А як інакше, коли щохвилини треба вийти до курей, до свині чи до корови? Не перевдягатися ж щораз після цього, не кажучи вже про миття.
Дивним чином ця звичка заскорузлих селюків старого покоління ожила й розквітла серед нинішніх спортивних керівників України. Ось факти: 2012 року за шалені гроші в Києві та Харкові обладнали розкішні стадіони для футбольного чемпіонату Європи. Разом із усім іншим на згаданих аренах — «Металісті» й «Олімпійському» — обладнали сучасні бігові доріжки та легкоатлетичні сектори з відповідним покриттям. І з тих часів на тих доріжках ніхто не бігає.
Коли в Києві на доріжку «Олімпійського» хоча би раз на рік виходять учасники масових пробігів, то в Харкові ту доріжку стаціонарно і назавжди застелили штучним килимом. Ну справді — не тренуватися ж дітям і дорослим атлетам на сучасних доріжках. Ще зіпсують ненароком. А потім ще до роздягальні їх пускай, де буває сам Андрій Шевченко. А за них гроші заплачені!
У столиці легкоатлети досі бігають по старій обшарпаній доріжці на «верхньому полі» Національного спортивного комплексу «Олімпійський». Хіба їм там погано? І ніхто вже не згадає, що у 1970-1980 роки на головній арені країни щодня в кілька змін тренувалися легкоатлети. А коли тренувань не було, там проводили уроки фізкультури для учнів навколишніх шкіл. Та й просто побігати тоді міг кожен охочий — арена була відкрита для всіх.
Невже тоді нашим спортом керували не селюки?
Микола НЕСЕНЮК
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
