Владислав Ващук: "У столиці повинен бути другий клуб"

Динамо Київ 19 Жовтня, 17:57 710
Владислав Ващук: У столиці повинен бути другий клуб
Колишній футболіст київського «Динамо» і національної збірної України Владислав Ващук в ефірі програми «Один на один з Гамулою» на каналі «Футбол» розповів про проблеми київського «Арсеналу».

- Чи може ситуація з «Арсеналом» вирішитися в юридичній площині, і клуб все-таки отримає документи?

- Ви знаєте, я думаю, що ні. Спостерігається ланцюжок незрозумілих для мене моментів. Тим більше, з лютого вже пройшло досить багато часу, але нічого з місця і не зрушило - жодного руху документів в нашу сторону не було. Виникає питання - «Чому?», але у мене немає на нього відповіді. І начебто вже людина інша платить, ви хотіли продати клуб з футболками, манішками, з гравцями. Говорили - «забирайте його і все, тільки заплатіть». Ми все зробили, але нічого не відбувається. Я запитував: «Вам потрібно ще грошей?». На що у відповідь чув: «Ні, нам не потрібно грошей». Не розумію в чому тоді проблема. Від колишніх власників потрібно тільки підпис і печатку на документах, але цього немає.

- А як хлопці це терплять, їм же потрібно годувати свої сім'ї, своїх дітей, а тут така ситуація в клубі?

- Ви знаєте, на сьогоднішній день у футболі є така тенденція, що виникають деякі проблеми. Існують різні гравці, але у нас є й такі, які починають висловлювати свою думку в пресі. Але насамперед вони повинні грати. У цій ситуації я розумію тільки одне - чим більше ти говориш, тим більше ти собі шкодиш. Стосовно керівництва, зарплати, ще чогось. Чим більше ми висловлюємося, тим менше ми затребувані.

Зараз важко знайти рішення. Багато говорили - давайте зберемо людей і підемо ходою на Хрещатик. Але куди йти, до кого йти? Минуло вже дев'ять місяців, за цей час дитина народжується, а у нас до цих пір документи не народилися.

- Яке найближче майбутнє команди?

- На сьогоднішній день - невизначеність, і я поки виходу не бачу. Все залежить від того, де знаходиться Вадим Рабинович. Хоча надія завжди є. І хлопці кажуть, що готові терпіти. Але ми чекаємо, чекаємо до останнього. У столиці повинен бути другий клуб.