- Олеже, після «лютневого повстання» у Харкові про вас майже нічого не було чутно...
- Якщо коротко - живу в Полтаві, ходжу на тренерські курси, закінчив з ігровою кар'єрою.
- У вас закінчився контракт із «Металістом» чи як?
- Не закінчився: він дійсний ще рік. Але, внаслідок відомих подій, про це навіть говорити безглуздо.
- Чи не пробували влітку знайти іншу команду?
- Не дуже. Та й навіщо? Ви подивіться, в якому стані чемпіонат: грають майже суцільно діти, зарплату регулярно практично ніде не платять. Це не по мені. Розумієте, виступаючи в Харкові, я досяг високого рівня, це був великий клуб і велика команда, після такого важко опускатися на сходинку вниз. Навіть не так: на кілька сходинок.
- З іншого боку, багато наших виїжджають за кордон. Непогані варіанти - Казахстан або Азербайджан.
- Мені не 25 років. Якби був молодший, можливо, рвонув би кудись, але, вибачте, не в 35. Повторюю: «Металіст» був рівнем, нижче якого не хочеться опускатися.
- Про ваш колишній клуб: заплатили хоча б частину боргу?
- Ні. І, думаю, ніколи не заплатять.
- Мене це вражає: 20 чоловік із лав жовто-синіх скаржаться, що їм нічого не повертають, але при цьому нічого не роблять для цього! А як же суд?
- Я вже звернувся до ФФУ з відповідною заявою, це було ще влітку, але неодноразово переконувався: у Федерації взагалі ніхто нічого не хоче робити. Ні КДК, ні інші інстанції. Ну, от взагалі ніхто! У цивілізованому суспільстві винуватих вже давно покарали б, у нас все так: є факт величезних боргів в конкретному клубі, є кілька заяв у футбольний орган, який покликаний займатися такими справами, все, начебто, зрозуміло, але нічого не відбувається. Так що свій борг якщо і отримаю, то, в кращому випадку, через 20 років.
- Не відбувається тому, що ви не туди звернулися: треба наймати зарубіжних юристів і судитися в західних судах.
- І що? Скільки у нас прикладів, коли футболіст пройшов всі юридичні інстанції, але все одно нічого не отримує? Скільки Федецький судиться з «Карпатами», а Лозинський - із «Зорею»? Скільки судився македонець Богатінов із тими ж львів'янами?.. Я вважаю так: у житті все можливо, тут втратив - там знайшов. Я неконфліктна людина, ні з ким ніколи не сварився, тим більше не судився.
- Що далі?
- Тепер працюю над отриманням тренерського диплома категорії С. Потім подам на В і А.
- А потім?
- Життя покаже. Нехай поки полежать ці дипломи, а там видно буде, - цитує Краснопьорова 1football.info.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
