Олександр Зінченко: «Ніяких пропозицій від збірної Росії не було»

Збірна України 13 Жовтня, 17:24 1991
Олександр Зінченко: «Ніяких пропозицій від збірної Росії не було» | 19-27
18-річний півзахисник російського ФК «Уфа», який дебютував за національну збірну України в поєдинку з Іспанією (0:1), розвіяв чутки про те, що йому пропонували прийняти громадянство Росії.

- Звичайно, дуже радий дебюту. Цей день я запам'ятаю на все життя. На жаль, результат не той, якому можна радіти, не домоглися бажаного результату. Але грати в такій команді, при такій підтримці - це щось неймовірне.

- Коли дізнався, що кличуть у першу команду країни?

- Після матчу з Ісландією ввечері. Сергій Ковалець запросив до себе і сказав, що вранці я їду в збірну Михайла Івановича Фоменка. Емоції не передати! Я не став нікому нічого говорити, всю ніч не міг заснути. Тільки коли приїхав на місце, потренувався з новими партнерами, стало легше.

- Як тебе прийняли у збірній? Той же Анатолій Тимощук майже в батьки годиться...

- Під час чемпіонату світу 2006 року в Німеччині я був хлопчиськом і не міг навіть уявити, що опинюся в одній команді з такими футболістами. Це неймовірні відчуття.

- Казали, що в тебе були варіанти зі збірною Росії. Це так?

- Тільки чув про це, хоча намагаюся не звертати уваги на те, що пишуть. Ніяких пропозицій від Росії не було.

- А якби така пропозиція надійшла?

- Я завжди вважав себе українцем і хотів грати саме за цю команду.

- Як загалом оціниш гру проти іспанців?

- Вважаю, ми зіграли дуже навіть непогано при такій підтримці. Справді був 12-й гравець. У нас хороша команда, колектив, повинні виходити на Євро.

- Чого не вистачило для перемоги?

- Трошки майстерності, везіння, фарту. Плюс здорово зіграв Де Хеа.

- Назви ключовий момент матчу.

- Пенальті, який відбив Андрій Пятов. Думаю, і у вболівальників, і у гравців загорілися очі, з'явилася надія, що зможемо добитися результату.

- Яке завдання тобі ставив Михайло Фоменко, випускаючи на заміну?

- Допомагати і в атаці, і в обороні. Розумів, що це останні хвилини і потрібно було йти вперед, виправляти ситуацію.

- Хвилювався перед виходом на поле?

- Психологічно було непросто, емоції переповнювали. Але коли виходиш на поле, відчуваєш себе в рідній стихії. Після гри було багато привітань із дебютом: друзі, родичі, знайомі. Намагався всім відповісти, важко було заснути. Це ті моменти, заради яких варто жити.

- Наступного разу ти можеш опинитися як в «молодіжці», так і в національній команді...

- Я хочу грати у футбол, а в якій збірній - вирішувати тренерам.

- Після гри спілкувався з Фоменком або його помічниками?

- Не ті були емоції... У роздягальню зайшов президент федерації, сказав Михайлу Івановичу кілька слів. Рухаємося далі, завдання стоїть і його потрібно вирішувати, - цитує Зінченка Footboom із посиланням на канал «Футбол 1».