Виконання завдань
Фоменко першим з вітчизняних фахівців подолав кваліфікаційний бар'єр чемпіонату Європи, тим самим виконавши основне завдання, що стояло перед його штабом.
Безумовно, збільшення числа фіналістів турніру до 24 команд посприяло успіху збірної України, проте чи означало воно, що «синьо-жовті» мали апріорі брати путівку до Франції? Хто вважає саме так, нехай поспілкується з уболівальниками збірної Нідерландів.
Фіналісти ЧС-2010 і бронзові призери ЧС-2014 в євровідборі, нагадаю, не награли навіть на участь у плей-офф, при цьому компанію голландцям склали інші авторитетні хлопці, відсутність яких у колі обраних нині щонайменше викликає подив.
Так, біля розбитого корита виявилася Боснія і Герцеговина, яка виступала на світовому форумі в Бразилії; Данія, котра приїжджала до нас на ЄВРО-2012; Греція, що не пропустила жодного з п'яти останніх найбільших турнірів; Сербію з її «британськими» зірками Івановичем, Коларовим і Матічем.
Ось вам і вісім додаткових вакансій.
Чи варто применшувати досягнення українців?
КОЛЕКТИВ
Командна аура, готовність відпрацювати за себе і того хлопця, об'єднання навколо однієї мети - комусь це може здатися набором пафосних штампів, що не мають ніякої ваги в середовищі справжніх професіоналів. Однак футбольна історія знає чимало прикладів, коли нездорова обстановка в роздягальні ставала головною причиною невдач колективу, приводячи до його розвалу, відтоку кадрів та тренерської відставки.
За три неповних роки роботи Михайла Фоменка у збірній України з її табору не надійшло жодного сигналу про внутрішні конфлікти, ворогуючі угруповання і тому подібне.
Навпаки, весь навколофутбольний негатив, який чіплявся до наших гравців, самоліквідовувався, варто було тільки героям гарячої хроніки прибути в розташування національної команди. Дивні травми Ракицького, весілля Девіча, стик Федецького і Шевчука, епопея з футболкою Степаненка, загубленої Ярмоленком, - ці та інші історії не мали продовжень у збірній і тому ніяк не позначилися на робочому процесі. Про настрої ж, що витають за лаштунками, найкраще говорили репортажі з Козина і, як наслідок, поведінка гравців на полі. Згадайте хоча б бойки зі Словенією. Мушкетери!
Підтримувати бойовий дух і сприятливий клімат у ввіреній тобі команді - справжнє мистецтво. І з цими обов'язками Фоменко впорався блискуче.
РЕЗУЛЬТАТИ
Левова частка докорів, адресованих тренеру збірної, стосується її ігрового стилю. Мовляв, недостатньо агресивний, недостатньо сміливий, недостатньо різноманітний. Найчастіше критики поминають нульові нічиї з Англією в 2013-му та Словаччиною в 2015-му, інколи вважаючи, що одна тільки відсутність в них належної гостроти є приводом для заміни Фоменка.
Зрозуміло, від 8:0 в кожному матчі не відмовився б ніхто. У тому числі й Михайло Іванович. Але він прагматик, за журавлями не ганяється і ризикує лише тоді, коли вважає це виправданим. Такі його методи. І вони працюють!
Просто виїзний розгром Чорногорії, дві перемоги над Польщею, зім'яту в Києві Францію, 27 ударів по воротах Іспанії у нас чомусь згадують рідко. Забувають про 71% набраних очок в офіційних поєдинках - кращому показнику серед всіх тренерів збірної, про те, що лише в одному з 30 матчів під керівництвом Фоменка українці пропустили більше 1 м'яча.
Правда ж у тому, що головна невдача «синьо-жовтих» у відборі ЄВРО-2016 підстерегла їх на самому старті, коли в Києві наші відпустили словаків. Більше володіли м'ячем, били по воротах в два рази частіше, мали 3-4 істинно гольових моменти. Але програли - як виявилося, в битві за 6 очок. Складися все по-іншому, мабуть, до словенців, які потім були прибрані з дороги твердо і впевнено, і черга не дійшла б.
Турбота про кадри
У ході відбору ЄВРО-2016 у збірній України утворилася міцна обойма виконавців, на яких тренер і робив ставку у відповідальний момент. Фоменко з тих, хто дійсно не заглядає в паспорти підопічних, живий доказ чого - 36-річний В'ячеслав Шевчук відпахав від дзвінка до дзвінка всі 12 матчів кваліфікації. Його ровесник Анатолій Тимощук також затребуваний не за старі заслуги, в чому ми могли переконатися в Севільї.
При цьому Фоменко, не вагаючись, вносить до списку кандидатів молодих хлопців, варто тим вийти на належний рівень і продемонструвати певну стабільність. За три останні роки в збірній з'явилося 18 дебютантів, вісім з яких взяли участь у відбірковому раунді, при цьому двоє - Сергій Рибалка і Сергій Сидорчук - підключилися до команди по ходу турніру і зіграли дуже важливу роль у досягненні кінцевого результату.
Чи можна назвати такий підхід тренера консервативним, закостенілим, яким його часом представляють в пресі? Вирішуйте самі.
Однак випустивши на поле Зінченка, Фоменко точно довів зворотне.
ДОВІРА ГРАВЦІВ
Торкаючись мікроклімату всередині збірної, ми акцентували увагу на відносинах між її футболістами. Однак важливо і те, наскільки велика їх довіра до наставника, непорушний чи його авторитет, чи готові вони добувати результат в тому числі і для нього.
По тому, як гравці викладаються на полі, як реагують на підказки тренера і як відгукуються про нього в інтерв'ю, можна зробити висновок, що кодекс правил, введений Фоменком, колективом прийнятий. І що його футбольні принципи тут поважають, навіть якщо згодні з ними не на всі сто.
Фоменко постійно захищає підопічних і ніколи не виносить сміття з хати. Команда платить тренеру тією ж монетою. Власне Тимощук, Федецький та їхні партнери чітко давали зрозуміти, чи хочуть вони, щоб на ЄВРО-2016 їх повезла інша людина.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
