. Чи покращить Олексій Михайличенко гру та результати Динамо?
2. Чи насторожує вас 10-річна пауза у тренерській діяльності Михайличенка?
3. Якого тренера біля керма Динамо хотіли бачити особисто ви?
Валентин Полтавець
Екс-півзахисник Металурга З, Дніпра, Арсенала, Чорноморця і швейцарського Віля
1. Свого часу я регулярно потрапляв під Динамо. У них завжди був свій стиль – силовий. Але коли Шахтар почав розвиватися, пішовши шляхом бразильців, і це принесло їм результат, Київ взяв із них приклад. Змінили філософію команди, клубу – не склалося.
На тренерському містку потрібна незалежна людина, але із «динамівської» системи. Зрозуміло, є багато розмов, мовляв, програма і методи нашого Метра – безнадійно застаріли. Але ж усе можна вдосконалити і вивести на новий лад. При цьому очікувати, що Динамо гратиме у тікі-таку рівня Барселони, напевно, неправильно.
Михайличенко у системі цієї команди – вже давно. Він точно знає, що і як відбувається. Тому жодних проблем із гравцями у нього не виникне. Динамо пішло шляхом розвитку своїх молодих талантів, але на це потрібен час. Останній рік продемонстрував, що у Києва – хороша молодь, яка може розкритися. На перших порах очікувати надзвичайно успішного результату не варто, але у майбутньому, думаю, проблем у Динамо не буде.
2. Тренер, який тривалий час без практики, – це погано. Але Михайличенко, напевно, перебував на багатьох форумах, постійно варився у футболі, тож сучасні тенденції вловлює і буде їх втілювати. Не думаю, що 10-річна пауза – велика проблема у цьому конкретному випадку. Плюс – для чого головному тренеру необхідні помічники? Щоб радитися з ними і приймати правильні рішення. Штаб він підібрав хороший – тих, кому довіряє.
3. Динамо потрібен україно- або російськомовний тренер, який напряму може доносити свої ідеї. Іноземець, все-таки, комунікуватиме через перекладача. Знаю з власного прикладу (я грав у Швейцарії), що перекладач деякі важливі нюанси просто не спроможний донести. Вони губляться… А закордонного спеціаліста, який розмовляє мовою країни, у яку приїхав, знайти дуже складно. На думку спадають хіба що Гвардіола і Клопп.
Геннадій Орбу
Екс-півзахисник Шахтаря і збірної України, колишній головний тренер Севастополя
1. Це дуже легке і водночас складне запитання. Справа у тому, що я глибоко поважаю Олександра Хацкевича – як тренера і людину. Що може змінити Михайличенко, якщо немає кваліфікованих футболістів? Хацкевич також хотів грати в атакувальний футбол – той, який подобається вболівальникам. Але якщо немає кваліфікованих виконавців, нічого не зміниться. Потрібно щось змінювати у команді, в клубі. І при цьому купувати кваліфікованіших гравців.
2. Це, звичайно, є мінусом. Але ще раз повторюся: найбільший мінус полягає у тому, що на даний момент у такому великому клубі, як Динамо (Київ), немає кваліфікованих футболістів. Туди (у Динамо – Футбол 24) хоч Моурінью, хоч Михайличенка, хоч Хацкевича – все марно. До закриття трансферного вікна залишається два тижні. Динамо потрібно швидко підсилюватися.
3. Мені хотілося, щоб київське Динамо нарешті прийняв Юрій Калітвінцев. У нього є досвід роботи як на клубному рівні, так і на рівні національної збірної.
Андрій Полунін
Екс-півзахисник Дніпра, Карпат, Нюрнберга і збірної України, згодом – спортивний директор охтирського Нафтовика
1. Мені важко це коментувати. Чому важко? Тому що кардинальних змін не відбулося. Люди, які грали в Динамо, змінюють одні одних. Подивимося. Це другий прихід Михайличенка – хочеться вірити і сподіватися на краще. Можливо, провадитиметься політика щодо молодих футболістів. У Динамо – дуже хороше покоління, серед якого – навіть чемпіони світу. Це майбутнє всього нашого футболу.
Інше питання – як із ними працювати. Якщо у Михайличенка буде правильний підхід, то не виникне потреби купувати легіонерів – тих же Родрігеса чи Кадірі (до речі, я так і не зрозумів, чому взяли Кадірі). Моя думка така: краще робити ставку на молодь і виховувати своїх. Але є керівництво клубу – воно приймає рішення. Набрали нових гравців, а тренера звільнили. Як тепер бути новачкам? Знаєте, у мене більше запитань, ніж відповідей.
2. Михайличенко – досвідчена людина, яка і пограла, і потренувала. Тут більше запитань до підходу, стратегії клубу. Ви зрозумійте: навіть якщо він не тренував, то однозначно слідкував за тенденціями у світовому футболі. Як змінюється гра, яка тактика використовується. Всі ми, люди з футболу, тримаємо руку на пульсі. Ось позавчора Челсі з Ліверпулем грали – дивилися, мабуть, всі. З найкращих клубів світу можна брати приклад.
Просто хочеться, щоб у Динамо обрали один конкретний напрямок, дали тренеру трохи часу і терпляче чекали на результат. Я продовжую наголошувати на молодому українському поколінні «динамівців» – Шапаренко, Шепелєв, Циганков, Попов, Булеца, Тимчик, Михайличенко, Миколенко. На мій погляд, воно краще, ніж у Шахтаря. Потрібно робити на них ставку. Може не вийти. Але у Динамо вже й так багато років не виходить. Тож втрачати нічого.
3. Іноземний спеціаліст не може з’явитися «з нічого». Хіба що над цим працювали заздалегідь, а ми нічого не знали. Але, судячи з тієї інформації, яка надходила, стало зрозуміло – про іноземця не може бути мови. Як варіант, можна було призначити Юрія Вернидуба. А ще краще – Мирона Маркевича, фахівця, який добивався високих результатів, а зараз – без команди. Наскільки мені відомо, він завжди любив Динамо. Та цей варіант, як ми розуміємо, був практично нереальний через особисті стосунки між тренером і президентом клубу. Шкода, бо це – ідеальна кандидатура. Маркевич же не без успіху працював із легіонерами у Металісті та Дніпрі…
Ще Микола Павлов спадав мені на думку, але він сказав, що більше не працює. А ось із спеціалістів, які зараз очолюють інші клуби, виділив би Дмитра Михайленка і Леоніда Кучука. Цікаво було б постежити за їхньою роботою у Динамо.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
