Стрий і Шепетівка, або Кому насправді забивав Леоненко

Футбол України 10 Жовтня, 21:51 4595
Стрий і Шепетівка, або Кому насправді забивав Леоненко
За «спецзаказом» Селезньова UA-Футбол розклав по поличках усі голи нині популярного телеексперта.

Натхненником цього матеріалу статистичного спрямування став нападник «Дніпра» і збірної України Євген Селезньов. То він після попереднього матчу дніпрян проти «Олександрії» відповів у розмові з журналістом телеканалу «Футбол» Володимиром Крамаром на присвячену йому Леоненком в інтерв’ю нашому виданню репліку: «Є такий хлопець – Вітя Леоненко, який говорить, що я забиваю погані, а він забивав красені. Ну я ж не винен, що я не грав проти «Темпа» з Шепетівки, «Скали» Стрий, у мене не було тих команд, яким він забивав. Ну так вийшло!»


Розтяжка на трибунах київського Республіканського стадіону під час матчу Ліги чемпіонів-1994/1995 «Динамо» - «Парі Сен-Жермен»

Взагалі, з Євгеном можна було б посперечатися. Скажімо, на предмет того, чи була «Скала» з Василем Кардашем, Богданом Стронцицьким, Володимиром Ковалюком, Андрієм Покладком і Романом Гнатівим у складі набагато слабшою за нинішню «Олександрію». Про шепетівський «Темп», за який у середині 90-х виступало півзбірної Грузії, легендарні білоруси Кондратьєв і Гомонов, чотири гравці «Металіста» ще совєцького зразка годі й говорити. Ось колективи калібру нинішніх «Чорноморця», запорізького «Металурга», «Олімпіка», «Говерли», дніпродзерджинської «Сталі» у ті часи, коли виступав Леоненко, в українській еліті справді відшукати було непросто. Зрештою, ніхто ж не заважав Селезньову забити, скажімо, любительським «Балканам» у недавньому матчі Кубка України.

Хоча досить. Такі порівняння – недоречні й безпредметні. Найліпшу характеристику різним часам і епохам дав в інтерв’ю щотижневику «Футбол» у 1992 році після хет-трика у ворота воронезького «Факелу» в чемпіонаті Росії сам ще 22-річний Леоненко. Тоді журналіст Павло Альошин запитав Віктора, наскільки простіше йому стало в боротьбі з оборонцями суперників, які виступали у першій союзній лізі у порівнянні з вищим дивізіоном останньої першості СССР.

«Легше не стало, - відповів тодішній московський динамівець. – Оборонці в наших нинішніх суперників не такі грамотії в футболі, як, скажімо, у торішніх київського чи мінського «Динамо». Прогалини свої вони компенсують люттю. Лише встигай ноги прибирати. Трохи забарився і за суперниками не заржавіє. До такої «опіки» ще звикнути треба».

А на цьому архівному відео можна переглянути, як Леоненко зробив «покер» у матчі останнього чемпіонату СССР між московськими «Динамо» і «Локомотивом». Вінчає уривок присвяченого цьому поєдинкові сюжету із щотижневої програми «Футбольное обозрение» флеш-інтерв’ю юного бомбардира метрові коментаторського цеху Володимирові Перетуріну.

У вищих лігах чемпіонатів СССР, Росії та України, в поєдинках єврокубків і у складі нашої національної збірної Леоненко забив 108 голів. Ще 39 Віктор провів у перших дивізіонах союзної й української першостей. Втім, у цьому статистичному дослідженні згадуємо лише голи, забиті на елітному рівні. Додамо, що в Селезньова таких 140. При цьому серед асистентів Євгена Олександровича є лише один автор гольової передачі Вікторові Євгеновичу. Прізвище його – Сергій Закарлюка. Саме під час матчу пам’яті Сергія між Леоненком і Селезньовим, як відомо, й пробігла чорна кішка.

Зазначу, що визначення Леоненкових асистентів виявилося справою найклопітнішою. Відео матчів тих часів залишилося обмаль, а звіти у пресі не зберегли детальних описів майже половини забитих Віктором м’ячів. Через те статистику асистентів можна вважати умовною. Але уникати тих відомостей, які вдалося зібрати, теж було б неправильно. Тому інформацію, якою володію, наразі й оприлюднюю. А висновки стосовно бомбардирських задатків Леоненка й сили суперників. яким він забивав робіть самі.

Голи Леоненка за сезонами

Ювілейні голи Леоненка

Стрий і Шепетівка, або Кому насправді забивав Леоненко - изображение 4Всі асистенти Леоненка (всього – 22)*

4 – Кобелєв, С. Ковалець
2 – Г. Литовченко, Косовський, Закарлюка, Грегуль
1 – Тетрадзе, Кіряков, Панкратьєвс, А. Дем’яненко, Топчієв, Д. Михайленко, Лужний, Похлєбаєв, С. Коновалов, А. Шевченко, Ю. Калитвинцев, Скрипник, Ребров, Олексій Олійник, Р. Костишин, Бундаш

15 – з пенальті
11 – організовані самотужки
2 – прямими ударами зі штрафних
* - достеменних відомостей про те, як забивав 48 голів Віктор Євгенович немає

Стрий і Шепетівка, або Кому насправді забивав Леоненко - изображение 5Андрій Кобелєв і Сергій Ковалець

Команди, яким забивав Леоненко (всього – 34)

10 – «Прикарпаття»
8 – «Кремінь», «Таврія»
6 – «Металург» З, «Карпати»
5 – «Шахтар», «Зоря-МАЛС», «Волинь»
4 – «Локомотив» М, «Чорноморець», «Буковина», «Динамо-3»
3 – «Факел» Воронеж, збірна Литви, «Миколаїв», «Темп»
2 – «Текстильник», «Металіст», «Рапід» Відень, Торпедо» З, «Барселона», збірна США, «Кривбас», Спартак» М, «Верес»
1 – «Пахтакор», «Спартак» В, «Андерлехт», збірна Білорусі, «Парі Сен-Жермен», «Зірка-НІБАС», «Корк Сіті», «Дніпро», «Електрометалург»


Стрий і Шепетівка, або Кому насправді забивав Леоненко - изображение 6Воротарі, які пропускали від Леоненка (всього – 49)

6 – Стронцицький
5 – А. Нікітін
4 – С. Овчинников, Колесов, Шутков, Пироженко, Крапивкін, М. Левицький, Скибенко
3 – Сивуха, О-др Філімонов, Дудка, Суслов, В. Марчук, Мартінкенас, Сиротін, Ю. Чумак, Рипан
2 – Консел, Ногін, Субісаррета, Меола, В. Воробйов, Близнюк, Собещаков, Бабуадзе, Тяпушкін, Т. Гребенюк, Бурч
1 – Бураков, Хапов, Гришко, А. Ковтун, Смєлов, Саморуков, С. Сташко, Циткін, Помазун, Де Вільде, О-др Петров, Сацункевич, Лама, Блажаєв, В. Винокуров, Муні, Перхун, Байрашевський, Горяїнов, Симашко

Міста, в яких забивав Леоненко (всього – 21)

57 – Київ
11 – Москва
6 – Івано-Франківськ
4 – Луцьк, Сімферополь
3 – Запоріжжя, Миколаїв
2 – Донецьк, Відень, Кременчук, Гай-Пойнт, Одеса, Львів
1 – Ташкент, Владикавказ, Луганськ, Харків, Брюссель, Вільнюс, Ужгород, Нікополь

Країни, в яких забивав Леоненко (всього – 7)

89 – Україна
12 – Росія
2 – Австрія, США
1 – Узбекистан, Бельгія, Литва

Стадіони, на яких забивав Леоненко (всього – 23)

44 – НСК «Олімпійський»/Республіканський стадіон (Київ)
11 – «Динамо» (Москва)
10 – «Динамо» (Київ)
6 – «Електрон»/«Рух» (Івано-Франківськ)
4 – «Авангард» (Луцьк), «Локомотив» (Сімферополь)
3 – «Металург» (Запоріжжя), Центральний стадіон (Миколаїв), ЦСК ЗСУ (Київ)
2 – «Шахтар» (Донецьк), «Ґерхард Ганаппі» (Відень), «Дніпро» (Кременчук), «Сімеон Стейдіум» (Гай-Пойнт), стадіон Чорноморського морського пароплавства (Одеса), «Україна» (Львів)
1 – «Пахтакор» (Ташкент), «Спартак» (Владикавказ), «Авангард» (Луганськ), «Металіст» (Харків), «Констант ван ден Шток» (Брюссель), «Жальґіріс» (Вільнюс), «Авангард» (Ужгород), «Металург» ім. Куценка (Нікополь)