- Максиме , виклик до збірної – особлива подія у кар’єрі гравця. Твоє перше запрошення до головної команди могло відбутися ще минулого року, але тоді на заваді стало ушкодження. Ти знав, що тоді потрапив до списку збірної?
- Так, знав, що могли викликати до збірної, але отримав травму у матчі з «Карпатами», надірвавши м’яз. Через це й зірвалося моє запрошення.
- Чи став нинішній виклик несподіванкою для тебе?
- Не буду приховувати, я очікував виклику, але особливо на цьому не акцентував увагу. Намагався грати в клубі, так, щоби тренери нашої збірної це помітили. Врешті, отримав запрошення: дуже приємно, пишаюсь цим.
- Запрошення до збірної – не лише приємність, а й відповідальність. Перші випробування приходять на тренуваннях. Усвідомлення цього факту надихає тебе чи викликає хвилювання?
- Розумію, що викликали мене не просто так, а для того, аби подивитись в тренувальному процесі або в матчі. Особливого тиску не відчував: Михайло Іванович запросив на розмову, ми добре поспілкувалися. В принципі, прагну показати на тренуваннях, що не недарма отримав запрошення до збірної.
- Конкуренція на твоїй позиції висока, як ти оцінюєш свої шанси та сили? Наскільки конкуренція складна для тебе?
- На моїй позиції грає багато кваліфікованих досвідчених гравців високого рівня, тому в тренуваннях з ними я зростаю і отримую досвід. Це лише дає мені стимул рости. Намагаюсь перейняти від них краще.
- Які відмінності зауважив у тренуваннях збірної, у порівнянні з «молодіжкою» і «Зорею»?
- У першій команді цікавий тренувальний процес, він проходить на емоційному фоні. Мені дуже подобаються тренування у збірній.
- Не засмутився, що не потрапив у склад на гру з грузинами?
- Звичайно засмутився, хотілося вийти та зіграти, показати себе, а також перевіритися на такому рівні. Але це рішення головного тренера. Значить так було необхідно. Все нормально, рухаємось далі.
- Важливо розуміти , що ти потрапляєш в обойму, коли тебе запрошують. Можливо, при нинішньому тренерові слід пройти певний шлях для того, щоби отримати цей шанс.
- У збірній зібрані всі найкращі гравці і, щоби вийти на поле, треба це заслужити. За гарні очі не виставлять у склад. Треба працювати на тренуваннях і доводити своєю грою відповідність рівню першої команди.
- Збір відбувається наприкінці сезону, наскільки складно тобі в той час, коли вже хочеться відпочити, а ще треба працювати?
- Я навіть не думаю про відпочинок. Виклик до збірної – це великий крок для мене, неоціненний досвід, тому про відпустку я думаю в останній момент.
- За грою збірної України проти Грузії ти спостерігав з трибун стадіону «Гугль». Яке враження справила на тебе гра наших хлопців?
- Можливо, не все вийшло, як хотілося, треба розуміти, що це була товариська гра. Найважливішим було перевірити стан гравців не через тренування, а через гру. Гадаю, що ми все одно були сильніші за грузинів, тому виграли заслужено, витративши рівно стільки сил, скільки було необхідно.
- Безумовно, ти бачив першу гру України проти Люксембурга по телебаченню. У перші 20 хвилин ця команда створила чимало проблем для «синьо-жовтих». Чим тобі запам’ятався завтрашній суперник?
- Гарна команда, і я не розумію, чому її одразу записали до аутсайдерів. Ми переглядаємо їхні матчі, команда грає розкуто. Тому нам треба серйозно поставитись до цієї гри і здобути важливі для нас три очки. Не можна давати їм шансів, необхідно створювати свої гольові моменти. Потрібно показати, хто на полі господар.
- Розраховуєш вийти на поле в майбутній грі збірної України, чи не так?
- Звичайно! Дуже хочеться зіграти, і, сподіваюся, шанс випаде. Я готовий, але все залежить від рішення тренера.
- У будь-якому випадку, варто пам'ятати, що це не останній збір і не остання гра української команди. Потрібно працювати над собою і постійно доводити тренеру, що ти заслуговуєш на право виступати у складі національної команди ...
- Згоден, потрібно працювати і намагатися показувати хороший футбол. Якщо буду демонструвати якісний рівень гри в клубі, думаю, буду і надалі отримувати виклики до національної збірної. Тому все залежить від мене. Від того, як я буду себе проявляти і як буду прогресувати.
- Що стосується «Зорі»: сезон можна назвати успішним, команда вийшла в Лігу Європи. Як ставишся до цього факту?
- Дуже радий за свій клуб! Ми вибороли максимально можливе місце в турнірній таблиці чемпіонату України, другий рік поспіль вийшовши до Ліги Європи. Це велика подія для «Зорі»: сезон дав дуже багато позитивних емоцій.
- У чому сила «Зорі», якій два роки поспіль вдається потрапляти в зону єврокубків?
- У нас сплав ветеранів та молодих гравців. Більш досвідчені футболісти - Каменюка, Любенович, Грицай - скеровують молодь, допомагаючи їй зростати. Запорука успіху нашої команди в її згуртованості та повному взаєморозумінні.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
