Але насправді не все так погано, якщо ближче ознайомитись з біографією Олексія Олександровича.
По-перше, Михайличенко все своє тренерське життя провів в структурі київського клубу, йому ця команда не байдужа. Тому назвати його пересічним заробітчанином, який чекає на ласий контракт, не варто. Він знає цей клуб зсередини, всі його недоліки і бюрократичні схеми, а також за ці всі довгі роки він зумів знайти спільну мову з Ігорем Суркісом, який славиться своїм непростим характером.
По-друге, в Олексія Михайличенка є успішний тренерський досвід «Динамо», коли на початку «нульових» за два роки взяв чотири трофеї - тріумф в національному чемпіонаті(2003, 2004), Кубок України(2003) і Суперкубок(2004). Так, тоді донецький «Шахтар» тільки почав своє стрімке сходження, але це ніяк не применшує досягнення Михайличенка. Прийняти команду після успішної епохи Валерія Лобановського і продовжити завойовувати трофеї - завдання зовсім непросте.
По-третє, Михайличенко має досвід виступів в іноземних чемпіонатах і досягнув з ними неймовірних висот: чемпіон Італії з «Сампдорією»(1991), чемпіон Шотландії із «Рейнджерс» (1992, 1993, 1994, 1995, 1996). Це говорить про те, що в Олексія Олександровича формувався європейський менталітет, що ставить під сумнів його «клеймо» про «динамівське серце».
Так, проблеми київського «Динамо» лежать набагато глибше, ніж здається. Зміна наставника в цьому ланцюжку може посідати одне з останніх місць. Михайличенко не проводив збори з «Динамо». Працюватиме з тим, що є. Але цей підбір футболістів йому добре знайомий і нічого нового вигадувати не потрібно. Цікаво, що Михайличенко зможе одночасно стати і тренером команди, і менеджером клубу, як це відбувається в топових європейських чемпіонатах. І в цьому може бути успіх...
Любомир Чотирбок
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
