За останні декілька днів Кріштіану Роналду захопив увесь футбольний інформаційний простір і своїми висловлюваннями зміг перевершити новини про майбутній ЧС у Катарі. Його цитати з тизеру інтерв'ю Пірсу Моргану мали величезний резонанс.
16 листопада на каналі журналіста вийшла перша частина їхньої розмови.
Сам тизер з тими голосними заголовками вже передбачав скандал у майбутньому, але для підсилення інтриги Морган ще й вирішив розділити на дві частини.
У сьогоднішньому матеріалі – основні моменти, про які говорив Роналду у своєму інтерв’ю.
Для зручності: слова Пірса позначатимуться буквою «П», а Роналду відповідно «Р».
П: Чому вирішив дати інтерв‘ю? Чому зараз?
Р: Тому що, як на мене, вже час... сказати дещо. Люди мають знати правду. Так, я відчуваю, що мене зрадили – і не лише у цьому році, а й у минулому. І тому що я люблю вас, Моргане. Ось так просто.
Про вболівальників МЮ та те, яку роль вони відіграють у житті Роналду
П: А як щодо вболівальників? Що вони означають для тебе?
Р: Вболівальники – найважливіше у футболі. Ви граєте для них. Вони завжди на моєму боці. Я відчуваю, що кожен раз, коли я кудись іду, коли я прогулююся вулицями, фанати підходять до мене і поважають мене за те, що я роблю для футболу, і для мене це – найважливіше у футболі. Для мене вболівальники – це все. Саме тому я даю це інтерв'ю. Думаю, зараз найкращий час, щоб все сказати. Думаю, мої фанати мають знати правду.
Про можливий перехід до Манчестер Сіті
Найперше серйозне питання, яке задав Пірс Морган Роналду, стосувалося його переходу до «Манчестер Сіті». Кріштіану пояснив, що сер Алекс Фергюсон зіграв ключову роль у його поверненні до «МЮ».
П: Я хочу повернутися до минулого літа, до твого переходу у «Ювентус». У тебе було багато пропозицій і дуже багато джерел повідомляло про те, що це буде «Манчестер Сіті». Тож наскільки це було близьким до того, щоб статися?
Р: Чесно, я був близьким до переходу до «Ман Сіті». Два тижні тому Гвардіола сказав, що вони дуже хотіли мене підписати. Але ви знаєте мою історію з «Манчестер Юнайтед»: так сказало мені серце, те, де ти був раніше, зіграло вирішальну роль у моєму переході. Моє серце в той момент дало мені зрозуміти, яке рішення потрібно прийняти. То справді був ключовий момент. Але вийде нечесно, якщо я скажу, що «Сіті» не був близьким до того, щоб мене підписати. Я так вирішив і не пожалкував. Як я вже казав, сер Алекс Фергюсон сильно вплинув на моє рішення. Він сказав мені: «Ти не можеш перейти до «Манчестер Сіті», і я відповів: «Добре, бос».
Про повернення на Олд Траффорд
За легендарним поверненням Кріштіану Роналду на «Олд Траффорд» спостерігав весь футбольний світ: Через рік португалець розповів, що відчував у той момент:
«Коли підписав контракт із «Манчестер Юнайтед», я думав, що все змінилося, тому що минуло 13 років… Повернувшись, я вважав, що все буде по-іншому, і був здивований, тому що все було, як і раніше. Я був розчарований відсутністю нових технологій для відновлення футболістів, джакузі та інших процедур, сучасних тренажерів та просунутої системи харчування. З того часу, як сер Алекс пішов, у клубі я не побачив жодної еволюції. Прогрес просто нульовий. На жаль, я побачив усе, що запам'ятав ще у віці 20–23 років.
Той момент, коли я вийшов на поле, був неймовірним. Повернутися до Манчестера було особливим моментом, а забити два м'ячі – було найкращим «Віва Роналду», Це був памʼятний день, і надзвичайний день».
Про твіт на офіційній сторінці МЮ та побиття рекорду Мессі
П: Дві речі сталися, можливо, у проміжку 24 годин з моменту твого повернення до «Юнайтед». Перша – ти побив рекорд щодо продажу футболок за 24 години. Ти переграв Мессі. Ти радий цьому?
Р: Звісно, я був радий. Як ти знаєш, я не женуся за рекордами, рекорди женуться за мною, тож це добре. Ще один у моїй книзі.
П: Інший рекорд – твіт, яким «МЮ» оголосив про твоє повернення, був найбільш вподобаним в історії твіттера.
Р: Це чудово, як я казав тобі раніше, це був хороший момент. Ніхто не очікував, тому що усе змінювалося, здається, за 72 години. Бо – або ти плануєш, або вони говорять – не лише «Манчестер Сіті», але й інші клуби теж, говорять про тебе, що «ти зміниш «Ювентус» на інший клуб».
Але «МЮ» навіть не був там, не був серед цих клубів. Він завжди був на сходинку вище. Але вийшло… вони здивували усіх, навіть мене, якщо чесно.
Про проблеми МЮ
П: Якщо подивитися, то у «Юнайтед» завжди були найкращі тренери, але після відходу сера Фергюсона, ситуація погіршувалася з кожним роком. Як ти думаєш, це якось пов‘язано зі структурним елементом?
Р: Пірсе, якщо чесно, коли я підписував контракт з «МЮ», я думав, що все змінилося, тому що пройшло 13 років. Я був у «Реалі» девʼять років та три – в «Ювентусі». І коли я приїхав, я думав, усе буде інакше, знаєте, технології, інфраструктура й усе. Але я здивувався, неприємно здивувався, скажімо так, тому що усе, що я побачив, було таким, як і раніше. Вони зупинилися в часі, на мою думку – це те, що вразило мене. Я не очікував. І поволі-поволі вони почали змінювати навіть вікна, підписувати нових гравців, і це було важко, важко для мене, бо я не очікував такого.
Я був здивований і думав, що коли підписував контракт, що вони придбали у той рік Санчо, Варана та мене, і що справи підуть так, як мають іти в Манчестері. Сер Алекс Фергюсон залишив велику порожнечу в клубі. І не лише сер Алекс Фергюсон – людина, яка, як я думав, робила різницю, президент Девід Гілл, теж дуже, дуже хороша людина. І структура довкола сера Алекса Фергюсона була також дуже важливою.
На мою думку, в «Юнайтед» прогрес дорівнював нулю. Якщо порівнювати з «Реалом» та навіть з «Ювентусом» – вони слідують за усім світом. Тож технології, особливо щодо тренувань, харчування та умов, щоб їсти правильно та відновлюватися краще, ніж раніше – здивували мене. Манчестер, якщо зараз порівнювати з цими клубами позаду, як на мене, що мене вразило.
Я бажаю «МЮ» всього найкращого і саме тому повернувся. Але всередині клубу є певні фактори, які не сприяють досягненню рівня, як у «Сіті», «Ліверпуля», а зараз навіть і «Арсенала». На мою думку, клуб такого масштабу, як «Манчестер Юнайтед», має бути на вершині цієї трійки. Але, на жаль, це не так.
Про колишніх тренерів МЮ
Р: Я люблю Сульшера. Вважаю, що він чудова людина, тому що мені подобаються люди з таким серцем. І Уле для мене — найкраща людина. Важко взяти на себе цю роль після сера Алекса Фергюсона, але думаю, що він зробив хорошу роботу. Уле потрібно було набагато більше часу. Однак, не сумніваюся, що в майбутньому він стане хорошим тренером. Тим не менше, це був добрий досвід. Мені було дуже приємно попрацювати з ним навіть упродовж короткого періоду.
Про призначення Рангніка
П: Ці тренери здалися тобі недостатньо амбіційними, коли замінили Уле-Гуннара Сульшера. Багато фанатів його любили, але він очевидно не вів до великих титулів, які хотів і до яких звик «Юнайтед». І запросили Ральфа Рангніка, ти чув до цього про нього?
Р: Після того як ви звільняєте Уле-Гуннара Сульшера, ви повинні привести топ-менеджера, а не спортивного директора. Ніхто не зрозумів цього рішення. Рангнік навіть не тренер – цього не зрозумів не лише я, а й увесь світ. Якщо ти не тренер, як можеш бути босом «МЮ»?
Звичайно, я з повагою прийняв рішення про його призначення, ми мали називати його босом, тому що він взяв на себе цю роботу, незважаючи ні на що. Усіх тренерів, які були у мене в кар'єрі, я називаю босами, бо якщо вони беруть на себе цю роботу, ми повинні називати їх так. Але в глибині душі я ніколи не вважав його босом, бо бачив деякі моменти, з якими не погоджувався.
Мене одночасно здивувало і не здивувало призначення Рангніка. Якщо клуб протягом багатьох років не розвивається, то немає жодного сюрпризу у тому, що таке відбувається.
Також Роналду додав: «Кожен тренер має своє ставлення, свою думку, але є речі, з якими я не згоден. Я всю свою кар'єру грав під керівництвом найкращих тренерів: Зідан, Анчелотті, Моурінью, Фернанду Сантуш, Аллегрі. Я багато чого навчився у них, набрався досвіду. Коли бачу, що тренер хоче здійснити якусь революцію, говорю свою думку. Це частина справи. Зрештою, я в клубі, щоб допомогти перемагати».
Про ментальність та амбіції молодих гравців МЮ
Колись Роналду допомагали в «Манчестер Юнайтед» відомі гравці, тепер у ролі наставника виступає він сам. Але не всі прислухаються до його думки.
П: А як щодо молодих гравців? Вони слухаються тебе?
Р: В усіх чемпіонатах у світі наймолодші не такі ж, як моє покоління. Але ми не можемо звинувачувати їх, тому що це частина життя. Нові технології відволікають їх раз по раз. Вони не такі, вони слухають, але використовують обидва вуха – в одне вухо влетіло, в інше вилетіло.
Тож мене це не дивує, але водночас трохи бентежить. Тому що якщо перед ними є найкращі приклади, і вони хоча б не наслідують те, що робив ти, – це дивно. Пам’ятаю, як у свої 18, 19, 20, я завжди стежив за найкращими гравцями, якими були Ван Ністелрой, Фердінанд, Рой Кін та Гіггз – ось чому я досяг такого успіху та довгої кар’єри. Тому що я стежу за своїм тілом, своєю ментальністю, своєю головою. Тому що я бачив цих хлопців і вчився у них.
Про найкращих гравців Манчестер Юнайтед
Р: Можу сказати лише те, що бачу у «Манчестер Юнайтед». Діогу Далот – справжній приклад, він молодий, розумний та професійний. Не сумніваюся, що він досягне успіху у футболі. Є ще кілька хлопців – Мартінес, Каземіро, хоча йому вже за 30. Я сказав би, що Далот у цьому плані найкращий.
Я не з тих, хто любить роздавати поради, тому що надаю перевагу просто бути прикладом. Тому що я приклад. Я тут кожного ранку й роблю усе те саме. Я, напевне, першим приїжджаю на базу й останнім їду. Думаю, деталі говорять самі за себе. Ось чому я кажу, що подаю приклад.
Про смерть новонародженого сина
Роналду пропустив літню передсезонну підготовку, як повідомлялося, за сімейними обставинами, про які наважився розповісти лише зараз.
П: В той момент, коли результати «МЮ» не вражають, а ти все ще продовжуєш постійно забивати за клуб і раптом стається той жахливий момент. Ймовірно, найгірший період у житті. Коли твоя супутниця Джорджина вагітна двійнею і ви такі щасливі, але врешті-решт твій син не виживає. Як було в той момент? Що ви відчували?
Р: Спочатку Джорджина повернулася додому, й діти починають питати, а де інша дитинка? де інша дитинка?
Звісно, з Кріштіану я мав розмову, тому що йому 12, він вже все розуміє, і ми з ним добре поговорили. Ми разом поплакали у його спальні. І це щось – він не зрозумів і зрозумів водночас, він був трохи спантеличений.
Щодо інших дітей, спочатку вони почали питати: «Мамо, де інша дитинка» і так далі, – бо у неї був трохи завеликий живіт, бо була двійня, це було важко. І через тиждень я кажу: «Скажімо їм прямо й будьмо чесними з дітьми. Скажімо, що Анхель, це його імʼя, пішов до раю».
Це було краще сказати саме таким чином, і ми почали так говорити. І діти завжди розуміють. Коли ми кричимо за столом, вони кажуть: «Тату, я зробив це за Анхеля». І вони вказують на небо…
Мені це найбільше подобається, тому що це частина їхнього життя. Я не збираюся брехати своїм дітям, а буду казати правду. Це був важкий процес, але так само я став більше батьком, більш дружнім з ними. Вони стають ближчими до свого тата, як і я також із Джорджиною. Важко. Дуже складно грати після цього. У мене завжди є хороша підтримка моєї родини. Джорджина сказала мені йти та грати, робити те, що мені подобається, забути про ситуацію».
П: Надзвичайною була реакція з боку футбольних фанатів. Думаю, що ти був вражений не лише підтримкою фанатів «Ліверпуля», а й тим, що вони на 7-й хвилині заспівали You’ll Never Walk Alone. Що ти відчував, коли почув це?
Р: Я ніколи такого не очікував. Ніколи. Я маю нагоду зараз подякувати усій англійській спільноті за те тепло, яким вони мене підтримали. Не лише «Ліверпуль», а й уся Англія.
Я отримав листа від королівської сім’ї також. І це мене дуже вразило. Ось чому я кажу, що дуже поважаю англійську спільноту, англійців, тому що вони до мене були дуже добрими. І у цей важкий момент мого життя підтримка була неймовірною.
Те, як вони поставилися до мене та моєї родини у цей надважкий момент, я скажу прямо в камеру: «Дякую, дякую усьому англійському суспільству, яке допомогло мені у той момент».
Про критику
«Не розумію, чому вони це роблять. Цим займається навіть португальська преса. Я не розумію. Напевно, річ у заздрості. Я не читаю, бо 90% там — це брехня та бруд. Знаю себе, я вже 21 рік на вершині гри, знаю, чого це варте».
Роналду також жорстко відповів на критику Вейна Руні:
«Не знаю, чому він так жорстко мене критикує. Можливо, тому, що він вже закінчив кар'єру футболіста, а я продовжую грати на високому рівні. Я не говоритиму, що виглядаю краще за Руні. Але це правда».
Про ЧС-2022 у Катарі
Роналду – капітан збірної Португалії на ЧС-2022. Можливо, цей чемпіонат світу стане для нього останнім, і ось що він про це думає:
«Чесно кажучи, виступати на чемпіонаті світу - це найважче. Я мрію про це та знаю, що це буде дуже складно. Але мріяти можна, і я мрію про це постійно».
Про підписників у Інстаграм
П: Проблема у тому, що ти занадто відомий. Ти людина з найбільшою кількістю підписників на планеті в інстаграмі. Я щойно перевірив – 495 мільйонів підписників. Ти більше, ніж уся родина Кардашʼян разом!
Р: Це добре. Це добре. Я пишаюся цим. Це дуже багато для мене означає, тому що це значить, що я теж подобаюся людям. Я харизматичний. Я думаю – чому я номер один? Іноді я задаю це питання собі. Чому я, а не інший?
Чесно кажучи, не тільки тому, що я граю в хороший футбол. Це всі знають, але, думаю, інше теж відіграє роль. Ти маєш бути харизматичним, люди мають відчувати з тобою певний зв’язок. Я думаю, що гарна зовнішність також допомагає. Знаєш, Пірсе, я як апетитний фрукт. Усі хочуть спробувати мене. Який фрукт? Напевно, полуниця».
Про подальші плани та Джорджину
«Футбол рухається так швидко – тренування, ігри, навіть національна збірна – ти навіть не встигаєш розібратися і сказати, що відбувається. Але це дуже допомогло, Джорджина дуже допомогла мені, щоб дати мені стабільність, сказати «слухай».
Ми допомагаємо один одному. І в неї були проблеми в молодості, через що вона тепер дивиться на життя іншими очима. Хоч і молода, але вона страждала. Вона народилася в Аргентині, у неї теж проблеми з родиною, вона жила одна. У неї цікаве життя, історія теж. І вона мені дуже допомогла.
Вона дуже зріла для свого віку, іноді ми допомагаємо одне одному. Коли я трохи зневірений, вона штовхає мене вгору, а я роблю це також у відповідь. Ми гарна пара, і ми допомагаємо одне одному, тому я дуже радий, що вона поруч.
Зараз я не думаю про одруження, але я бачу майбутнє, яке заслуговую, вона заслуговує. Зараз це не входить у мої плани, але в майбутньому – так, я хочу».
Висновки з першої частини інтерв’ю
Судячи з першої частини інтерв’ю, вже формується двояке враження. Виходить цікаво. Можливо, Роналду зрадив клуб? Роналду стверджує, що хоче розповісти вболівальникам правду про МЮ, але в цей час розповідає правду про себе. Виходить, все логічно. Щойно «МЮ» видав неймовірний матч – Роналду відмовився виходити на поле та залишив стадіон ще під час гри. Потім через пару годин після емоційної перемоги виходить таке скандальне інтерв’ю.
Роналду досить явно підміняє поняття. Він каже, що у клубі проблеми і це ніби пов'язане зі ставленням до нього. Але «МЮ» має проблеми вже 10 років. І вони зовсім не пов'язані із відсутністю Роналду в основі. Рішення тен Хага цілком зрозумілі. І за грою, і за статистикою португальця видно, чому він отримує мало часу на полі. У цьому сезоні статистика Кріша розчаровує: 1+0 гол+пас за 520 хвилин. Жахливий показник. Тим більше, з огляду на те, що на нього намагається грати вся команда (особливо Бруну Фернандеш). При цьому Роналду дуже пасивний у пресингу.
І ось такий сміливий заголовок: «МЮ мене зрадив». Насправді, судячи з інтерв’ю, неможливо позбутися відчуття, що легенда світового футболу ставить себе вище за клуб.
Матеріал підготувала Юлія ШАЛІВСЬКА
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
