Три думки після матчу «Маріуполь» – «Динамо»

Динамо Київ 25 Вересня, 22:15 2639
Три думки після матчу «Маріуполь» – «Динамо» | 19-27
«Динамо» на останніх хвилинах дотиснуло «Маріуполь» (0:1) в перенесеному матчі 4-го туру УПЛ 2019/20.

Експеримент Михайличенка з Караваєвим – більше в мінус, ніж у плюс

Тренерський штаб Динамо прийняв декілька сміливих рішень на звітний матч. В умовах кадрового дефіциту в обороні (Бурда травмований, Попов не повністю готовий) надали відпочинок Миколенку та знову проігнорували Сідклея, а на лівий фланг захисту поставили Караваєва. Це було суперечливо та ризиковано. І в підсумку мало завершитися дуже погано.


Караваєв на нерідній позиції безперестанку провалювався. Зависав попереду, не встигав закрити зону, дозволяв легко себе проходити. Топалов і Чурко регулярно створювали моменти з флангу Олександра, а Мишньов ефективно його пресингував, завдяки чому організував дві розкішні атаки на ворота Бойка. Зрештою навіть Кірюханцев відчув запах крові та шукав шансів попереду. З вини гравця збірної України прилетіло 3-4 гострі епізоди.

Попереду теж не все було чудово – Караваєв строго «одноногий» футболіст, він не може навішувати лівою, що вимагається від лівого фулбека. Результативну передачу Вербічу (як і хороший тонкий пас на Беньяміна кількома хвилинами раніше) Олександр віддав правою ногою, коли виникла відповідна зручна ситуація, але значно частіше від нього вимагалося стандартної підтримки. Реабілітувався – чудово, оплески. Особливо зважаючи на те, що Маріуполь свої моменти не використав. Однак питання до Олексія Михайличенка: хіба вартувало так ризикувати й так «підставляти» Караваєва? Невже Сідклей настільки жахливий на тренуваннях?

Атака Динамо: цікаво, динамічно, неефективно

Передню лінію «біло-синіх» сформували 4 вінгери. Номінально грали так: Циганков і Де Пена на флангах, Родрігес на вістрі, Вербіч під форвардом. Сподобалося, як вони атакували – створювали простір один для одного, давали хорошу динаміку, вчасно звільнялися від м'яча, будували цікаві розіграші, не збивалися на банальність. Особливо це проявлялося в контратаках, які нарешті отримали якусь форму – у 2-3 передачі долається пів поля та виводиться людина на удар. Словом, зіграли краще, ніж можна було очікувати.


Тепер до негативу – бракувало реалізації, останнього дотику, акцентованого удару. Всі вони (можливо, за винятком Циганкова) не є бомбардирами і в найвідповідальніший момент метушилися, намагаючися пробити по воротах. Скільки шансів мав Вербіч, скільки разів він зажовував епізод, наскільки він спростив роботу Худжамову поспішними корявими ударами. Жерсон також багато старався, відтягувався в глибину, але вкотре доводиться констатувати, що він не центрнап.

«Я вдячний хлопцям, що вони боролися до кінця, не збилися на навалу, в їх діях все було продумано», – сказав після гри Олексій Михайличенко. Це не просто компліменти, а більш-менш правильна оцінка ситуації. Динамо дійсно до фінального свистка намагалося осмислено атакувати. З появою Бєсєдіна зросла кількість навісів, але не все обмежувалося ними. Інша справа, що зник рівномірний розподіл – левова частка креативу впала на плечі Циганкова.

Динамо не мало відчутної переваги, але виглядало трішки краще за суперника, який протягом останніх 30 хвилин явно здав. Дуже важливий успіх – кияни піднялися у турнірній таблиці й поступаються другим місцем Десні лише через поразку в очних матчах. Переможна серія Михайличенка зросла до 3 матчів.


Комплімент Маріуполю – Вакула та Худжамов на висоті

За підсумками такого поєдинку приазовці повинні отримати порцію хороших слів. Звичайно, не арбітр відібрав у Маріуполя очки, як про це заявив Олександр Бабич (радше навіть навпаки), але команді не вистачило зовсім трішки до заслуженої нічиєї.

Позитивної оцінки заслуговує Вакула. Гострі удари, створені собі та Чурку моменти, розкішно розігнана контратака, яку мусив завершувати Топалов. Непогано проявили себе Чурко та Мишньов. Загалом весь Маріуполь зіграв у відкритий футбол, не надто поступався іменитим гостям і лише наприкінці перейшов у глибоку оборону.

На вихідних Рустам Худжамов витягнув для Маріуполя нічию із Зорею, а тепер ледь не повторив те саме з Динамо. 7 сейвів від досвідченого голкіпера. Більшість з них були формальними через подарунки київської атаки, однак недооцінювати внесок голкіпера не можна. Він декілька разів чудово читав епізоди, грамотно обирав позицію та вигравав виходи сам на сам у Жерсона та Вербіча.