– Я так розумію, Вірт дуже харився на тебе, що ти не виконуєш фактично свої функції спортивного директора і він мусить їх закривати. Було таке?
– Ні, такого не було зовсім. Коли я прийшов працювати у «Верес» на посаду спортивного директора, ми зустрілися з Надєїним. Він мені запропонував, ми переговорили, домовилися.
Я говорю: «Потрібно ще, щоб ви переговорили з головним тренером Віртом, щоб не було ніяких там думок, що я ось працюю і я його підсиджую. Тому що я так не люблю».
З Віртом ми колись грали. В нас не було дружніх стосунків, були робочі. Це нормально. І я після того Вірту подзвонив, сказав: «От я йду на посаду. Щоб ти не думав, що я буду підсиджувати». Я потім публічно це сказав раз, другий, щоб було спокійно.
У нас не було тісних відносин, і я не думаю, що ми друзі були. Чесно сказати, хотілось би, щоб у нас були стосунки більш кращі. Але як сталося, так сталося.
– Але чому він виконував функції спортивного директора?
– Тому що тих гравців, яких він хотів, він брав сам.
– Тобто, гравці, яких ти рекомендував, йому не підходили?
– Я пропонував гравців деяких, більше молодших пропонував, Дячука я хотів, домовився практично вже, ще одних молодих гравців. Але тренер вибирав для себе – він відповідає за результат. Тут потрібна філософія клуба.
Наприклад, якщо ми не розуміли один одного, типу, я – спортивний директор, але тренер не хоче. Конфлікт інтересів. Раніше клуб взяв гравця одного, і він не грав, тому що тренер не сильно його захотів. Тут проблема, тут вибір був. Тому було вибрано, що функції спортивного директора виконуватиме головний тренер.
Так і зараз у «Вересі». Лавриненко і Коваль, який був виконувачем обов’язків. Гравці, які з'явилися в команді – це їхній вибір.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
