- За самовіддачею в нас ні до кого претензій нема. Але результат… Якщо не щастить і все валиться, то всі удари та шишки сипляться по повній програмі. Десь не щастить, а десь, можливо, не заслужили на везіння. Сподіватимемося, що якось нам цей борг повернеться.
- Чи впливає на гравців ситуація, яка склалася навколо клубу?
- Звісно, це неприємно. Розумієте, кожен день несе якісь нові випробування та емоції зі знаком «мінус». Як би ми не намагалися в роздягальні сміятися, жартувати, обігравати у сценках, як «Comedy Club» - воно нічого не дає. Ми вчора пішли на тренування – світло вимкнули. До цього води не було. Це все дрібниці. Кирило, наприклад сказав, що нема WI-FI, ні в якому разі не хочу обговорювати його слова, але це не найстрашніше, от вода та світло – то вже страшніше. Все нелегко, головне, що не опускаємо руки. Треба виходити та цю стіну невезіння розбити в хлам, головою, ногами, але треба пробити. Як кажуть, можна здатися, але це не допоможе. Вмирати, тонути – це не наш варіант! Будемо «лупитися» до кінця!
- Керівництво щось обіцяє, чи нема контакту взагалі?
- Особисто мені ніхто нічого не обіцяє і не обіцяв. Я так розумію, що там вже наобіцяли стільки, що можна написати чотири томи та переплюнути «Війну і мир». От зараз обіцяли хлопцям віддати три зарплатні, вони грошей не бачили, я вже не знаю скільки. Для них долари в Червоній книжці. Шкода хлопців. Кожного дня приходити додому та дивитися в очі дітей та дружини – це важко. Я розумію, що ситуація в країні важка… Не буду філософствувати. Обіцяють та не виконують!
- Після матчу Ви спілкувалися із Олександром Шовковським. Про що розмовляли?
- Просто побажав удачі, дякую йому, мені приємно. Я ще м’ячі йому подавав (посміхається), тренувався із ним разом. Мені приємно, що Олександр побажав удачі, поаплодував нашим вболівальникам. Серед наших вболівальників багато патріотів, є й ті, хто воював. Там хлопці – справжні люди! Вони своїм коштом їздять з нами, підтримують – ось хто справжні патріоти країни та клубу. А всі ті голови, що розмовляють по телевізору, так і залишаться «розмовляючими головами». На жаль, все тримається на плечах ось таких хлопців, яких багато поховали… Не втримався від філософствування, трохи мене прорвало.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
