– Сергію Вікторовичу, чи стежите ви за тим, що пише спортивна преса?

– Ну, звісно, стежу.

– Нещодавно Олександр Шовковський в інтерв’ю зізнався, що не зовсім розумів усі ті навантаження, які ви давали воротарям на тренуваннях. Коли ви працювали в «Динамо», у вас була з ним розмова з цього приводу?

– Звичайно, ми з ним розмовляли. Я попросив його: «Саша, якщо є питання – говори». Дивлюся, він нічого робити не збирається. Змушувати його я не став, бо це доросла людина, якій тоді було 33-34 роки. Він підписав контракт і сам за себе відповідає. Півтора року Шовковський не грав, тоді основним воротарем був Станіслав Богуш.

– На той час Богуш дійсно виграв конкуренцію за місце в основі у Шовковського?

– Богуш вдало увійшов у команду і сумлінно виконував усі вимоги, незважаючи на проблеми з коліном після операції. У нього не виникало жодних питань щодо тренувань. Коли я прийшов у «Динамо», у Шовковського було багато побутових проблем, плюс низка травм.

Чому Саша потім знову заграв? Тому що він повернувся у футбол. Пам’ятаю, він вийшов після довгої перерви у матчі Ліги чемпіонів, здається, проти «Барселони» на «Ноу Камп». Відіграв досить впевнено, хоча ми і програли 0:2. І я тоді одразу сказав Газзаєву: нехай хлопець грає. На тренуваннях у нього все було нормально, працював добре.

– Наскільки я пам’ятаю, у вашому розумінні воротар має бути атлетом?

– Так, фізична міць – один із ключових аспектів, але цим усе не обмежується, є ще багато інших вимог.

– У чому полягали ваші основні вимоги до Шовковського?

– Ставлення до Саші в мене було нормальне. Єдине, що вимагав – більше професіоналізму, якщо він планував продовжувати ігрову кар’єру. Він уже був за крок від того, щоб стати тренером, але залишився у футболі. Тож якщо вирішив грати далі – працюй на повну, - переконаний Краковський.