На стіні Рейхстагу він залишив свій напис «Олег Лаєвський - «Динамо» Київ»…

Динамо Київ 6 Травня, 15:45 1724
На стіні Рейхстагу він залишив свій напис «Олег Лаєвський - «Динамо» Київ»…  | 19-27
Олег Петрович Лаєвський хоча і не провів в якості воротаря за основну команду жодної офіційної гри, назавжди залишиться в історії київського «Динамо», і на це є своя вагома, воістину історична причина.

Свій, з Подолу!

Народжений у Києві, на Подолі, 13 січня 1922 року хлопчина пройшов усі щаблі неофіційного дворового і офіційного дитячо-юнацького футболу у київському "Спартаку. Своєю грою за першу команду "Спартака, він привернув увагу Михайла Бутусова, який очолив "Динамо на початку 1941 року. Лаєвський був запрошений до команди і пройшов весняні збори.

Ворота "Динамо захищали легендарний вже тоді Антон Ідзковський, досвідчений Микола Трусевич і тому на місце в основному складі Олегу важко було розраховувати. Він постійно грав за другу динамівську команду, брав участь у турне команди Західною Україною, де поряд з молоддю грали досвідчені Василь Правовєров, Абрам Лерман, Павло Комаров, Петро Лайко.

Якби не війна...

16 червня у грі чемпіонату в Харкові Лоєвський був дублером Трусевича. Оскільки в наступній грі, запланованій на 22 червня проти московських армійців, не могли грати Трусевич (травма) та Ідзковський (сімейні обставини) то Бутусов вирішив задіяти у воротах Лаєвського. Всі ретельно готувались до гри, яка мала відбутись на новому Республіканському стадіоні, але гру зірвала війна.

Після важкої евакуації Олег Петрович опинився в Омську, де закінчив загальновійськове училище та грав за місцеве "Динамо. 1943 року він був відряджений до Війська Польського і воював до завершення війни. Брав участь у штурмі Рейхстагу і 2 травня 1945 року залишив там свій напис "Олег Лаевский – Динамо Киев.

Завжди з футболом!

Після війни служив у Польщі, де грав у першості країни за команди міст Щакова та Слупська. 1947 року повернувся до Києва, де "Динамо знову очолив Бутусов, але в силу певних обставин відновлення виступів за "Динамо не відбулося. Натомість Олег Петрович ще кілька років грав за київських армійців поряд з колишніми та майбутніми динамівцями Віктором Севастьяновим, Миколою Голяковим, Віталієм Голубєвим.

Далі була велика кар’єра тренера, судді, організатора київського футболу. Лоєвський працював майже до дев’яносто років і завершив трудовий шлях працівником дитячо-юнацької футбольної школи "Зміна на Оболоні.

Роки та старі травми даються взнаки, але й зараз Олег Петрович, майстер спорту СРСР, Заслужений тренер України, який має звання "Почесний динамівець і всі можливі відзнаки Федерацій футболу України та Києва жваво цікавиться футбольними подіями і радіє перемогамкоманди свого життя – київського «Динамо».

Валерій Старков