Євген Банада (Олександрія)
В Україні чимало висококласних центрхавів, однак за рівнем впливу на результат конкурувати з Євгеном Банадою у першій частині сезону було дуже важко. Достатньо хоча б того факту, що це єдиний центральний півзахисник, якому вдалося потрапити у топ-10 бомбардирів УПЛ. На рахунку олександрійського голеадора цілих 6 забитих м'ячів – більше, ніж у Беньяміна Вербіча, який половину матчів провів у якості форварда. Ще більш цікавим є список «жертв» Банади – міцним Зорі, Десні та Олімпіку він поклав по одному голу, а з Ворсклою оформив дубль за дві хвилини! Загалом же, він завдав 25 ударів по воротах (2-й показник серед гравців його амплуа), з яких 12 влучили у площину – тобто, кожен другий постріл перетворювався на гол.
Євген здивував не тільки шаленою результативністю. У першій частині сезону він став одним з найкращих центрхавів, які виступають не за Динамо чи Шахтар – так, за індексом InStat Банада увійшов у топову десятку на цій позиції. Він найбільше серед своїх колег фолив (42 рази), однак кількість порушень проти нього також є найвищою (36), що яскраво демонструє ігровий стиль Банади. Як пес без ланцюга, Євген намагається встигнути всюди, при цьому практично не втрачаючи м'яч. Крім того, він гарно займає позиції у мікроепізодах, що дозволило накопичити 8 підбирань – це третій показник у лізі.
Євген Банада з просто перспективного футболіста команди другої руки перетворився на лідера, який значною мірою формує ігровий стиль фактичного бронзового призера УПЛ. Однозначно, це одне з найбільш вражаючих перевтілень сезону.
Владислав Кулач (Ворскла)
Атакувальний хавбек Ворскли, якого іноді використовують в якості форварда, за 18 турів УПЛ не став великим бомбардиром чи асистентом – на його рахунку лише 4 голи та 1 гольова передача. У статистичних топах Влада можна знайти лічену кількість разів на місцях нижче першої десятки. Тим не менш, йому вдалося зробити якісний ривок у своєму розвитку, ставши найяскравішим футболістом своєї команди та одним з найбільш помітних гравців чемпіонату України.
Півзахисник виділявся ще у попередньому сезоні, але тоді він був просто талантом з великим потенціалом – таких в Україні десятки. Сьогодні ж, коли ми говоримо «атака Ворскли», то маємо на увазі Кулача; коли говоримо «Кулач» – маємо на увазі атаку Ворскли. Його результативні дії допомогли полтавцям вирвати не менше трьох перемог у де-факто нічийних матчах проти Олімпіка, Маріуполя та Чорноморця, а фірмові дальні удари принесли три очки в Азербайджані та дозволили вигравати у Спортінга до 90-ї хвилини.
У першій частині поточного сезону Владислав став проявляти нетипове для українських широт бажання брати гру на себе та приймати нестандартні рішення.
У нього не все виходило, але коли вийшло – ахнули всі. Так, мова про той самий
гол у падінні через себе. З лінії штрафного. У дев'ятку. Худжамову. Це було найкраще, що бачила УПЛ у 2018 році, тож виклик Кулача до збірної вже не дивував – він лише підкреслив фантастичний прогрес футболіста.
Богдан Михайліченко (Зоря)
21-річний вихованець Динамо, який на правах оренди виступає у Зорі, у першій половині сезону за індексом InStat став найкращим українським лівим захисником. За більшістю статистичних пунктів він перевершив навіть яскравого Миколенка, а кращі цифри продемонстрував лише бразилець Ісмаїлі.
Михайліченко проявив себе швидким і добре підготовленим у функціональному плані виконавцем. Гарне бачення поля дозволяє йому вигравати нічийні м'ячі: так, в середньому Богдан робить 5 перехоплень та 7 підбирань за матч, що є третім показником серед усіх лівих захисників УПЛ. Це яскраво виражений атакувальний футболіст, який знаходиться у топ-5 лівих фулбеків за кількістю ударів по воротах і топ-3 – за кількістю ударів у площину. Мінусом є оборонна гра, в якій Михайліченко трохи поступається конкурентам, однак іноді він здатен влаштувати перфоменс – так, у поєдинку проти Карпат Богдан зробив 23 успішні відбори та 9 перехоплень.
Ймовірно, влітку Михайліченко стане конкурентом Віталія Миколенка у першій команді Динамо, адже Ігор Суркіс натякнув про це ще у вересні. Взяти третього гравця на позицію, де такий же талант бореться за основу з віце-чемпіоном світу – чим не визнання?
Віталій Миколенко (Динамо)
І, все ж, неможливо було б говорити про відкриття УПЛ без згадки про Віталія Миколенка. Ще навесні було помітно, що в Динамо на лівому фланзі зростає талант, але його стрімке вривання в основу восени відверто вразило. Він не просто перетворився на незамінного латераля «біло-синіх», а став основним, вигравши конкуренцію у Йосипа Піваріча – фіналіста ЧС-2018.
19-річний Миколенко переважає Михайліченка в універсальності, адже досить непогано вміє закривати позицію центрального захисника. Партнерів по команді він здивував своєю працездатністю: так, Денис Бойко нагородив Віталія прізвиськом «енерджайзер», адже той на 91-й хвилині робить ривок за рахунку 3:1, а потім ще біжить 90 метрів назад. Подібні витрати сил ніяк не позначаються на технічних властивостях фулбека, середня точність передач якого лише на 1% менша, ніж у Ісмаїлі. З обороною у Миколенка також все в порядку – за відсотком виграних єдиноборств та відборів він займає четверті місця в УПЛ.
Віталій більш яскраво проявляв себе у Лізі Європи, де вдалося і гол забити, і в топ-100 корисних футболістів потрапити. В чемпіонаті йому дещо бракує стабільності, але для 19 років Миколенко продемонстрував просто шалений прогрес, за що й був винагороджений дебютом у збірній.
Микола Матвієнко (Шахтар)
У Шахтаря досвідчена лінія оборони, тож не дивно, що перші чотири місця у топі центрбеків за індексом InStat займають саме його футболісти. Вище за інших розташувався Матвієнко – і цей факт перед початком сезону викликав би найбільший подив. Ще влітку Микола вважався лівим захисником, потім Паулу Фонсека спробував поекспериментувати з ним праворуч, а зрештою поставив в пару до Ракицького, Крівцова або Хочолави. Микола при цьому залишався ефективним всюди.
Матвієнко прямо зараз – однин з найкращих захисників найкращої команди України. Довіру тренерського штабу він заслужив вмінням не нервувати перед власним штрафним, а також високою швидкістю, яка дісталася від позиції латераля. Для ліквідації перманентних привозів біля воріт «гірників» це – фантастично важливі критерії, а статистика лише підтверджує силу Миколи – він лідер оборони Шахтаря за показниками відборів, підбирань, перехоплень, один з перших за кількістю єдиноборств. 21-річний захисник-переучка дещо програє профільним центрбекам Шахтаря за якістю опіки, про що говорять нижчі відсотки виграних єдиноборств, але цей показник має властивість покращуватись з досвідом.
Перша половина сезону для Матвієнка видалась проривною – він став беззаперечним гравцем першої команди Шахтаря та всерйоз і надовго закріпився у національній збірній України. За умов регулярних експериментів з його розташуванням на полі подібний прогрес заслуговує на особливу відзнаку.
Мар'ян Швед (Карпати)
Мабуть, найбільш яскравий молодий футболіст першої частину чемпіонату. Вболівальники Карпат визнали його найкращим гравцем свого клубу в 2018 році, а Юрій Вернидуб навіть змушений був вибачатися за свій критичний погляд на перспективи Мар'яна – що й не дивно після його шедевру в дев'ятку воріт Зорі. У цьому сезоні він виконав не один такий, зрештою ставши третім бомбардиром УПЛ та дебютувавши за національну збірну. Такого ефектного українського півзахисника у Львові не бачили вже дуже давно.
Cвоєю грою Швед став нагадувати Коноплянку, Ярмоленка або Циганкова – таких же швидких, технічних вінгерів з потужним ударом. До речі, у ЗМІ його називають наступником Віктора у Динамо, що й не дивно: Мар'ян має лише на один гол менше (8 проти 9), більше обігрує один в один загалом (88-78) та у середньому за матч (6 проти 4,3), а також точніший в ударах (56% у площину проти 43%) – до речі, краще по воротах в Україні б'є лише Жуніор Мораєс. Втім, Карпатам непогано було б залишити Шведа у себе, адже цей гравець прийняв участь у 52% гольових атак львів'ян.
Мар'ян давно ходив у молодих та перспективних, але за останні півроку він встиг перерости не тільки свій клуб, а й весь чемпіонат. Йому потрібно додавати у якості передач та єдиноборствах, але, в цілому, він вже коштує більше, ніж прописано у клаусулі (2 мільйони євро). Швед – гравець, який прикрашає футбол і на якого приємно ходити на стадіон. Настільки яскравих виконавців у першій частині сезону просто не було.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
