Міккель Дуелунд: «Приємно, що серед моїх знайомих є гравець «Барселони»

Динамо Київ 27 Грудня, 20:12 3413
Міккель Дуелунд: «Приємно, що серед моїх знайомих є гравець «Барселони»
Півзахисник «Динамо» Міккель Дуелунд розповів, чим займається у вільний час, враження про Київ та свого кумира.

- Ви обрали доволі незвичний, як для футболу, номер. Що він значить для вас?

- Нічого не значить. Коли я обирав для себе номер із можливих, то вирішив зупинитися на 99-му, бо він мені здався веселим. Я завжди хотів пограти з двома дев’ятками на спині, до того ж під цим номером виступав великий бразилець Роналдо, коли грав за італійський «Мілан».

- Беньямін Вербич, проти якого ви неодноразово грали, виступаючи за «Мідтюлланд»? Із ним не списувалися коли переходили до «Динамо»?

- Особисто йому не писав, але в нього дівчина з Данії, і вона списувалася з моєю нареченою Наною. Насправді, у мене не було багато часу, щоб шукати контакти й чекати від когось поради. Усе відбувалося швидко, рішення приймалося швидко, і поговорити з Вербичем мені вдалося вже в Києві.

- Якщо ваші співвітчизники запитають про Київ та Україну, що ви найперше скажете їм?

- Київ – це чудове красиве місто. Чесно кажучи, воно приємно здивувало мене. Тут дуже привітні люди. А от про Україну загалом поки особливо нічого не можу сказати, адже провів не так багато часу у вашій країні та не встиг дослідити її.

- Практично всі міста в Данії, за винятком Копенгагена, доволі маленькі: і Орхус, у якому ви народилися, і Мідтюлланд, де виступали останнім часом. Чи легко було пристосуватися до життя в мегаполісі, яким є Київ?

- Спочатку було незвично, коли навколо тебе стільки людей, вражали постійні затори на дорогах. Напевно, саме тому я поки що проводжу майже весь вільний час удома зі своєю родиною та друзями, лише іноді можу вибратися в місто разом із партнерами по команді.

- Ви провели поки що не так багато матчів за «Динамо», але вже встигли забити – у ворота «Арсенал-Київ». Гра у штрафному майданчику на випередження, в один дотик – ваша стихія?

- Узагалі, мені більше подобається грати в центрі поля – на позиції атакувального півзахисника, так званої «десятки» чи «вісімки». У юнацькому футболі я завжди діяв на позиції нападника, тому люблю та вмію і забивати голи, і створювати гольові моменти для своїх партнерів. Якби був трохи успішнішим у перших іграх за «Динамо», то моя особиста статистика могла б поповнитися як мінімум ще одним забитим м’ячем та кількома результативними передачами. Сподіваюся, у наступних матчах пані Фортуна буде більш прихильною до мене.

- У «Динамо» тренери використовують вас на звичній позиції чи доводиться імпровізувати?

- На щастя, я можу виходити на своїй улюбленій позиції та виконувати те, що найкраще вмію. Але й імпровізації також не боюся: для мене не проблема відійти трохи назад та зіграти опорного півзахисника.

- При підписанні контракту президент «Динамо» Ігор Суркіс сказав, що клуб давно стежив за вами. Коли дізналися про інтерес із Києва?

- Знаєте, між чутками, які періодично з’являються, та реальним інтересом може минути багато часу. Якщо говорити про реальну зацікавленість у моєму переході, то вона виникла під час літнього трансферного вікна, десь за місяць до його закриття. Я мав обрати між «Динамо» та кількома іншими клубами, але зробив вибір на користь Києва, оскільки це великий клуб, який відіграє провідні ролі у своїй країні та постійно виступає в єврокубках, що є хорошою можливістю для мого зростання як футболіста.

- Які головні відмінності вже встигли помітити для себе між данським та українським футболом?

- Як на мене, в Україні футбол більш швидкісний: ніхто не дасть тобі багато часу на роздуми на футбольному полі, потрібно приймати рішення дуже швидко. У Данії ж основна ставка робиться на «фізику».

- Із молодіжною збірною Данії ви пробилися до фінальної частини чемпіонату Європи. Це успіх для вашої команди чи очікуваний результат?

- Звичайно, успіх. Ми добре виступили, посівши перше місце за підсумками кваліфікаційного раунду, та втретє поспіль вийшли до фінальної частини молодіжного чемпіонату Європи (для самого Дуелунда це буде вже другий чемпіонат Європи; у 2017-му в Польщі данці, щоправда, не вразили, не вийшли з групи – прим.). Серед наших суперників – Німеччина, Сербія та Австрія, і є хороші шанси вийти до півфіналу турніру та повторити або навіть перевершити досягнення молодіжних збірних зразка 1992 та 2015 років, які ставали бронзовими призерами чемпіонатів Європи.

- У 2014 році британське видання The Guardian включило вас до числа 40 найкращих молодих гравців світу. Приємно було дізнатися про це?

- Чесно кажучи, був трохи здивований, коли побачив своє прізвище в цьому списку, але при цьому дуже пишаюся тим фактом, що опинився в компанії талановитих футболістів.

- Хто з відомих нині гравців склав вам компанію в тому списку молодих талантів?

- Найвідоміший із них – француз Усман Дембеле, який на той момент виступав за «Ренн», а зараз грає в «Барселоні». Відтоді ми кілька разів переписувалися з ним, і мені приємно, що такий зірковий гравець, як він, є серед моїх знайомих.

- Кого з футбольного світу можете назвати своїм кумиром?

- Без сумнівів, це Ліонель Мессі. Думаю, не варто перераховувати, за які якості я його вважаю найкращим у світі, правда? Просто він найкращий! (посміхається)

- У березні 2018-го ви зіграли свій сотий матч за «Мідтюлланд». Солідний показник як для 20-річного футболіста?

- Я дуже пишаюся тим досягненням, що мені вдалося відіграти стільки матчів на високому рівні, незважаючи на молодий вік. Упевнений, у майбутньому, незважаючи на мої подальші здобутки, я так само, як зараз, буду гордитися цим.

- Чим захоплюєтеся, окрім футболу?

- Наразі багато вільного часу приділяю вивченню мови. Часто ходжу до спортзалу, люблю читати книги, грати в PlayStation. Також намагаюся приділяти багато часу родині – дівчині та дитині.

- У вашій сім’ї є професійні спортсмени?

- Мій двоюрідний брат свого часу грав за «Брондбю», а його мати, моя тітка, також була професійною футболісткою, навіть за збірну Данії виступала. Зараз же ніхто з моїх близьких родичів не займається спортом на професійному рівні.