Манор Соломон: «Я думав Марлос – це українець. Він же грає за збірну України»

Футбол України 17 Березня, 19:37 1398
Манор Соломон: «Я думав Марлос – це українець. Він же грає за збірну України» | 19-27 Фото: ФК Шахтар
​Новачок «Шахтаря» розповів про перехід в донецький клуб, адаптацію в Україні та Марлоса.

Шахтар почав цікавитися мною ще рік тому, але серйозна зацікавленість з’явилася тільки два місяці тому. Президент Маккабі сказав мені про це, після цього була пропозиція і перехід стався дуже швидко.

До переходу з Паулу Фонсекою не розмовляв, але я знаю, що він дуже хотів мене побачити у команді вже з січня, аби я міг зіграти у Лізі Європи. По приїзді в Шахтар він мені сказав, що розраховує на мене та дасть час на адаптацію в команді та країні.

Я не знаю точно скільки тренер дасть мені час освоїтися, але відчуваю, що вона проходить легко. Я адаптовуюсь набагато швидше, ніж сподівався сам.

Я був в Україні з молодіжною збірною, я знав, що тут дуже холодно, також знав, що тут багато хороших футболістів і побачив це з перших хвилин!

Рівень тренувань дуже високий, але думаю я адаптуюся дуже швидко, бо я не прийшов з молодіжної команди. Я грав на дорослому рівні два роки, тому не здивувався інтенсивності і рівню.

Ми починаємо вивчати англійську майже з першого класу. Коли тобі 7 чи 8 років, більшість знає англійську добре. Я добре розумію, що маю знати англійську, аби заграти у Європі. Англійська неймовірно важлива, я дуже щасливий, що розумію її.

Є футболісти, які розуміють англійську, а є такі, які взагалі ні слова не знають, але футбол – це міжнародна мова, тому не так важливо всім знати мову, ми розуміємося на полі. Футболісти Шахтаря намагалися якось зі мною познайомитися, обмінятися кількома фразами. Вони були дуже дружніми і таке ставлення приємне.

Найважче це те, що тут я без родини, не звик бути сам. Але зі мною живе мій дядько, приїхав, аби мені не було геть сумно. Найбільше мені допомагає Ларі Кайоде, тому що ми не знаємо португальської і говоримо англійською. Ми разом їздимо на тренування, багато спілкуємося і добре потоваришували.

Я раніше багато чув про Тайсона, адже він гравець свої національної збірної. Про Марлоса знав менше і чесно зізнаюся не бачив, як він грає. Коли приїхав сюди і побачив, що він робить з м’ячем, сказав: вау. Неймовірна техніка.

Я думав Марлос – це українець. Він же грає за збірну України. Кілька днів я за ним поспостерігав і питаю: ти українець? Тому, що техніка, робота з м’ячем космічна. Потім мені сказали, що він із Бразилії. Українські футболісти трохи інші: вони сильні, швидкі, хороші бійці.

У мене така ж позиція, як у Тайсона, або скажімо Марлоса, але сподіваюся, що зможу грати разом із ними. Вони великі гравці, а мені лише 19. Є можливість спостерігати за ними, як вони тренуються, як грають, це прекрасна можливість вчитися, аби виходити на подібний рівень.

Я прийшов саме у Шахтар, тому що вони дуже хотіли мене тут бачити, вони були найбільш наполегливими. Тут прекрасні умови і подивіться скільки класних футболістів виростив Шахтар, звідси є шанс потрапити у топ-клуб.

Так, мене це теж цікавить, вони хотіли придбати мене. Справа у грошах: вони запропонували меншу суму, ніж хотів президент, ще ми не могли владнати питання з армією, тому трансфер не відбувся. Але ми з ними зустрічалися і багато розмовляли.

Я сидів з людиною, відповідальною за молодих гравців, які переходять у Манчестер Сіті. Не думаю, що справа у відсутності контакту з Гвардіолою.

Так, звичайно, Манчестер Сіті – це один із найбільших клубів у світі, але я знаю, якщо я поїду туди, то не буду грати. Мені доведеться піти в оренду в якийсь інший клуб, я хотів там бути, але думаю всьому свій час.