ПСЖ — «Шахтар». Якщо стисло, то не вірю в позитивний для нас результат. Під позитивним результатом розумію навіть нічию… У парижан і склад кращий, і взагалі ця команда досвідченіша й сильніша. Ніде правди діти… Справді, в другому турі цьогорічної ЛЧ «Шахтар» у Львові показав непогану гру, доволі непогану — надто в першій половині першого тайму. Проблема в тому, що це не було підкріплено результатом, адже, в підсумку, наші зазнали другої поспіль розгромної поразки. Хоча, звісно, такий розвиток подій не варто драматизувати: навіть поразка виведе срібного призера попереднього чемпіонату України в Лігу Європи. Чи можливий варіант, що донеччани поступляться, натомість «Мальме» в Мадриді зіграє внічию, відтак саме шведи готуватимуться до єврокубкової весни? Скажу, що футбол — така специфічна штука, в якій усе можливо, проте я не вірю в такий сценарій. Навіть пам’ятаючи про те, що підопічних Бенітеса восени лихоманить. Навіть тримаючи в пам’яті те, що останнім часом у команді кояться дивні речі, наприклад, вони проґавили те, що Черишев не мав права виступати в Кубку Іспанії — через перебір жовтих карток, але випустили його в матчі. Тобто, навіть знаючи все це, повірити, що мадридці відпустять удома аутсайдера групи, не можу. Уже тепер погляд Луческу спрямований на весну. Й це логічно. Результат у Парижі не слід переоцінювати.
«Динамо» — «Маккабі». Я усвідомлюю, що, знову-таки, футбол — непередбачуваний. Також усвідомлюю, що перед нашими постало кілька негативних факторів, насамперед — поєдинок без глядачів. Але скажу з упевненістю: підопічні Реброва переможуть і вийдуть у плей-оф Ліги чемпіонів. У другий сценарій не вірю. Тут, як на мене, все однозначно. Кияни не мають права втратити такий шанс. Поміркуймо: з одного боку, суперник, який більш аніж по зубах, із другого — історичний контекст. Під історичним контекстом маю на увазі те, що востаннє в плей-оф головного турніру континенту динамівці виходили в сезоні-1998/99! 16 років тому! Іще тоді, коли Сергій Ребров грав за «Динамо»! Тому — перемога вітчизняного чемпіона, й нічого іншого!
«Дніпро» — «Русенборг». Специфічна гра намічається: ні нам, ані їм уже нічого не треба, по суті, це — товариська зустріч. У деяких видах спорту за схожих обставин припиняють змагання… Добре, що футбол — не один із таких видів спорту, тому навіть четверговий матч повинен бути зіграний. Очевидно, на нього прийде ще менше глядачів, аніж на «Ворсклу» цього понеділка — 4000. Хоча, як на мене, може вийти дуже цікаве видовище. Насамперед тому, що українська команда майже напевно виставить склад… ну, не стільки резервний, скільки складений із футболістів, які мало грали поточного сезону. Недавно на одній із прес-конференцій Мирон Маркевич сказав: якщо взимку не буде посилення, ситуація в «Дніпрі» залишиться на тому ж рівні, що й сьогодні. У житті, як відомо, треба сподіватися на краще, проте готуватися до гіршого. Із огляду на це, гадаю, Мирон Богданович спробує вже з «Русенборгом» перевірити тих, на кого він поки не дуже розраховує, проте навесні, можливо, доведеться. То буде останній матч для «Дніпра» в 2015-му. Водночас — остання футбольна зустріч для України в настільки складному році. Є сенс нашій команді постаратися, гримнути дверима, показати, що цьогорічна невдача, значною мірою, випадкова, й надалі не повториться. Зрештою (хотів би на цьому особливо наголосити), «найтемніша ніч перед світанком», як каже народна мудрість. Іншими словами: найскладніше тоді, коли вихід уже майорить. Веду до того, що дніпропетровським уболівальникам варто все ж прийти на стадіон у четвер і попрощатися з колективом, який вони не бачитимуть кілька місяців. Переконаний: і гравці, й тренерський штаб заслужили на це. Так твориться історія: можливо, колись, за кілька років, ті, хто післязавтра відвідають «Дніпро-Арену», з гордістю розповідатимуть, що на власні очі бачили зародження нової команди…
Петро УДОВЕНКО
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
