Даріо Срна: «Коли діти грають не з м'ячем, а зі снарядом - це для мене кінець»

- У минулому сезоні «Шахтар» нерідко ображався на львівських уболівальників. Як ти оцінюєш ситуацію в цьому році?

- Іноді ми говоримо на емоціях. Це все було після матчів з «Дніпром» або «Динамо». Ми вже звикли і змирилися з цим. Другий раз привозимо Лігу чемпіонів до Львова. На жаль, не в Донецьк... Очікуємо хорошу підтримку, як в поєдинках з «Фенербахче», «Рапідом». Ми це заслужили. Немає ніякого конфлікту, нас добре прийняли у Львові, спасибі фанатам. Але все-таки наш дім у Донецьку!

- За рік Київ і Львів звикли до присутності «Шахтаря»?

- Звичайно, звикли і до нашої команди, і до ситуації в Донбасі. Але... Наприклад, я професійно перебудувався, а по-людськи не можу змиритися з тим, що відбувається. У мене один дім - це «Донбас Арена» і Донецьк. Так буде завжди. Чекаємо повернення. Києву та Львову спасибі, але в нашому серці - Донецьк, ми відчуваємо себе частиною тільки цього міста.

- Коли оголосили результати жеребкування, ти пошкодував, що таких суперників будете приймати не на «Донбас Арені»?

- Звичайно, це навіть не обговорюється. У мене багато друзів у Донецьку. Якби ми грали вдома, тим же ПСЖ або «Мальме» довелося б проробити неймовірно складну роботу, щоб забрати у нас очки! Донеччани дзвонять, забувши про ситуацію, просять, щоб ми знову грали на «Донбас Арені». Вони чекають чогось хорошого, добрих новин. Люди вже нікому не вірять: читають новини - там політики щось обіцяють, кожен день щось говорять. А до конкретних дій не доходить! Я вважаю так: спочатку потрібно зробити, а потім вже розповідати... Людину характеризують його вчинки, а не слова. Коли діти грають не з м'ячем, а зі снарядом, це для мене кінець. Я сам пережив війну! Не знаю, як політики можуть після такого не діяти. Я б пішов на будь-який крок, аби діти нормально жили і мами з колясками могли спокійно гуляти уздовж Кальміусу... Як приклад всім - президент нашого клубу, який не красується перед телекамерами, а реально допомагає. Він робить це душею і серцем. Йому не до футболу зараз - важливий мир в Донбасі.

- Як давно ти спілкувався з Рінатом Ахметовим?

- Після матчу-відповіді з «Рапідом». Він привітав команду з виходом в групу, я передав хлопцям. Для нього це великий успіх. На жаль, не на «Донбас Арені» ... Але ми всі сподіваємося на швидке повернення до Донецька. Чекаємо і ще раз чекаємо.