Сьогоднішній тренер команди Олександр Головко формально не виконав завдання із виходом на молодіжний Євро-2019. Має контракт тільки до середини літа. Преса повідомляє, що підтримки Олександр Борисович у ФФУ не має. Федерація зайнята пошуком нового тренера.
Головко за три роки роботи в збірній не зміг вивести команду на континентальний молодіжний форум. Не вдалося спасти перший відбір після невдалого старту тодішнього тренера Сергія Ковальця. Хоча зміг про себе дуже гарно заявити тим, що переграв у Києві збірну Франції 1:0. Але у другому відборі не зміг створити диво і випередити такі команди, як Нідерланди та Англію.
Молодіжна команда показала свій рівень. Напевно, ми ще не у такому статусі, щоб переважати такі команди, як Англія та Нідерланди. Із останньої каденції молодіжної збірної до національної команди перейшло відразу декілька гравців – Лунін, Зінченко, Коваленко, Бєсєдін. Десь на межі знаходяться Шапаренко та Шепелєв. Фактично перестрибнули молодіжну збірну України Циганков, Миколенко та Матвієнко.
Серйозними зауваженнями для Головка має бути той момент, що втративши лідерів він не став омолоджувати команду, а почав гнатися за примарними шансами на вихід із групи. Навіть якби ми стали другими, то шанси потрапити до плей–офф були мінімально, бо наша молодіжна команда була однією із найгірших по показниках серед других команд. На сьогоднішній день «молодіжка» - це просто розвалина, яку потрібно складати по новій, фактично будувати новий будинок. По гравцях тільки одиниці мали хоч якийсь досвід виступу за молодіжну команду. При тому із гравців 1998-2000 року народження дуже мало хто грає в УПЛ.
Не менш важливим моментом є те, що Головко – доволі обережний тренер. Побудова гри в нього ведеться більше від оборони власних воріт. Грати першим номером – йому дуже складно. Молодіжна збірна мала великі проблеми із Латвією в обох матах. Ледве не втратила очки в матчі проти Андорри.
Я думаю, що молодіжна збірна – це не тільки команда, яка готує молодих гравців, але і команда, яка готує молодих тренерів. Навряд чи щось нове зможуть отримати футболісти від Головка. Самому тренеру теж потрібно розвиватися, йти своїм шляхом. Величезний досвід на посаді тренера Олександр Борисович отримав. На мою думку, криза ідей в молодіжній збірній має своє місце.
Зараз ЗМІ називають трьох можливих кандидатів на посаду головного тренера молодіжної збірної України – Ротаня, Єзерського та Костюка.
Руслан Ротань тільки в цьому сезоні змінив статус футболіста на тренера. Після розпаду «Дніпра» пробував свої сили у Чехії, а останні півроку грав за «Динамо». На початку жовтня увійшов у тренерський штаб В’ячеслава Шевчука в «Олімпіку». Команда двох молодих тренерів здобула тільки одну перемогу над одним із аутсайдерів «Чорноморцем». У складі «Олімпіка» молодих гравців вкрай мало. Можна виокремити тільки опорного півзахисника/центрального оборонця Цимбалюка.
Для мене Руслан – гравець із великої букви, величезний професіонал, який зробив себе сам. Має неймовірно великий досвід виступу за клуби та національну команду. В тому числі, брав участь двічі у Чемпіонаті Європи та одного разу у Чемпіонаті Світу. Досвіду йому точно не займати. Але в плані тренерської роботи він має за плечима тільки два із половиною місяці роботи помічником головного тренера. При всій повазі до Ротаня – молодіжна збірна – це не поле для експериментів, якихось пошуків. Там мають працювати вже сформовані фахівці, або близько до цього.
Володимир Єзерський був помічником Мирона Маркевича у «Дніпрі». Зараз Маркевич є куратором всіх збірних України. Думаю, що Єзерський якраз є креатурою Мирона Богдановича. Зараз Єзерський працює із юнацькою збірною гравців 2001 року народження разом із колишнім партнером по тренерському штабу «Дніпра» Сергієм Нагорняком. До цього Єзерський працював із 1998 роком (які тоді були Ю-19), але не зміг вивести їх на Чемпіонат Європи. Незважаючи на доволі цікавий склад наша команда Ю -17 (2001 рік) дуже важко пройшла в еліт–раунд.
Ігор Костюк вже другий сезон працює в «Динамо» Ю-19. До цього працював у цій же команді, але тільки в тренерському штабі. В цьому сезоні юнацька команда «Динамо» лідирує в чемпіонаті 19-річних, а в Юнацькій Лізі УЄФА змогла пройти двох суперників, в тому числі завжди сильний «Андерлехт». Враховуючи клубну роботу, навряд чи Ігор Суркіс відпустить свого тренера у збірну.
Я думаю, що можливими варіантами для молодіжної команди могли б стати також Юрій Мороз та Валерій Кривенцов із молодіжних команди «Динамо» та «Шахтаря» відповідно. Не знаю, як на рахунок Кривенцова, а от Мороза буде дуже важко витягти із системи «Динамо».
У нас в країні є прекрасні тренери, які вміють працювати із молодими гравцями – Дмитро Михайленко та Юрій Вернидуб. Але вони вже сформовані спеціалісти, мають роботу в хороших клубах. «Молодіжка» для обох буде кроком назад. Зрозуміло, що поєднувати ніхто не буде.
Можна задуматися над запрошенням Олександра Петракова. Він працює із 1999 та 2000 роками. Ця команда минулого сезону була на юнацькому Чемпіонаті Європи у Фінляндії Ю-19, де зайняла 3–тє місце. Влітку будуть грати на Чемпіонаті Світу у Польщі вже серед 20-річних. Всі футболісти будуть для Петракова знайомі. Тільки тут є два аспекти: футбол Петракова ніяк не можна назвати футболом розвитку та юнацькі збірні втратять дуже кваліфікованого тренера
Мені дуже подобалася робота Олександра Поклонського у «Дніпрі». Минулого сезону в Другій Лізі він добряче попрацював із молодими. У «Дніпра» була гра та був прогрес у гравців. З’явилися нові юні футболісти. Зараз багато розмов про Олександра Назаренка, який влітку змінив «Дніпро» на «Дніпро-1». Але робота на рівні Другої ліги є тільки роботою на рівні Другої ліги. Це скоріше мій особисто кандидат.
Ми стикаємося із тим, що в українському футболі є проблема не тільки молодих гравців, але і тренерів. Спеціалісти, які мають відповідний досвід та кваліфікацію – вже сформовані тренери. Для них молодіжна команда буде кроком назад. Тих кандидатів, яких називає преса, дуже важко назвати хоча б не скільки підходящими, а скоріше не дуже кваліфікованими. Їм самим потрібно вчитися, а не вчити інших. В такій ситуації Україна може просто втратити ціле покоління молодих гравців.
Я переконаний, що у такій ситуації не варто вигадувати велосипед, а просто запросити якісного спеціаліста із-за кордону, який спеціалізується на роботі із молодими футболістами. Звичайно, що це не просто та недешево. Але і результат того буде вартувати. Молодіжна збірна повинна розвиватися, вчити молодих гравців, готувати їх до великого футболу. На мою думку, тут був актуальний спеціаліст тупи Ігора Йовічевіча. Хорватський тренер свого час підняв цілу плеяду молодих гравці у Львові. Причому » Карпати» в першу чергу велику увагу приділяли саме наповненню гри. При тому, що у першій команді грали зовсім молоді хлопчики. Так само, зараз у складі юнацьких збірних є дуже цікаві футболісти. Багато розмов про того ж Мудрика із «Шахтаря». Не обов’язково скакати по всіх рівнях збірних. Можна і у 17-ть грати за молодіжну команду. Для гравців молодіжної збірної робота із іноземним спеціалістом буде можливістю отримати новий досвід, здобути нові знання. Для прикладу, в Академії «Динамо» справи пішли набагато краще із прогресом та розвитком молодих гравців, коли почали залучати іспанську методику підготовки футболістів. Ці методи дають можливість краще розвивати молодих гравців. Думаю, що те саме відбулося в «Шахтарі», коли там працювали тренери із Нідерландів.
Чесно кажучи, у тій ситуації, що склалася я просто не бачу ніякої альтернативи іноземцю на чолі молодіжної команди.
Блог Сергія Тищенка
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
