«Футбол 24» підсумовує виступи вітчизняних клубів в Європі, виділяючи основні моменти протистоянь цього тижня.
…Чесно кажучи, після знищення «Шахтаря» у Німеччині до матчів четверга всі підходили з великою осторогою. В Лізі Європи на «Дніпро» і «Динамо» якщо і чекали команди, трохи слабші за рівнем, ніж «Баварія», але при цьому «Аякс» з «Евертоном» могли не тільки знатно попсувати нерви, а й запросто вбити будь-яку інтригу стосовно переможця пари.
Що маємо в сухому залишку? Якщо виступи «Шахтаря» (від 7:0 з білорусами до 0:7 в Мюнхені – оце крайнощі…) в євросезоні 2014/15 – вже справа архівна, то долю інших українських повпредів ще аж ніяк не вирішено. Шанси залишаються – і це найголовніше.
1. Чвертьфінал Ліги Чемпіонів у Львові поки не побачать
Попри всі надії, сподівання, мрії і щиру віру, донецький «Шахтар» пережив один із найбільших провалів за всю історію існування клубу. Після 0:0 у Львові до голови залізла грішна думка: якщо так піде і далі, якщо «гірники» максимально зосереджено зіграють у матчі-відповіді – можливо, ми ще сходимо на «Арену Львів» на чвертьфінальну гру, аби подивитися на не менш цікавого і зіркового суперника? Наївні…
Кажете, вилучення Кучера і пенальті в наші ворота вирішили долю поєдинку? Звісно, це так. Пропустивши «двоєчку» в голову, донецький боєць ледь-ледь зумів підвестися - і гідно продовжити бій вже був не в силах: забувши про блок, він почав радо ловити на собі простенькі удари, а у відповідь проводив хіба що якійсь - скоріше інстинктивні - випади. Постає питання: чому досвідчений професіонал, який за своє життя понюхав немало пороху, розвалився, знітився, опустив руки вже після першого пропущеного удару? Чому після п’ятої хвилини сміливо можна було викидати білий рушник? Де воля, де здорова агресія, де затяте бажання доказати, що ви не дарма дійшли так далеко? «Де ваші яйця?», як свого часу риторично запитував своїх гравців Кварцяний, чорт забирай?
Так, після «веселих стартів» шансів майже не залишилося, а другий гол повністю знищів інтригу. Але програвати треба достойно, аби потім не було соромно людям дивитися в очі! Навіщо влаштовувати прохідний двір у захисті, куди подівалися хвалені бразильці? Принцип «Згорів сарай – гори і хата» в дії…Команда банально плюнула на все. Жах і подив. Такі плями з репутації не змиваються, спитайте збірну Бразилії. Тренере, ваше слово.
Мірча Луческу:
«Сталося те, про що я попереджав напередодні. Ми отримали пенальті і видалення в перші хвилини матчу. У такій ситуації на полі повинні були бути бійці, але їх не виявилося. Ми програвали всі єдиноборства і показали безхарактерність, на жаль. За цю поразку мені найбільше соромно в своїй кар’єрі».
2. «Шахтар»: від рекорду до рекорду
Підопічні Мірчі Луческу у цьому розіграші Ліги Чемпіонів встигли переписати одразу декілька досягнень, які до цього здавалися непорушними і нездоланними. Але на заміну приємним подіям на кшталт результативності Адріано і гри в Борисові прийшла потужна сатисфакція.
Спочатку Кучер на третій хвилині отримав найшвидшу в історії Ліги Чемпіонів червону картку, «випередивши» колишніх рекордсменів Ісмаеля і Белламі (їхні вилучення датуються п’ятими хвилинами).
Олександр Кучер:
«За результат вина повністю на мені. Переживаю дуже... Ми довго йшли до цього матчу, готувалися, і поступитися 0:7 не дуже приємно, адже такі ігри бувають раз у житті».
Потім його партнери явно забули, що навіть при невдачах треба вміти зберегти обличчя, і, скуштувавши сім голів, «досягли» найбільшої єврокубкової поразки в історії донецького клубу (а в цей час десь біля екрану телевізора тішився і потирав долоньки один БАТЕ…). Щоправда, українська планка невміння грати в обороні, встановлена донецьким «Металургом» у матчі проти «Вердера» (0:8), втрималася. В додачу до всіх нещасть, саме «гірники» стали клубом, який на стадії плей-офф Ліги Чемпіонів поступився з найбільшим рахунком (на пару з «Базелем»; швейцарці в 2012 році також програли «Баварії» 0:7)!
Слів нема – одні емоції. А ще й німці знову б’ють бразильців – це вже якийсь тренд!
3. «Дніпро»: а сумувати чого?
На післяматчевій прес-конференції на «Олімпійському» Мирон Богданович звернувся до присутніх журналістів: «Чому ви сидите такі мляві? Ми виграли, все-таки повинні бути емоції, а зараз тут така обстановка, що разом з вами і я засну. Не треба нас ховати передчасно! Ми вийдемо і будемо битися до кінця!».
Безсумнівно, «дняпряни» досягли чудового результату, який дещо зменшить рівень напруги у матчі-відповіді. Легко не буде, ні. Але коли ти за плечима маєш хоч і мінімальну, але – повновісну перемогу, налаштовуватися на другий раунд бою буде набагато легше. Враховуючи ті кадрові проблеми, які з’явилися у нестриманих «синьо-біло-блакитних» перед грою в Нідерландах, позитивний рахунок першого матчу матиме суттєвий вплив на психологічний фон.
Знову, знову і знову акцентуємо: головне - не закриватися у власних воріт в надії на утримання мінімальної переваги – і все буде добре. Перший тайм у Києві показав, що з цим «Аяксом» можна і треба грати (аби ще Ежидіу менше помилявся – Сереро міг виводити гостей вперед вже на 4-й хвилині, коли новоспечений бразильський бек «Дніпра» затримався при створенні штучного офсайду), і наша біда, що на табло НСК під емблемою дніпропетровського клубу так і залишилася горіти одиничка. Селезньов, Коноплянка, знову Селезньов, Зозуля, Бруну Гама – моментів було вдосталь, але реалізація помітно накульгувала. Хлопці, підкрутіть приціл!
4. «Дніпро»: покарання за нестриманість
Початок другого тайму у Києві пройшов під знаком попереджень. Внаслідок цього Федецький, Ротань і Зозуля, які «переїли» жовтих карток, в Амстердамі нам точно не допоможуть.
Як це було? Артем необов’язково сфолив на Міліку, з неспортивного боку відзначився і наш капітан, а вишенькою на торті став бурхливий прояв емоцій у виконанні Зозулі, який гнівно відреагував на рішення судді – і також побачив перед собою жовте світло, яке де-факто мало червоний відтінок.
Мирон Маркевич:
«Ви бачили мою реакцію на ці картки під час матчу. Коли гравці збірної України ловляться на такому... Ну ладно, Федецький і Ротань (хоча теж є питання). Але Зозуля - просто на емоціях, ні за що. Це непрофесійно!».
Тепер у Маркевича значно додалося головного болю. Заміни більш-менш прогнозовані (Лучкевич підмінить Фєдю, Калініч замість Зозулі, Канкава – в опорну зону), але як «Дніпро» справлятиметься без своїх лідерів – питання, яке дуже сильно непокоїть. Впораються? Куди діватись!
5. «Динамо»: забути другий тайм
Матч у Ліверпулі для киян розпочався казково – і закінчився аж ніяк не хеппі-ендом. До трагедії не дотягує, але осад залишився вкрай неприємний.
Ніби злякавшись рахунку, «динамівці» дозволили Лукаку з партнерами раз-по-раз обрушувати на ворота Шовковського момент за моментом. При цьому, СаШо сам декілька разів ледь не довів до посивіння власних фанатів, найбільш пам’ятний епізод – вихід в стилі Нойєра на перехват, який дивом не завершився взяттям воріт «Динамо»...
Статистика показова: «Евертон» мав велику перевагу як у володінні м’ячем, створених моментах і швидкості, так і по кількості загострень у вигляді навісів і прострілів. Впоратися з атакуючою міццю і нестандартним мисленням суперника наші хлопці не зуміли, пропустивши двічі (правильніше буде сказати – лише двічі). Як-то буде в Києві?
Віктор Вацко:
«За такої гри, особливо в другому таймі, 1:2 на виїзді - хороший і обнадійливий результат. І це без важливих гравців: Рибалки, Беланда і Ленса».
Журналіст Костянтин Андріюк був більш різким і песимістичним у висловлюваннях:
«Я не розумію, з якого це щастя всі радіють програшу «Евертону»? Ми що, на повторення «Генгама» сподіваємося? Другий тайм ще раз перегляньте!».
Ці дві кардинально протилежні думки чудово описують палітру емоцій, які зараз бурлять у вболівальницьких колах. Як реагувати на поразку? Чи тішитися голу, проведеному на виїзді? «Шеф, все пропало!» чи «Не біда, прорвемось!»? Кожен обере для себе варіант до душі. Головне – пам’ятати: ще нічого не втрачено.
На післяматчевій прес-конференції Сергій Ребров зазначив, що надіється на відновлення Ленса і Рибалки, а також додав: «На таку команду, як «Евертон», перед другою грою мобілізувати уболівальників не треба. Я впевнений, що прийде повний стадіон і підтримає нас. Особливо після поразки в Англії».
А ми впевнені, що ви дасте бій. Запеклий, видовищний і переможний бій, по завершенні якого ми всі полегшено видихнемо зі словами: «Ось воно, справжнє «Динамо»!». Віримо. І тримаємо кулаки.
Вперед, «Дніпро»! Вперед, «Динамо»!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
