Нагадаємо, у півфіналі динамівці розгромили донецький «Шахтар» (3:0), а «леви» обіграли майже одноклубників з команди «УФК-Карпати».
Перед фіналом відбувся поєдинок за бронзові медалі, у якому перемогу здобули «гірники».
Сам фінальний поєдинок розпочався опівдні, за шаленої спеки, через яку арбітри посеред кожного з 40-хвилинних таймів робили паузи, під час яких гравці мали змогу попити води.
Вирішальний матч викликав неабиякий інтерес з боку вболівальників, які майже вщерть заповнили трибуни невеличкого стадіону у НТЦ ім. Баннікова, розташованого поруч з Будинком футболу. Не дуже численною, проте дуже гучною була підтримка львівських «Карпат». Вболівальники «зелено-білих» не припиняли підтримувати свою команду аж до фінального свистка.
Стартові хвилини активніше провели саме «Карпати». Лише самовіддана гра динамівського голкіпера Дмитра Фастова кілька разів врятувала «біло-синіх» від пропущеного м’яча.
У відповідь динамівці грали не менш активно, запропонувавши супернику пресинг, і незабаром це дало свої плоди – рахунок було відкрито. Після навісу з кутового з правого флангу м’яч опинився в ногах у Чоботенка, який низом відкинув м’яч назад на Масалова. Олександр, не прийняв м’яч на куті штрафного за його межами і одразу відправив точнісінько у дальню дев’ятку воріт!
Цей шедевральний гол додав упевненості у дії динамівців, і одразу ж після перерви на водопій вони подвоїли свою перевагу. Фастов рукою ввів м’яч на Масалова, той пройшов до центральної лінії поля, звідки віддав по лівому флангу вперед на Тарахуну. Ростислав змістився у центр і пробив здалеку – м’яч затріпотів точно у ближній дев’ятці – ще один красень-гол!
А ще через кілька хвилин рахунок перетворився на розгромний. І знову динамівці забили гол завдяки дальньому удару. Цього разу класний постріл з поза-меж штрафної вдався екс-карпатівцю Воробцю, який після скидки від партнера парашутом закинув м’яч за комір голкіперу – 3:0!
Здавалося б, долю матчу вирішено у ще першому таймі, і, можливо, це зіграло злий жарт із динамівцями. Історія футболу знає випадки у фіналах, коли команда, що програвала після першого тайму з рахунком 0:3, у підсумку відігравалась і навіть здобувала перемогу. За прикладом далеко ходити не варто – такий сценарій справдився у фіналі Ліги чемпіонів 2005 року, у якому зустрілись «Мілан» та «Ліверпуль».
Цей сценарій мав усі шанси повторитися і цього разу. Щоправда, на початку тайму Костишин, який вийшов на заміну невдовзі після перерви, міг, як і у півфінальному матчі, ледь не одразу відзначитись голом. В результаті атаки «Динамо» лівим флангом Костишин прийняв м’яч у штрафній львів’ян та пробив лівою ногою – м’яч просвистів над поперечиною.
«Не забиваєш ти – заб’ють тобі» - буквально за хвилину гол влетів у ворота Дмитра Фастова. Динамівський голкіпер парирував удар головою впритул, проте не зумів зреагувати на добивання, яке виконав Віктор Барабаш.
Олег Венглинський зреагував на пропущений м’яч подвійною заміною: замість Воробця і Щебетуна на поле вийшли Попович та Заїкін. Забігаючи наперед відзначимо, що останній не дограв поєдинок до кінця, отримавши червону карту за грубий підкат на 74-й хвилині зустрічі. На цей момент рахунок вже був 3:2.
Другий м’яч у ворота динамівців на 72-й хвилині забив Іван Карпенко, який вдало замкнув головою навіс з кутового з лівого флангу. За хвилину до того львів’яни організували справжній штурм воріт Фастова, навіть змусивши динамівського голкіпера помилитися та відкотити м’яч супернику під удар – на цей раз Дмитра підстрахував захисник.
А ще за кілька хвилин до того автор другого голу Костенко отримав попередження за симуляцію у штрафній «Динамо», на що некультурною лайкою зреагував тренер «Карпат», який був змушений додивлятися гру з трибун, діставши за це червону картку.
Пристрасті на полі та на трибунах загострились, і динамівцям нічого вже не залишалось, окрім як вдаватись до футбольних хитрощів, аби трохи потягнути час. Проте ще кілька жовтих карток у компенсовані п’ять хвилин вже не мали жодного значення – фінальний свисток зафіксував перемогу «Динамо» у основний час, і разом з цим чемпіонське звання, трофей та золоті медалі. Одразу після свистка карпатівці попадали на газон у відчаї, а динамівська лава запасних кинулася на поле до решти гравців, аби відсвяткувати успіх.
Окрім командної перемоги, деякі динамівці отримали призи в індивідуальних номінаціях. Зокрема, звання найкращого голкіпера вікової групи отримав Дмитро Фастов, найкращим нападником був визнаний Олексій Щебетун, а Олександр Масалов став кращим гравцем турніру. Усі призи гравцям і командам вручав старший тренер молодіжної збірної України Сергій Ковалець.
ДЮФЛУ. U-17. Вища ліга. Фінал
06.07.2014. Київ. НТЦ ім. Баннікова. 500 глядачів
«Карпати» (Львів) – «Динамо» (Київ) – 2:3 (0:3)
«Карпати»: 1.Данилів, 3.Кравець, 5.Гірний, 6.Сас (2.Мелінишин, 57), 7.Лебедь (к), 9.Вербний, 10.Карпенко, 11.Швед (15.Паснак, 78), 14.Павлюх (8.Федина, 67), 17.Бусько (16.Барабаш, 40), 18.Саутін (13.Стефанишин, 51).
Старший тренер – Василь Леськів
«Динамо»: 1.Фастов, 22.Демиденко, 2.Чоботенко, 25.Тимчик, 8.Масалов, 4.Михайличенко, 15.Воробець (23.Попович, 59), 20.Тарануха (19.Лапа, 71), 6.Шепелев, 5.Саків (10.Костишин, 51), 21.Щебетун (9.Заїкін, 59).
Старший тренер – Олег Венглинський
Голи: Барабаш (57), Карпенко (72) – Масалов (11), Тарануха (28), Воробець (36).
Вилучення: Леськів (тренер, 69) – Заїкін (74)
Фото: http://1927.kiev.ua/media/album/72
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
