Директор телеканалів «Футбол 1» / «Футбол 2» Олександр Денисов розповів, що йому подобається у програмі «Великий футбол», які книги повинні читати коментатори і хто з діючих футболістів підходить на роль експерта.
Першу частину інтерв'ю можна прочитати тут.
На Євро-2012 вашою співведучою була Іриша Блохіна. Чи буде якась дівчина в студії під час наступного чемпіонату Європи?
Для нас було важливо, що в студії працює донька головного тренера збірної України Олега Блохіна. Країна бачила її емоції, які брали за серце - особливо жіночу частину аудиторії. Її сльози були справжніми. Це дорого коштує.
У нас була навіть кандидатка на Кубок світу в Бразилії, але її ім'я називати поки не буду. Попереду Франція, а дівчина підходить і для чемпіонату Європи.
Якщо збірна України проб'ється на Євро-2016, то проект буде масштабний. Дай Бог, щоб у країні був мир. На Кубок світу ми хотіли побудувати студію в Ріо-де-Жанейро, але коли почалася війна, наші плани змінилися, а від деяких ідей ми відмовилися з етичної точки зору. Україні було не до свята. Зараз важко прогнозувати, що ми будемо робити в 2016-му році на Євро.
На старті відбірного циклу ми заявили, що будемо показувати і висвітлювати збірну України так, як до нас цього не робив жоден канал. І осіння частина кваліфікації це підтвердила. Ми зробили нашу національну команду максимально близькою до глядача. Було дуже приємно, коли нам в Білорусі сказали: «Ось, як треба любити свою збірну і як треба її показувати».
Найкращий «Великий футбол» за 2014-й рік?
Програма вже мені самому почала подобатися. Адже всередині мене живе перфекціоніст, якому важко догодити.
Дуже сподобалася програма під час Кубка світу завдяки характерам ведучих у студії: пакосний Вітя Леоненко, дуже дипломатичний Женя Левченко, не згодний з Леоненком Вітя Вацко і я в ролі модератора, який мирив їх і до програми, і вже в самій студії. А закінчилося все голінням Віті Вацка. Це виглядало кумедно.
Також відзначив би «Великий футбол» зразка минулої осені. Ми точно вгадали із запрошенням до студії Олександра Севідова. Абсолютно природним чином ми прийшли до того, що у нас ніхто не сидить надувши щоки, як Кіса Вороб'янінов (герой роману Ільфа і Петрова «Дванадцять стільців»). У нас почала виходити розмова чоловіків за круглим столом, але важливо, що це спілкування абсолютно природне. Глядач, сидячи у себе вдома на дивані, повинен відчувати, що він десь тут, поруч з нами.
Сподобалося, що ніхто не приховує своїх уподобань. Всі говорять, що спортивний журналіст повинен бути незалежним, але навіщо обманювати один одного. Всі внутрішньо за когось обов'язково вболівають. Якщо ти працюєш у футболі, то прикипаєш серцем до якоїсь команди і це неминуче.
Я - уболівальник «Шахтаря». Вітя Вацко - уболівальник «Карпат». Він важко переносить, коли «Карпати» у чомусь не праві. Вітя Леоненко може сильно критикувати «Динамо», але все одно для нього це - улюблений клуб. Олександр Севідов симпатизує «Шахтареві», донецькому «Металургу» і луганській «Зорі». Він грав і забивав за ці команди. Це все сприяє нормальній розмові, коли люди спілкуються без дулі у кишені.
У студії повинна бути гармонія з точки зору характерів експертів, як у фільмі «О чем говорят мужчины»: їх четверо і вони різні. Дуже важко, якщо всі присутні будуть меланхоліками або всі четверо будуть кричати. Таке буде виводити з себе.
Ми дивилися з сином одну футбольну програму. Він запитав: «Тату, а чому всі кричать?». А дитині всього шість років.
Що канали втратили з від'їздом Юрія Розанова?
Свого «дядька Чорномора». Нам його дуже не вистачає. Він мав незаперечний авторитет у коментаторів, журналістів і навіть експертів. Говорити про футбол з Розановим складно всім без винятку. Це людина-феномен, яка не вигравала кубків, «французам не забивала», як співає гурт «Сплін», але знає і відчуває гру на неймовірному рівні.
Його місія тут полягала в тому, щоб дати ази нашому цеху коментаторів, адже всі - самоучки. У когось вийшло і він прогресує, а хтось топчеться на місці і не знає, умовно, коли називати стартові склади.
Коментатори готуються до гри три-чотири години. Бувало, що Розанов підходить і каже: «Ти до матчу не готуєшся. Іди і вичавлюй з себе все, що можеш прямо в ефірі». Він багато працював, і нам шкода, що він змушений був виїхати.
До нашої гордості зараз, Розанов визнає, що жоден спортивний канал в Росії і близько не стоїть з «Футбол 1» / «Футбол 2» з точки зору організації всіх виробничих процесів. Він з радістю готовий розглянути пропозицію знову співпрацювати з нами, коли ситуація в країні повернеться в мирне русло.
Канал буде проводити третій конкурс коментаторів?
Ні. Штат сформований, і поки змін не передбачається. Конкурс коментаторів - це нові переможці та нові місця. Почекаємо Розанова. Коли він повернеться, тоді і проведе.
Коментатор повинен бути цікавим співрозмовником для нашого глядача. Мало просто майстерно ганяти м'яч полем або бути ходячою футбольною енциклопедією.
Ми виховувалися на паперових книгах. Зараз цифрові реалії. Молодь сидить на оперативній стрічці новин, яка не підвищує інтелектуальний рівень людини. Це просто вхідна інформація. Я навіть просив, щоб коментатори, яких братимуть на роботу, здавали певні нормативи з літератури. Хоча б прочитали Булкагова і Хемінгуея. Це внутрішній світ людини, і від цього залежить, як вона будує свою розповідь і наскільки багата її мова.
До цього треба ще додати інші параметри: емоційність, артистизм та інше. Людина, яка дивиться матч, хоче отримати емоції. Але при цьому ми не витримаємо, якщо коментатор всі 90 хвилин кричатиме. Ми збожеволіємо вже на 10-й хвилині. Тобто у цій професії важливий баланс.
Бути коментатором - це вища майстерність. Ти повинен володіти набором навичок. Хочеться, щоб наші коментатори прагнули до цього. Певний ріст у багатьох є.
Матч Кубка світу-2014 Франція - Нігерія запам'ятався насамперед коментарем Дмитра Гавриленка. Як ви відреагували на його роботу?
Діма Гавриленко - це «підростаючий організм» у коментаторському цеху, який ще не з'їв свій пуд солі. Я не проти гарного жарту і певної імпровізації, але це питання пропорцій.
Після гри ми його трохи посварили. Він написав Розанову, на що отримав відповідь: «І мало тобі дали, треба було ще більше. Ти не правий». Це хвороба росту. Всі через це проходили.
Француз Тьєррі Анрі завершив кар'єру і відразу став експертом на Sky Sports. Хто з діючих гравців чемпіонату України міг би працювати на телебаченні?
Даріо Срна та Олександр Шовковський. Це готові експерти. У них є все, щоб прижитися на телебаченні.
Чому запросили Віктора Леоненка?
Є один фільм про відомого американського радіоведучого Говарда Стерна. Називається «Частини тіла». Радіостанція, на якій він працював, не знала, як його звільнити. Він був дуже скандальним. Провели дослідження: що кажуть люди, які його люблять або не люблять. В результаті і ті, й інші кожен раз думають: «Цікаво, що він скаже в наступний момент?».
Віктор Леоненко - це та ж категорія. Його люблять або не люблять, але всім цікаво, що він скаже в наступний момент. Для багатьох людей, у тому числі для мене, він непередбачуваний. Мені здається, він і для себе самого іноді непередбачуваний.
Скільки людей не говорили б про нього щось негативне, знайдеться така ж кількість, яке скаже: «А мені подобається».
Вадим Євтушенко очолив «Динамо-2». Він продовжить працювати експертом?
Вадим Анатолійович розмовляв з президентом «Динамо» Ігорем Суркісом, коли восени почав працювати селекціонером клубу. Запитав, чи він не проти суміщення посад. Ігор Михайлович поцікавився нашою позицією. Заперечень з обох боків не було, і Євтушенко продовжив працювати експертом. Він зайняв важливе місце у програмі «Головна команда».
Зараз ситуація складніша, але ми хочемо продовжити нашу співпрацю хоча б у рамках програми «Головна команда». Однак потрібно брати до уваги календар ігор команд Першої ліги. Наприклад, зараз вже є питання стосовно виїзного матчу збірної України проти Іспанії. Нам би не хотілося втрачати такого хорошого експерта.
Євген Левченко і надалі співпрацюватиме з каналами?
Нам сподобалося, як ми відпрацювали на Кубку світу. Для цього Жені довелося місяць жити в Україні. Левченко - космополіт, але в основному живе в Нідерландах. Ми підписали контракт на його участь у програмі «Головна команда», і він спеціально прилітає в місто, де грає збірна України, і працює там два дні. Переїжджати в Україну він не готовий. Якби Левченко жив тут, то ми б працювали з ним на постійній основі. Тим більше вони з Леоненком один одного дуже «люблять», і це завжди гарантує гарячу дискусію. Глядачам було б цікаво, якби вони частіше зустрічалися.
Дивитеся «ПроФутбол»?
Ні. Програма виходить одночасно з «Великим футболом», а подивитися у повторі не вистачає часу. Добре, коли я встигаю переглянути свою програму. Роблю це, коли щось дуже сподобалося, або навпаки - не сподобалося. Сидячи в студії, складно дати об'єктивну оцінку.
Рейтинги у нас зараз дуже умовні. Порівнювати їх некоректно. 2+2 - це ефірний канал. На каналі «Україна» «Великий футбол» виходить у записі в ніч з неділі на понеділок, і всі, хто хотіли, вже подивилися прем'єру на «Футбол 1». Тим більше, що від рейтингів ми вже відмовляємося. У платного футбольного телебачення інша модель монетизації, яка не залежить від рейтингів.
«Шахтареві» реально в нинішніх умовах відіграти відставання від «Динамо»?
П'ять очок - це не межа. Питання в тому, в якому моральному стані будуть футболісти «Шахтаря», які мріяли до Нового року повернутися додому. Зараз для цього немає ніяких передумов. Виходить, що команда грає на виїзді весь чемпіонат. На щастя, «гірників» чудово приймають у Львові.
Безумовно, що цей чемпіонат нерепрезентативний. «Динамо» не треба їздити в Донецьк і грати там, де їм завжди було важко. Чемпіонат проходить у полегшеній формі для киян. Але «Шахтар» не шукає в цьому виправдань. Команда бореться за чемпіонство і вийшла у весняну частину Ліги чемпіонів. Завдань ніхто не знімає і на життя ніхто не скаржиться. Там грають, стиснувши зуби.
Інтрига, безумовно, є. П'ять очок - це не той гандикап, який може дозволяти «Динамо» вже в березні думати, що справу зроблено.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
