Синдром всевладдя і тіньове керівництво: чому «Челсі» пожирає своїх тренерів

Світовий футбол 7 Березня, 12:59 1219
Синдром всевладдя і тіньове керівництво: чому «Челсі» пожирає своїх тренерів | 19-27
Після придбання «Челсі» у 2003 році Роман Абрамович підняв клуб на футбольний Олімп, при цьому звільнивши безліч тренерів. Ми звикли критикувати босів через таку політику, але, насправді, у «синіх» – одразу два керівництва. «Футбол 24» розповідає, як футболісти суперника «Динамо» «звільняли» своїх тренерів.

У фіналі Кубка англійської ліги голкіпер Кепа Аррісабалага відмовився від заміни на Віллі Кабальєро у вирішальний момент зустрічі. Челсі у підсумку програв той матч, авторитет Мауріціо Саррі на фоні інших конфліктів був підірваний ледь не остаточно. Керівництво клубу моментально спробувало розібратись з інцидентом та позбавило іспанця тижневої зарплати, а сам тренер залишив його в запасі на гру з Тоттенхемом. Зараз ситуація начебто вичерпана, та, насправді, не варто так казати зі 100-відсотковою впевненістю.

Після кожної невдачі Челсі першочергова критика стосується Саррі та його тактики. Усі звикли забувати про інші фактори і звинувачують лише наставника. Безумовно, італійця є за що критикувати, але загальна картина на Стемфорд Брідж викликає дежавю. Мимоволі спадає на думку, що рішення про звільнення того чи іншого наставника приймає не лише генеральний директор Марина Грановська, але й ті, за кого вона та компанія платять десятки мільйонів євро.

Хто ж є керівником Челсі?

Андре Віллаш-Боаш та бунт ветеранів

Першою жертвою футболістів Челсі став юний за тренерськими мірками португалець Андре Віллаш-Боаш. Наставник не був чужим на Стемфорд Брідж, адже працював разом із Жозе Моурінью в епоху його першого приходу. Але філософія Андре виявилась антиподом свого вчителя.

Молодий фахівець у прагненні побудувати в Лондоні Барселону посадив на лаву для запасних Дідьє Дрогба, Флорана Малуда, Ешлі Коула і навіть спробував це зробити із Террі та Лемпардом. Португалець привів своїх людей на кшталт Хуана Мати та Оріоля Ромеу, змінив тактику на короткі комбінації, високу гру в обороні.

Попри невдачі, Боаш навіть не думав розраховувати на “пенсіонерів” команди, вперто сподіваючись, що одного дня його філософія запрацює. І Торрес почне забивати. Ветерани, своєю чергою, скористались власним авторитетом та “сплавили” впертого португальця. Сам фахівець не приховував, що не всі його підтримують. Кого він мав на увазі, здогадатись нескладно.

Роберто Ді Маттео не повторював кроків свого екс-шефа – він повернув Дрогба і Ко до складу. Кінцем історії став Мюнхен-2012.

Карнейро, “секретний футболіст” та інша Санта-Барбара

Жозе Моурінью зумів здійснити тріумфальний другий прихід... Це можна було б сказати на перший погляд. Але португалець, піднімаючи трофей чемпіона Англії над головою, сам не знав, що його очікує вже у наступні кілька місяців.

На початку сезону 2015/16 Особливий посварився з медсестрою Евою Карнейро, жінка вирішила покинути Стемфорд Брідж. За чутками, деяким футболістам команди не сподобався вчинок свого наставника.

Команда валилась у турнірній таблиці АПЛ і в грудні перебувала неподалік зони вильоту. Моурінью, наче папуга, повторював, що для Челсі немає кращого тренера, ніж він. Проте плітки про його конфлікт із гравцями поширювались із неймовірною активністю. Після матчу з майбутнім чемпіоном – Лестером – голова сеу Жозе таки полетіла.

Але й це був ще не кінець вистави. Колишній гравець АПЛ, який представився “секретним футболістом”, написав відверті зізнання у колонці на The Guardian. Він підтвердив інформацію про незадоволення звільненням Карнейро, а також розповів про небажання деяких гравців грати в обережний футбол. Головним бунтівником був названий півзахисник Сеск Фабрегас. Іспанець протистояв Моурінью, ще виступаючи в складі лондонського Арсенала та Барселони, і до гри від оборони, схоже, так і не звик. Окрім нього називали Педро та Дієго Косту.

Сам Моурінью пізніше розповів, що в команді були футболісти, які налаштовували всю роздягальню проти нього. Як би ми не ставилися до португальця, але його версія схожа на правду. Керівництво схилило шальки терезів на користь гравців і відправило Особливого куди подалі – аби Фабрегас та інші зірки не покинули клуб.

Диктатор Конте проти всіх

Через півроку після скандального звільнення Моурінью Челсі призначив на посаду головного тренера італійського фахівця Антоніо Конте. На фоні успіхів у Ювентусі та збірній Італії наставник приходив на Стемфорд Брідж, щоб повернути Челсі з 10-го місця у зону Ліги чемпіонів.

Варто було розгромно програти Арсеналу, як італієць перейшов на тактику 3-4-3 та змінив увесь розклад в АПЛ. «Сині» стрімко промчали до чемпіонського титулу. Все чудово, всі задоволені, фантастичний камбек. Але в червні Конте підставив себе під вогонь.

Наставник написав повідомлення нападнику Дієго Кості, мовляв, більше не розраховує на нього. Бразильський іспанець надав розголосу в пресі, Антоніо зазнав неймовірної критики, адже Дієго був найкращим нападником та одним із лідерів у роздягальні. З Альваро Моратою гравці потоваришували, але відхід Дієго, м’яко кажучи, не зрозумів ніхто. Сам Антоніо вважав, що Коста погано впливав на партнерів. Та це був лише початок.

Команду та тренера наче підмінили. Конте вже не був тим емоційним наставником, який неймовірно радів після кожного гола. Відставку фахівця почали обговорювати ще минулої зими, тоді ж вперше пролунав варіант із Мауріціо Саррі. Конте довів сезон до кінця, команда посіла ганебне для себе 5-те місце, але здобула Кубок Англії.

Тренер прагнув кардинально змінити склад команди, що давав зрозуміти по ходу сезону, посадивши Луїса і Фабрегаса в резерв. Він відкрито висловлював незадоволення трансферною кампанією Челсі і заявляв, що не отримав бажаних гравців. Щоб так критикувати керівництво, треба дійсно мати те, про що казав Сімеоне. Та конфліктував італієць не лише з босами.

Лідери «пенсіонерів» неодноразово висловлювали незадоволення його диктаторськими методами, киваючи на те, що немає можливості проводити час із сім’ями. Деяким гравцям не подобалась занадто обережна тактика. Нічого не нагадує?

Ситуація з Костою лише додавала масла у вогонь. Своїми заявами про бажаних футболістів Конте дав зрозуміти, що на місці Дієго міг опинитись будь-хто інший. Але боси клубу були неготовими задовольнити апетити фахівця, при цьому ризикуючи втратити Азара, Вілліана та інших. Вони знову обрали бік футболістів.

У липні авторитарний Конте був звільнений, а на його місце запросили демократа Мауріціо Саррі. Ризик втратити лідерів зник. Згодом Азар і Вілліан зізнались, що покинули б Челсі, якби Антоніо залишився на своїй посаді. Мадридський Реал також відклав плани підписання бельгійця. Mission completed.

Кепа – потенційний переломний момент

Мауріціо Саррі став протилежністю свого попередника. Він дозволив гравцям приїжджати на тренування увечері, щоб вони мали можливість набутися з сім'ями. Також почав будувати таку бажану атакувальну модель гри з “мозком” Жоржінью в центрі. І все було добре до певного моменту.

Челсі забуксував, а футболісти зневірилися у філософії свого наставника. На тренуваннях звучали пропозиції повернути Канте в опорну зону, оскільки суперники вивчили манеру гри Жоржінью і б’ють у слабке місце. Окрім того команда висловила незадоволення пізніми тренуваннями. Наче ж усе для гравців робилось! Апогеєм цього трешу стала історія з Кепою. Поважного фахівця “взув” 24-річний голкіпер, який навіть не вважається основним у своїй національній збірній.

Іспанця покарали, і, за чутками, Абрамович наказав продати його влітку. Тим самим власник Челсі та його підлеглі хочуть показати, хто тут справжній бос. Щоправда, в Азара та компанії з’явився козир у рукаві – трансферний бан від ФІФА. Якщо організація не схвалить апеляцію “пенсіонерів”, доведеться кинути всі сили, щоб зберегти тих, хто є в команді зараз.

Можливо, керівництво таки зрозуміло, що поступається позиціями своїм же найманим працівникам. Заради продовження контрактів вони стали потурати будь-яким забаганкам провідних гравців команди – наче й самі є підлеглими. Може, варто-таки було продати 30-річного Вілліана у Барселону за 60 млн євро? Хіба не можна знайти заміну віковому бразильцю? Проте через ФІФА, скоріш за все, вже пізно. Думати потрібно було раніше!

P.S. Так чи інакше, пані Грановська та її команда самі загнали себе у залежність від своїх зірок. Яким би Саррі не був недалекоглядним, працювати у такій атмосфері буде важко навіть найіменитішим тренерам світу. Челсі – одне з найнебезпечніших місць для наставників. Боси клубу поставили себе у скрутне становище через прагнення здобувати результат тут і зараз. Спади завжди неминучі, і, можливо, іноді варто почекати, пережити складний період, щоб побудувати нову команду. А результат прийде.

Богдан Пилипчук