Коментатор телеканалів «Футбол 1 / «Футбол 2» Віктор Вацко хоче зрозуміти, на підставі яких норм регламенту було скасовано жовту картку Андрію Ярмоленку та виписано двохматчеву дискваліфікацію Сергію Погорілому.
Я — не юрист. Закінчив школу без золотої медалі, але без трійок. Закінчив університет без червоного диплома, але закінчив. Факультет журналістики. Тобто, повторю, я — не юрист.
Але, за природою своєю, я є людиною дуже допитливою. Людиною, що намагається розібратися у питанні, яке їй по-справжньому цікаве. Прочитавши два інтерв'ю на matchday.ua новоспеченого голови КДК ФФУ Дениса Маніва, мене зацікавили два аспекти.
ПЕРШИЙ
Мотивування дискваліфікації Сергія Погорілого, який у матчі проти «Карпат» отримав попередження за фол, що відверто тягнув на червону картку. Але, наголошу, рефері покарав голкіпера харків'ян жовтою.
Ось цитати з інтерв'ю Дениса Маніва:
«Мы не давали там вторую желтую карточку, мы не говорили о какой-то там явной ошибке арбитра. Есть простая норма — это пункт 1 статьи 14 Дисциплинарных правил ФФУ, которая повествует о возможности применения КДК санкции, предусмотренной Приложением 5 к Дисциплинарным правилам — если точнее, подпункт „d" пункта 2 Приложения 5, в котором говорится, что на два матча отстраняется футболист в случае опасного нападения на соперника, который владеет мячом, с риском нанесения травмы».
«Если есть заявление об этом, то мы имеем право такое решение принять. Откройте дисциплинарные правила, прочитайте пункт 1 статьи 14 ДП ФФУ, и вы в этом убедитесь. Мы можем применять такую санкцию, если есть заявление любого заинтересованного лица по этому поводу. Это не связано с удалением игрока с поля, достаточно предупреждения».
Читаю відповідні документи.
Стаття 14. Відповідальність футболістів
1. За порушення норм статутних і регламентних документів у Всеукраїнських змаганнях з футболу та під час трудової діяльності в професіональному футболі можливе застосування до футболістів дисциплінарних санкцій, визначених пунктами 1, 2 статті 13 та додатками 2–5 до Правил.
У статті 13, на яку є посилання у пункті 1 статті 14, прописано усі можливі види дисциплінарних санкцій для фізичних та юридичних осіб.
У ній же є дуже цікавий пункт, на який я звернув увагу:
2.8. Дисциплінарні санкції можуть бути застосовані також у тому випадку, коли арбітр не бачив порушення Правил гри і тому не прийняв ніякого рішення з цього інциденту. Відповідно до Регламентів Всеукраїнських змагань з футболу серед команд професіональних клубів у цьому випадку клуб може направити до Комітету арбітрів ФФУ (копію до Професіональної футбольної ліги України) відеозапис матчу (у вищій лізі з трьох позицій), але не пізніше трьох діб після закінчення матчу.
Де у статті 14 написано про те, що КДК ФФУ може постфактум застосовувати санкцію із дискваліфікацією футболіста, відштовхуючись від заяви «будь-якої зацікавленої особи», як сказав пан Манів, я не знайшов.
Добре. Йду далі. Чому 2 матчі дискваліфікації, а не, наприклад, 10?
Що написано у згадуваному паном Манівим підпункті «d» пункту 2 додатку 5?
Ось що:
У колонці «зміст порушень» — «г) небезпечний напад на суперника, який володіє м’ячем, з вірогідністю нанесення травми;». У колонці «дисциплінарні санкції», що розташована навпроти — «відсторонення на 2 матчі».
Тут все логічно. Але дивимось, що ж таке сам додаток 5?
ПЕРЕЛІК
мінімальних дисциплінарних санкцій, застосовуваних до футболістів за порушення норм статутних і регламентних документів у відповідності до статті 17 Дисциплінарних правил ФФУ
Для мене ключовим тут було словосполучення «у відповідності до статті 17». 17, а не 14, про яку згадував у своєму інтерв’ю юрист Денис Манів. А стаття 17 має назву «Вилучення та їх наслідки».
Яким чином співставити покарання, прописані документально як такі, що застосовуються при вилученнях, до епізоду, що його арбітр оцінив попередженням? Оцінив!!! Недаремно я звертав увагу на пункт 2.8 статті 13, де йдеться про епізоди, коли арбітр не бачив порушень правил.
Ні в статті 17, ні в статті 14, ні в додатку 5, на які опирався пан Манів, я не знайшов підтвердження його слів про те, що для прийняття санкцій КДК не потрібно вилучати футболіста, а достатньо лише попередженя і заяви будь-якої зацікавленої особи.
ДРУГИЙ
Другим аспектом, що мене зацікавив, є мотивація скасування жовтої картки Андрієві Ярмоленку. Мотивація юридична. Оскільки мене особисто дивує той факт, що стосовно нерезонансної «справи Погорілого» успішний, як він сам саме назвав, юрист Денис Манів оперує статтями, пунктами, підпунктами, додатками із юридичних документів. Стосовно ж значно резонанснішого рішення нічого подібного юридично аргументуючого не було.
Ось цитати з інтерв'ю Дениса Маніва:
«Во-первых, все видели, и видеозапись это подтверждает, что симуляции в том моменте не было. Во-вторых, признался в ошибке сам арбитр, который обслуживал этот матч, он дал письменный дополнительный рапорт, в котором указал, что он совершил ошибку — что не было симуляции, поэтому не было оснований давать предупреждение. В-третьих, было заключение комитета арбитров, в котором также признали факт отсутствия симуляции со стороны Ярмоленко.
Но самое главное — был рапорт арбитра, поэтому мы не оценивали обстоятельства, которые, скажем, не подлежали доказыванию. То есть все профессиональные люди, которые были участниками этого процесса, признали факт того, что симуляции не было.
— Уточняющий вопрос: был ли рапорт, решение комитета арбитров по этому делу?
— Решения не должно быть, нам достаточно информации комитета арбитров».
Але мені, як неюристу, було б вельми цікаво дізнатися на підставі яких статей та пунктів «в строгом соответствии с Уставом, с регламентными документами, Дисциплинарными правилами и правилами игры» (цитата з інтерв’ю Маніва) було прийнято рішення про скасування жовтої картки Андрієві. Які конкретно статті і пункти законодавчих норм українського футболу дозволили зробити такий крок? Де прописано, що заява арбітра із визнанням власної помилки (на яку посилався у своїх інтерв'ю Денис Манів), є вирішальною у прийнятті рішення КДК ФФУ?
Ці моменти я згадав не для того, щоби кинути, як то кажуть, лайна на вентилятор — зовсім ні! Просто хочеться чистоти, прозорості, рівноправності та однакової відповідальності для всіх в українському футболі. Хочеться відсутності подвійних стандартів. Хочеться припинення закулісних ігор, підозрілості і звинувачень. Хочеться, щоби ми вчилися на власних помилках.
Ще раз повторю, я — не юрист. Я нічого не стверджую і нікого ні в чому не звинувачую. Я хочу розібратися. Для себе. Для вболівальників. Мені справді цікаве адекватне юридичне обгрунтування цих двох моментів.
Тому що у ситуації, що склалася, я не розумію рішення стосовно дискваліфікації Погорілого і відсутності такого рішення стосовно дискваліфікації Луїса Адріано після матчу з «Динамо» за удар Андрія Ярмоленка, який арбітр оцінив попередженням, хоча мав усі підстави на трактування, як у підпункті «b» пункту 2 додатку 5 — «удар суперника ногою в боротьбі за м’яч», що призвело б до двоматчевої дискваліфікації бразильця.
Я не розумію рішення стосовно скасування жовтої картки Ярмоленку і відсутності такого скасування попередження Тайсону після того ж таки матчу «Шахтаря» з «Динамо».
Сподіваюся на відповідь Дениса Маніва. Якщо це прочитають люди, компетентні у вітчизняній футбольній юриспруденції, буду радий їх коментарям та лікбезу.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
