- У футбол Денис потрапив з вашої батьківської подачі?
- Так, я його привів у дитячу спортивну школу «Динамо». Абсолютно випадково він став у ворота. Думалося, що буде захисником, але на одному з тренувань бракувало голкіпера і Денис спробував на полі нове амплуа, яке йому припало до вподоби.
- Ваша дружина не заперечувала проти футбольної кар’єри сина?
- Краще сказати «мама», бо зараз у мене вже інша дружина. Так ось мама у нас із медичною освітою і вона дуже хотіла, щоб Денис став лікарем. Син, коли підріс, то сказав: «Тату, дякую Богу, що ти мене віддав на футбол, а не в медінститут».
- У «Динамо» кар'єра Дениса Бойка могла б скластися і краще?
- Що вже є, те є. Коли він почав виступати за «Оболонь», то не думав, що може грати в «Динамо». Але зустрів хорошого тренера Юрія Максимова, який у нього повірив. У Дениса були і хороші матчі, і відверто невдалі, але Максимов продовжував йому довіряти. Завдяки набутому досвіду син повернувся у «Динамо». На якомусь етапі йому перестали довіряти – таке рішення тренерського штабу.
Можливо, «Динамо» просто не було його командою. Таке часто траплялося: забиває людина, переходить в «Динамо» - м'яч не йде у ворота, покидає «Динамо» - знову починає забивати. У Дениса такий характер, що коли йому довіряють, він менше нервує, і гра вдається. Коли ж відчуває недовіру, коли в кожній грі все залежить від того, чи ти пропустиш (якщо пропустив, то в наступному матчі не гратимеш) – починається мандраж.
- Невдачу у Тирасполі ще довго йому згадували?
- Як це – невдачу? Він вибивав м’яч і влучив людині, яка перебувала за десять метрів, у спину. Це курйозний гол, але хіба така вже невдача? Він же не закинув м'яч сам собі. Жоден з голкіперів не застрахований від такого. Це один епізод. Потрібно глобально дивитися на речі.
- Нюанси на полі супроводжувалися скандальними епізодами у побуті, як, наприклад, у той день, коли він сів нетверезий за кермо…
- А коли він сів нетверезий за кермо ви знаєте? А чому не знаєте? Ви ж журналіст – повинні знати. У цей день вони вийшли у фінал молодіжного чемпіонату Європи і в роздягальні пили шампанське. Старший тренер, як і вся команда, святкував і відзначав успіх. Увечері Денис розвозив хлопців по домівках, а потім стався цей гучний резонанс. Я знаю, що він запитував інспекторів ДАІ про причину, цікавився, чи вони можуть підвезти його до стоянки автомобіля. Вони відповіли: «Ми б могли це зробити. Але, на жаль, тебе замовили. Нам подзвонили і сказали, що водій такої-то машини – п'яний”. От і все.
- Хто міг замовити?
- А цього ніхто не знає. Це так, хіба одні здогадки.
- Чи кожен матч, в якому Денис бере участь, ви переглядаєте?
- Звичайно. Але от зараз у мене будуть проблеми з Туреччиною. Ті трансляції в інтернеті постійно зависатимуть… Халепа! Я з ним зідзвонювався після того, як «Бешикташ» програв на Кубок 3:4. А він каже: «Тату, вони грають без захисту. Буде важко» (Сміється).
- Чи сильно ви злякалися, коли відбулося страшне зіткнення вашого сина із Олегом Гусєвим?
- Чесно кажучи, я стежив насамперед за Денисом – він же побіг і почав вибивати м’яч. Зрозумів, що відбулося зіткнення, але спершу не надав цьому значення – вони у футболі трапляються часто. Звичайно, момент дуже неприємний, але це спорт, буває всяке. Воротарі також в аналогічних ситуаціях отримують серйозні травми. У Шовковського, наприклад, був епізод у контрольному матчі. Людина бігла на нього до кінця, очі на лоба. В результаті – зіткнення, у Сашка - перелом ключиці, - розповів Олександр Бойко у інтерв'ю «Футбол 24».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
