Артем Франков: «Після відходу Кравця треба підтягувати Романа Яремчука до рівня першої команди»

Динамо Київ 15 Січня, 18:40 824
Артем Франков: «Після відходу Кравця треба підтягувати Романа Яремчука до рівня першої команди»
Головний редактор журналу «Футбол» Артем Франков, у розмові з журналістом 1927.kiev.ua, розповів про майбутню зустріч робочої групи щодо обговорення формату наступного чемпіонату, велику кількість спаринг-партнерів «Динамо» та майбутнє Артема Кравця.

- 20 січня відбудеться друга зустріч робочої групи щодо обговорення формату наступного чемпіонату. Вже сьогодні УПЛ надсилає у клуби робочі матеріали стосовно майбутньої зустрічі. Чи буде у них щось нове? Якісь технічні моменти будуть прописані?

- Я глибоко переконаний, що існує десь два з половиною варіанти, про які варто говорити. Ідеальний, але недосяжний наразі варіант – 16 команд, два кола, який примирить абсолютно всіх. У нас зараз просто немає такої кількості клубів для Прем’єр-ліги, сподіваюся, всі вже розуміють, про що йдеться. Другий – збереження 14 команд з різними модифікаціями. Але там стільки пропозицій, що прийти до якогось консенсусу, на мій погляд, абсолютно нереально. І варіант, якому я віддаю перевагу, – 12 команд, два кола, після закінчення яких – дві групи по 6 команд, і також два кола. Але треба зробити важливу поправку – велика зона вильоту, щоб зберігати інтригу у другій шістці. На жаль, у цій схемі є один хронічний недолік – її неможливо втілити у життя без позбавлення двох клубів ліцензій Прем’єр-ліги. Ми розуміємо, що це не така вже велика проблема при принциповому підході, адже у наших клубів такі борги, які не можуть бути погашені ні при яких відстрочках, ні при яких застереженнях, ні при яких гарантіях.

Що ж зрештою відбудеться? Я сподіваюся на засідання робочої групи 20 січня. А там вже прийде черга офіційних рішень.

- Сергій Мохник в інтерв’ю нашому сайту казав, що атестаційний комітет ФФУ готує свій висновок, адже багато клубів можуть просто не дограти сезон. Це плюс для нашого чемпіонату, чи слід продовжувати грати на «добрій волі»?

- У нас був введений Федерацією, на прохання клубів, пільговий період, коли можна було свої борги реструктуризувати, або хоча б показати позитивну динаміку у цьому плані – до 31 грудня минулого року. Цього не відбулось. Треба приймати достатньо жорсткі правила. Справа не в тому, дотягнуть клуби до кінця сезону чи ні, а в чіткому і дисциплінованому виконанні вимог, які ставляться перед професійним футбольним клубом. Їм не обов’язково треба утримувати чи будувати якісь великі об’єкти інфраструктури – йдеться про елементарний порядок ведення справ. Якщо у тебе утворилися певні борги через те, що ти пообіцяв гравцям захмарні зарплати – це твої особисті проблеми, які не зобов’язаний терпіти національний футбол. Просто кажучи, ті, в кого гроші поки що є, не повинні утримувати за власний рахунок тих, в кого гроші раптом зникли. А глядачам вже насточортіло дивитися матчі команд, які не грають, а відпрацьовують тільки їм відому програму.


- Як буде впливати «закон Павелка» при обговорені формату?

- Якщо ви маєте на увазі те, що треба виганяти з вищого дивізіону команду, яку було викрито у проведенні договірних матчів, тут достатньо не стільки закону, скільки принципів нульової толерантності, яку проповідує УЄФА та ФІФА, і наших установчих документів.

Що стосується закону, то коли він увійде в реальну силу, коли він насправді буде діяти, а не тільки бути підписаним... Адже у нас багато гарних законів. Але старий принцип «Суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання» ніхто не відміняв. Сподіваюся, що спочатку він буде направлений на суворе, справедливе і водночас показове покарання персоналій – функціонерів, футболістів, тренерів, щоб іншим перехотілося займатись такими речами.

Вже однією своєю присутністю закон почав «працювати» ще на етапі його обговорення у Верховній Раді. Чимала кількість молодих гравців, яка залишилася без клубів і контрактів, навіює на певні роздуми. Це навіть якщо не враховувати ті матчі, що були розкриті в традиційному порядку, через комітет ФФУ з етики і чесної гри.

- 12 січня київське «Динамо» відправилося на перший збір до іспанської Марбельї. На ньому у киян буде 7 спаринг-партнерів. Як оціните таку велику кількість ігор?

- Це такий собі втягуючий режим, суперники не занадто високого класу, але ж і не прості. Упор, вважаю, буде більше зроблено на ігрову підготовку. Треба і подивитися на гравців, які можуть бути залучені до матчів першої команди. Також, скоріш за все, акцент робиться і на майбутній поєдинок Ліги чемпіонів наприкінці лютого. Вочевидь, в алгоритм підготовки внесені певні корективи, принаймні так здається зовні.


- Ви сказали, що Ребров хоче подивитися на тих, хто може бути залучений до ігор першої команди. Цього разу Сергій Станіславович взяв не дуже велику кількість молодих футболістів на збір з першою командою, не як зазвичай. Із чим це може бути пов’язано?

- Я знаю Реброва, він такий фанат своєї справи і вже стільки зробив, що я готовий повністю йому довіритись. Сергій Станіславович дивиться за іншими командами в структурі «Динамо», прислухається до думки тренерів. Якщо він прийняв таке рішення, значить саме ці гравці можуть претендувати на місце у складі.

Очевидно, що після відходу Артема Кравця треба підтягувати Романа Яремчука до рівня першої команди. Звичайно, є ще кілька гравців, яких я б хотів бачити на цих зборах з першою командою, підтягнув би їх до основи, але про це можна казати, якщо знати трохи більше, ніж ми. Перебувати безпосередньо в колективі, розуміти, що відбувається всередині команди.

- Перехід до «Штутгарту» наскільки це великий крок в кар’єрі Артема Кравця? Можливо, треба було залишитися та намагатися довести, що він заслуговує грати в основі?

- Гадаю, Кравець не проти і в Німеччині пожити, і спробувати себе у новому дуже сильному чемпіонаті, на новому місці. Ми захоплюємося гравцями, які багато років проводять в одному клубі, всю кар’єру. Але не для всіх це добре, потрібні нові виклики. У всіх перемовинах приймають участь три сторони – клуб, який гравця відпускає, клуб, який гравця приймає, і сам гравець, не кажучи вже про його родину.

Вболівальникам має гріти душу те, що наш гравець буде грати у Бундеслізі. Повболіваємо за «швабів». Також цікаво, якою буде довіра до Артема зі сторони Юргена Крамни, його тренерського штабу.


- Кравець − не єдиний, хто перейшов у Бундеслігу цього міжсезоння. Юнес Беланда поповнив лави «Шальке». Наскільки це велика втрата для «Динамо» саме у плані «глибини» лави запасних, адже не надто часто марокканець грав у цьому сезоні за київський клуб?

- На даний момент, при всій моїй повазі до Юнеса, дивлячись на першу половину сезону – це взагалі не втрата. Навіть коли він і виходив на поле, найчастіше він грав не на своїй позиції, а на лівому фланзі півзахисту. У центрі поля, коли у «Динамо» є Рибалка, Сидорчук, Гармаш, Велозу та Буяльський, особливих шансів з’явитись у нього немає.

Ще важливе зауваження. В сучасних умовах не можна не враховувати потрібність скорочувати «ростер», а з ним – розвантажувати платіжні відомості. Про це, можливо, не кажуть прямо, але якщо таке можливо без завдання шкоди рівню команди – чого б ні.

- «Динамо» може здійснити ще один трансфер – продати Марко Рубена до «Росаріо Сентраль». Перемовини затягуються, аргентинська сторона каже, що саме кияни «вставляють палки у колеса». Може, вже варто відпустити аргентинця додому? (Інтерв’ю записувалось ще до того, як стало офіційно відомо про перехід Марко Рубена до «Росаріо Сентраль»)

- Марко Рубен довів свій клас, ставши найкращим бомбардиром у чемпіонаті Аргентини, який, на думку Міжнародної федерації футбольної історії та статистики (IFFHS), знаходиться значно вище за наш. Яким чином вони рахують – не знаю, але це чогось варте.

Тут ще важливо розуміти і бажання самого гравця. Він у нас грав дуже невпевнено, результату не дав. Не слід відкидати ще й момент психології. Можливо, він краще грає в іспаномовних країнах, можливо, ще щось. Усіх деталей ми не знаємо. Впевнений, що клуби дійдуть згоди попри всі чутки і негаразди. Хоча, я б ще подивився на Рубена у нашій команді... Але, він цього не хотів, судячи з усього. Що ж – світлий шлях до перемог, які нам не перешкоджають!

Розмовляв Олександр Ушаков