Матч пам’яті Гусіна: зворушливі моменти, що залишилися за кадром

Динамо Київ 12 Жовтня, 13:57 2300
Матч пам’яті Гусіна: зворушливі моменти, що залишилися за кадром | 19-27
Усі звикли, що головні події під час футбольного поєдинку відбуваються на полі, але багато цікавих моментів не потрапляють в об’єктив відеокамер, хоч заслуговують на увагу не менше, ніж забитий гол.

Вчора на поєдинку пам’яті Андрія Гусіна, що відбувся у Львові, навколофутбольні події були не менш захоплюючі та емоційні, ніж сама гра. Одночасно в одному місці зібралося стільки зірок та відомих особистостей, які водночас всі є друзями між собою, що позитивну енергетику можна було відчути у будь-якому куточку старенької «України». У таких матчах мало спортивної боротьби та інтриги, але це все компенсувалося хорошим настроєм, усмішками гравців-ветеранів та теплою атмосферою на трибунах.

Прийшовши на стадіон перед початком матчу, відразу помітив, що досить мало вболівальників завітало на це дійство. Хоча тих, хто не захотів відвідати історичний матч, важко критикувати, адже погода у Львові була не з найкращих. Можливо, краще було цей поєдинок провести влітку, чи хоча б у вересні, тоді, без сумнівів, трибуни заповнилися б краще. Хоч тут відразу варто зазначити, що більшість матчів УПЛ не зможе похвалитися такою відвідуваністю.

Кілька слів про матч, після чого перейдемо до подій, що відбувалися за межами поля.

Гравці продемонстрували високу майстерність, і це особливо стосується тих, хто вже завершив кар’єру. Окремо хочеться відзначити гру голкіпера «Карпат» Богдана Стронціцького, який перебуває у прекрасній формі, не раз ефектно врятувавши ворота після ударів «динамівців». Теж саме стосується Віталія Косовського, який демонстрував високу швидкість на лівому фланзі, Олега Гараса, Сергія Федорова, Сергія Реброва та Олександра Чижевського. Ці футболісти перебувають у відмінній формі та могли б створити конкуренцію багатьом чинним футболістам. Та що тут казати, якби ви побачили склад «Динамо», то самі зрозуміли б, що така команда могла би бути хорошим середняком у чемпіонаті України.

До слова, поєдинок судила бригада арбітрів на чолі з Андрієм Шандором, який був досить лояльним до гравців, коли ті, наприклад, виходили на поле із ланцюжком на шиї, як це було у випадку із Андрієм Покладком.

До речі, коли планували проводити заміну, резервний арбітр дзвонив Шандору за допомогою цього червоненького телефону :)

Головним тренером «Карпат» був Мирон Маркевич, а настанови «Динамо» давав Володимир Мунтян. Інколи складалося враження, що ці футбольні фахівці перебувають на одному із найважливіших матчів у житті, адже поводилися не менш емоційно, ніж в офіційних зустрічах. Прикметно, що Юрій Дячук-Ставицький, який був у «тренерському штабі» львів’ян, сидів не з «Карпатами», а саме біля Мунтяна. А це, як мінімум, дивно, зважаючи на те, що Дячук і Маркевич свого часу працювали в тандемі.

Але паралельно з тим на лаві запасних завжди можна було почути жарти та взаємотролінг. Майже весь гумор був пов’язаний із солідним віком відомих футболістів та з моментами на полі, коли хтось із учасників конкретно «налажав». Наприклад, в одному із епізодів Мирон Боданович посміявся, мовляв, важко грати із штучним суглобом. Пізніше коуч «зелено-білих» приколовся з Олега Гараса, який після забитого голу попросив заміну, а натомість отримав настанову бігати ще 5 хвилин.

Маркевич намагався весь час підтримувати бойовий дух та гарний настрій і завжди підбадьорював своїх підопічних. «Чижик, як у найкращі роки, так?», - сказав Богданович, коли Чижевський покидав поле після заміни. Звичайно, такі моменти важко передати словами, адже краще вживу побачити ці емоції на обличчях та привітні усмішки, з якими усі ці фрази виходили з уст.

Один із найбільш драматичних моментів відбувся у перерві матчу, коли мати Гусіна підійшла до трибун і їй передали фотографію із молодим Андрієм у компанії друзів. Швидше за все, що це були старі друзі сім’ї Гусіна, які колись разом провели багато часу.

Великою популярністю користувався Сергій Ребров. Після заміни чинний тренер «Динамо» підійшов до фанатів та почав роздавати дітям автографи прямо на руках.

Усі ці дрібнички й створювали атмосферу доброти та взаємоповаги. Адже цей матч був організований з однією метою – дружно вшанувати Андрія Гусіна. Прекрасного футболіста, а головне - хорошу та добру людину, яка надто швидко покинула цей світ, проте встигла зробити багато чудових справ та порадувати своєю грою мільйонну армію українських вболівальників.

Юрій Шутка