В заключній частині цього блоку статей йтиме мова про сезони 2012-2015 років.
Отже, в сезоні 2012-13 «Динамо» покинули такі гравці, як:
Андре Феліпе Рібейро де Соуза. Кияни придбали цього гравця за 8 мільйонів доларів. Загалом цей гравець не провів за киян і 10 матчів у всіх турнірах. Причиною стала відставка тренера Валерія Газзаєва, на прохання якого і був куплений гравець. Андре переважно виходив на заміну. На рахунку цього футболіста один гол за дубль киян та гольова передача у Кубку України. В 2011 році відправився в оренду до «Бордо». Пізніше був відданий у бразильський «Атлетіко Мінейро» на правах оренди, але із пріоритетним правом на викуп гравця. Клуб викупив 80% економічних прав Андре. У 2012 році зумів стати найкращим гравцем турніру і другим бомбардиром з 10 м'ячами. Але в серпні цього ж року відправився в «Сантос» на правах оренди. Пізніше знову оренда до «Васко да Гама», а на сьогоднішній день перебуває в «Спорт Ресіфі» також на правах оренди.
Карлос Корреа. Виступав за «біло-синіх» з 2006 по 2012 рік. Ще в першому офіційному матчі віддав гольову передачу на Артема Мілевського. Потім ще три матчі поспіль забивав, тренерський штаб довірив Карлосу виконувати всі стандартні положення. Цей футболіст виблискував і став основним в старті киян. Але з приходом Валерія Газзаєва все змінилося, тренер не бачив у своїх схемах Карлоса. Наступні два сезони він провів на правах оренди в «Атлетіко Мінейру» і «Фламенго». Загалом за киян відіграв 72 матчі (забив 12 м'ячів) в чемпіонатах України, в Кубку України - 9 ігор (1 гол), і в єврокубках 23 матчі (1 гол). Влітку 2012 перейшов в «Палмейрас». А вже в 2013 році в клуб «Португеза Деспортос», з командою виграв місцевий чемпіонат. У січні 2014 року став гравцем «Форталези», з цим клубом також виграв чемпіонат штату Сеара.
Леандро Алмейда Сілва. 2009 року підписав контракт з «Динамо», але заграти в складі киян не зміг. Частіше цього гравця використовували, щоб закрити порожнє місце в складі. Тому 2013 року повернувся на батьківщину у клуб «Корітіба». Цього літа перейшов у «Палмейрас». Повідомлялось, що половину коштів від суми трансферу (490 тис. доларів) отримало «Динамо».
Андрій Шевченко.
Вважаю, що цього футболіста представляти не варто. Кожний шанувальник футболу має знати цього гравця. Після блискучої кар’єри в Європі Андрій Миколайович несподівано повернувся до рідного клубу. Звичайно, це вже був не той Андрій Шевченко, який міг самотужки обійти всю команду суперника та ще й забити гол, але не зважаючи на свої 33 роки, йому вдавалося нагадати, що є ще порох у порохівницях. В свій солідний, як для футболіста, вік Андрію вдалося забити в першому ж матчі за «Динамо». Загалом, «Шева» зумів вразити ворота суперника 30 разів за 83 матчі, з них 6 голів у єврокубках. Доволі таки пристойна сума для футболіста, який приїхав «догравати». Останній матч за «Динамо» Андрій провів проти сімферопольської «Таврії», віддавши гольову передачу. Тоді ще не було відомо, чи продовжить контракт з київським клубом «Цар». Провівши блискучі виступи за збірну своєї країни на Євро-2012, Андрій також несподівано оголосив про завершення кар’єри. Близько трьох днів не було зрозуміло, чим же далі займеться нападник. З’являлися чутки про переїзд до США, Канади, ОАЕ, але…«Шева» обрав політику. Та згодом зрозумів, що цей вибір був помилковим. Зараз же Андрій отримав ліцензію тренера і чекає сприятливого моменту для того, щоб очолити якийсь клуб.
Сезон 2013-14:
Раффаел Каетану де Араужу. В липні 2012 року перейшов до стану «біло-синіх». Але в національному чемпіонаті провів лише 13 матчів (забив 1 гол). В січні 2013 на правах оренди відправився у німецький клуб «Шальке 04». Клубу було надано першочергове право викупу гравця. Клуб не скористався цією опцією - і гравець повернувся до Києва. Влітку 2013 року підписав контракт з менхенгладбахською «Боруссією». Тут зумів розкритися і стати одним із основних гравців.
Андрій Євгенович Богданов. Ще 2007 року долучався до матчів «Динамо-3», але потім грав за інші клуби. А в червні 2012 року підписав контракт з «біло-синіми». Через дефіцит гравців деякий час грав в основі, однак лише 7 матчів в національному чемпіонаті на рахунку Андрія. 2013 року перейшов на правах оренди в київський «Арсенал». Через рік підписав контракт з харківським «Металістом». Влітку 2014 р. підписав орендний контракт з грецьким клубом «Ерготеліс». А цього року перейшов до російського клубу «Ростов».
Тарас Володимирович Михалик. Приєднався до «біло-синіх» у сезоні 2005-2006 років, контракт був розрахований на 5 років. Михалик не відразу став гравцем основи, але в заявку на матч потрапляв регулярно. В 2006 році виграв з «Динамо» перший трофей – Кубок України. Наступного сезону Тарас закріпив за собою місце в основному складі «біло-синіх». На початку сезону 07/08 в матчі за Суперкубок відзначився дублем, здобувши перемогу над «Шахтарем». З приходом Юрія Сьоміна, Михалик був задіяний в центрі захисту, і це було вдале рішення. Пізніше пара захисників Михалик—Діакате була визнана однією з найнадійніших у внутрішньому чемпіонаті. Валерій Газзаєв використовував Тараса як опорного півзахисника. В червні 2013 року у Михалика закінчився контракт з київським клубом. В статусі вільного агента перебрався до російського клубу «Локомотив», де й на сьогоднішній день виступає.
Мілош Нінковіч. Прийшов до «Динамо» в 19-річному віці, спочатку грав за «Динамо-2», тільки інколи долучався до матчів основи. З приходом Юрія Сьоміна Мілошу вдалося пробитися до основної обойми «біло-синіх» та закріпитися там. В 2011 році контракт з київським клубом було продовжено до 2013 року. Влітку 2013 перейшов до «Црвени Звезди» з Белграда, по закінченню сезону перейшов в «Евіан». Цього року підписав контракт з австралійським клубом «Сідней».
Кирило Валентинович Петров. Вихованець ДЮФШ «Динамо», в 2007 року дебютував за «Динамо-2», лише в травні 2010 року дебютував за першу команду киян. Але влітку того ж року відправився в оренду до складу криворізького «Кривбасу». В «Динамо» була висока конкуренція, тому пробитися до основи киян Кирило так і не зумів. Взимку 2013 року знову був відправлений в оренду, тільки вже в «Говерлу». По закінченню контракту з «біло-синіми» покинув клуб та перейшов в київський «Арсенал», але пізніше команду було знято зі змагань. Кирило опинився в польському клубі «Корона» (Кельце). На початку цього року перебрався до нового клубу «Ордабаси» (Шимкент, Казахстан).
Артем Володимирович Мілевський. Підписав професійний контракт з «Динамо» у 17-річному віці. Був одним з найперспективніших гравців в Європі у молодому віці. Були чутки, що ряд топ-клубів Англії мали конкретний намір підписати українця, але ж небажання президента «Динамо» розлучатися зі своїм лідером далося взнаки. За деякою інформацією, Ігор Суркіс не відпустив Артема свого часу, тож згодом він поринув у «нічне життя» Києва та почав здавати у грі. Сезон 09/10 став одним із найкращих сезонів Мілевського в кар’єрі. Він визнавався найкращим футболістом України, ставав найкращим бомбардиром України (17 м’ячів) та навіть потрапляв до ТОП-5 бомбардирів Ліги Європи, посідаючи 2-ге місце, забивши 5 голів. 3 рази підіймав над головою трофей національної ліги, 4 рази - Кубок України, 3 рази - Суперкубок України. Однак все змінилося, клли до команди прийшов Олег Блохін. Неодноразово порушуючи режим, Артем був відправлений до дублюючого складу киян. На одній із прес-конференцій Блохін заявив: «Мілевський за зниження фізичної форми відправлений у дубль. У дублі буде тренуватися!». Схоже, що тоді Артем ще не розумів, що потрібно змінювати ставлення до роботи та життя. Загалом за «Динамо» Мілевський провів 287 матчів та забив 87 голів. Згодом контракт з киянами у Артема завершився і він приєднався до турецького «Газіантепспора». Цей період життя Мілевський не любить згадувати, однак зазначимо, що за 9 матчів форвард зміг забити лише 1 м'яч. 31 грудня 2013 за обопільною згодою гравця та клубу контракт було розірвано. Як повідомив агент футболіста, у клубі були затримки із зарплатнею. 28 лютого казахстанський «Актобе» повідомив про підписання контракту з Мілевським, але в стан казахів нападник так і не прибув за невідомих причин. У кінці липня 2014 року Артем Мілевський підписав контракт зі сплітським «Хайдуком». Пізніше Артем повідомив, що змінив ставлення до життя та з кожним днем повертає до форми, яка була на піку кар’єри у «Динамо». Наразі українець є гравцем хорватського клубу, за 27 матчів забив 3 голи та віддав 6 гольових передач.
Сезон 2014-15:
Олександр Олександрович Алієв. Почав свої виступи за «біло-синіх» ще в 2002 році, ставши наймолодшим дебютантом чемпіонату України в складі «Динамо». До кінця 2005 року Олександр грав за дублюючий склад киян, а на початку 2006 року був відданий в оренду до запорізького «Металурга». Після повернення знову майже не грав за першу команду «біло-синіх». Лише з приходом Юрія Сьоміна, Олександр отримав шанс проявити себе в основі киян. Але порушивши режим, Алієв був відправлений з розташування основної команди. Лише на початку сезону 08/09 повернувся до першої команди, зумівши стати основним гравцем на позиції плеймейкера. Пізніше продовжив контракт до 2011 року, але тут Олександра спіткала невдача. Сьомін залишив пост головного тренера киян, замінив його Газзаєв. Алієв отримав травму та вибув на деякий час, однак повернувшись на поле, було зрозуміло — головний тренер не розраховує на гравця. Тому в січні 2010 Олександр переходить до російського клубу «Локомотив». Там продовжив своє існування дует «Сьомін+Алієв», Олександр був одним із ключових гравців команди, майстром штрафних ударів. Сьомін казав, що Алієв — найкращий у світі виконавець штрафних ударів. Але пізніше тренер команду покинув - і знову Олександр втратив своє місце «під сонцем». У березні 2011 року відбулося повернення Алієва у стан «біло-синіх». Знову стати гравцем основи не зміг. В 2012 році був відданий на півроку в оренду до дніпропетровського клубу «Дніпро». Орендну угоду дніпряни продовжувати не захотіли. Після повернення до Києва виступав за «молодіжку» киян, влітку 2013 був заявлений за «Динамо-2». Більше «Динамо» не продовжувало контракт з Олександром, він був змушений покинути киян. В січні 2014 року став гравцем «Анжі», а вже на початку цього року на правах вільного агента залишив клуб. З квітня почав виступати за аматорський клуб «Рух» (Винники).
Браун Ідейє. Влітку 2011 року кияни придбали Брауна за 8 млн євро. В першому ж матчі Ідеє вдалося «вистрілити» — 2 голи та гольова передача. Зумів встановити рекорд киян в чемпіонаті — новачок, що в перших двох іграх оформив два дублі. В першому ж сезоні в стані «біло-синіх» зумів стати кращим бомбардиром команди з 12 голами на рахунку. Браун був гравцем основи, але лише до появи іншого форварда — Мбокані. З його приходом Ідейє сів на лаву запасних, виходячи лише на заміну. Перед початком сезону 14/15 покинув команду та перейшов в англійський «Вест-Бромвіч».
Адмір Мехмеді. В 2012 році приєднався до складу киян, дебютував 4 березня в матчі з київським «Арсеналом». А вже 11 березня забив дебютний м’яч за киян. Мехмеді регулярно з’являвся у складі «біло-синіх», однак ключовим гравцем не став. Влітку 2013 року відправився в німецький «Фрайбург» на правах оренди. А вже влітку 2014 року став повноцінним гравцем німецького клубу. Літом цього року перейшов в інший німецький клуб - «Байєр».
Едуарду Перейра Родрігес (Дуду). Влітку 2011 року «Динамо» придбало Дуду за 5 мільйонів євро. Дебютний гол забив 21 вересня у кубковому матчі проти «Кременя». Дуду залучався до матчів першої команди, але основним гравцем команди стати не зумів. Провів за «Динамо» менше 30 матчів за 2,5 роки. Тому в лютому 2014 року перейшов на правах оренди в бразильський «Греміу». А на початку цього року став гравцем іншого бразильського клубу «Палмейрас», тим самим розпорощавшись з київським клубом остаточно.
Бенуа Тремулінас. Приєднався до киян у 2013 році, ще в першому матчі відзначився гольовою передачею. Бенуа відразу зумів пробитися до основи «біло-синіх». Проте щастя тривало зовсім мало часу, адже вже восени Євген Макаренко витіснив Термулінаса зі стартового складу киян. Переставши виходити на поле, в січні 2014 Бенуа висловив бажання змінити клуб. На правах оренди відправився в «Сент-Етьєн», клубу було надано право викупу контракту гравця. По закінченні оренди клуб цим правом не скористався. В серпні 2014 року Тремулінас підписав трирічний контракт із «Севільєю», з якою вже встиг виграти Лігу Європи 14/15. Мабуть, Бенуа знайшов свою команду, з якою зможе відкривати в своїй грі все нові і нові барви.
Горан Попов. Влітку 2010 року підписав контракт з киянами, який було розраховано на 5 років. У складі «біло-синіх» швидко зумів стати основним лівим захисником та залишався ним досить тривалий час. Але в 2012 році Тає Тайво витіснив Попова з «основи». Тому влітку того ж року на правах оренди Горан відправився в англійський клуб «Вест-Бромвіч». А у вересні 2014 року, розірвавши контракт з «Динамо», став гравцем македонського клубу «Вардар».
Роман Анатолійович Безус. В 2013 році приєднався до складу «біло-синіх». Подавав великі надії, але ряд проблем зі здоров’ям не дозволили Роману проявити себе. Спочатку отримав пошкодження та був прооперований. Восени 2013 року було діагностовано напад пароксизмальної тахіаритмії. Роману зробили мікрооперацію, яка пройшла успішно. Відновившись від хвороби, Безус не зумів стати гравцем основи, хоча мав ігровий час у першій команді «біло-синіх». У національному чемпіонаті провів 33 матчі за киян та забив 4 м'ячі. Наприкінці 2014 року взагалі майже не мав ігрового часу, тому Роман вирішив покинути клуб. У січні 2015 року приєднався до дніпропетровського клубу «Дніпро», в складі якого став фіналістом Ліги Європи.
Денис Олександрович Бойко. Вихованець київського «Динамо» з 6-річного віку. З 2005 року почав грати за «Динамо-3» та «Динамо-2». В 2008 році відправився на правах оренди в київський «ЦСКА». Потім відправився в «Оболонь». На початку 2010 року повернувся до «біло-синіх». За першу команду дебютував в травні 2010. Влітку 2011 року знову був відданий в оренду до криворізького «Кривбаса». Влітку 2012 повернувся і підписав контракт з «Динамо» ще на 5 років. Але вже на початку сезону 2013/14 на правах оренди вирушив до дніпропетровського клубу «Дніпро». Влітку 2014 року вже став повноцінним гравцем дніпрян. В дніпропетровському клубі став основним голкіпером та фіналістом Ліги Європи 14/15. Також став одним з кращих голкіперів в Лізі Європи, за яким наразі полюють декілька закордонних клубів.
Сезон 2015-16:
Атанда Аїла Юссуф. Влітку 2003 року перебрався до київського клубу. Спочатку не був ключовим гравцем, а от пізніше вболівальники киян вже не уявляли команду без нього. Але з приходом Олега Блохіна Юссуф став не потрібен клубу. Загалом за першу команду киян в національному чемпіонаті відіграв 120 матчів та забив 10 голів. В 2013 році відправився на правах оренди до клубу «Ордуспор». Повернувшись, був відправлений у «Динамо-2», де грав, поки в 2014 році не відправився до «Металіста» на правах оренди. Наразі є вільним агентом.
Джермейн Ленс. В 2013 році підписав контракт з київським клубом на 4 роки. Дебютний гол забив 7 липня у ворота московського «Спартака». Ленс пробився до стартової обойми киян, ставши основним лівим півзахисником команди. Джермейн провів сезон 14/15 років на фантастичному рівні, величезна кількість небезпечних атак киян була створена завдяки цьому гравцю, який має відмінну швидкість та відчуття останнього пасу. Вигравши «золотий дубль» з «біло-синіми», Ленс здійснив свою давню мрію та перебрався до АПЛ. Гравець підписав 4-річний контракт з «чорними котами» — «Сандерленд».
Огнєн Вукоєвич. У червні 2008 року змінив загребське «Динамо» на київське. Вукоєвич зумів заграти в «Динамо», ставши гравцем основи. Так було аж до 2013 року, але потім Блохін посадив Огнєна на лаву запасних. Ця ситуація була не до вподоби гравцеві і він звернувся до президента. Наприкінці лютого 2013 року відправився на правах оренди до лав московського «Спартака». Влітку ж повернувся до складу «біло-синіх», однак стати основним гравцем вже не зумів. В 2014 відправився в оренду до загребського «Динамо». А влітку цього року підписав контракт з віденською «Аустрією».
Еберт Вільям Амансіу або Бетао. Влітку 2008 року приєднався до лав «біло-синіх». З самого початку став ключовим гравцем у захисті киян. За 2008-2013 роки в національному чемпіонаті відіграв 106 матчів за першу команду «Динамо». В січні 2013 року перейшов до французького клубу «Евіан» на підставі орендної угоди. На правах вільного агента вже влітку 2014 року перебрався до бразильського клубу «Понте-Прета». Пізніше залишився без клубу, але «Динамо» в січні 2015 року знову підписало контракт з гравцем на півроку. Однак Бетао майже не грав за киян, лише 3 матчі за першу команду та матч за молодіжну команду. Влітку цього року на правах вільного агента повернувся в «Евіан».
Такою була кар'єра кожного з гравців, які мали змогу виступати за «Динамо», але з різних причин покинули клуб в 2012-15 роках.
Також рекомендуємо ознайомитися з частиною 1 та частиною 2 даного блоку статей.
Анастасія Мельник
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
