нас є успіхи, досягнення, що було зроблено – чи варто міняти тренера, чи не варто. Усе вирішуватиметься за результатом.
– Яке мінімальне завдання, на вашу думку, має ставити перед собою збірна України в цій Лізі націй, аби цикл можна було вважати успішним?
– Однозначно – вихід із групи. Тут навіть питань немає.
