Андрій Шевченко з другої спроби, або з другого запрошення - кому як більше подобається, увійшов до тренерського штабу збірної України. Перша спроба/запрошення, якщо хто забув, була три з невеликим роки тому, коли команда Анатолія Конькова, який очолював тоді Федерацію, залишилася без тренера головної збірної країни - Олег Блохін вирішив спробувати себе ще й у якості наставника київського «Динамо». Правда, в кінці 2012-го Шевченку, який тільки що завершив ігрову кар'єру, пропонували і зовсім збірну очолити. Андрій, ніби як і на переговори до Будинку футболу приїжджав. Тоді у нього, до речі, вистачило розсудливості не погоджуватися на пропозицію, колишнім, швидше, PR-ходом босів Федерації, бажаючим одним махом поліпшити свій імідж, який чи не з першого дня їх роботи чомусь був далеко не найкращим.
Зараз у збірній є головний тренер, який вперше вивів національну команду до фінальної частини чемпіонату Європи через кваліфікаційний турнір. Занадто завзято піклуватися про свою репутацію новим керівникам ФФУ начебто теж особливого сенсу немає: програми УЄФА знову запрацювали в Україні, національна збірна, як уже було сказано вище - вийшла на Євро, юнацькі та жіночі команди теж забезпечені, нормально функціонують і домагаються результатів. Але тим не менше, Шевченка знову покликали в збірну, і сам Андрій вже погодився. Правда, приходить в національну команду країни вже на посаду помічника Михайла Фоменка. Приходить, відучившись на тренера, отримавши всі необхідні ліцензії та ставши на три роки старший.
У всій цій історії з призначенням, на мій погляд, важливі кілька моментів, які на прес-конференції, присвяченій представленню Андрія Шевченка (насправді, питань і приводів було набагато більше, але в цілому все звелося лише до цього), ніхто так не пояснив. Перший: за що в збірній відповідав Олександр Заваров і чому контракт з ним так і не продовжили, якщо Фоменко дав зрозуміти, що не він ініціював, назвемо це, відсторонення свого помічника. Другий: які функції Андрія Шевченка в тренерському штабі національної команди? І яку роль відводить Шевченку Михайло Фоменко та на який термін з екс-форвардом збірної і кращим гравцем в її історії підписаний контракт? Третій: хто саме був ініціатором запрошення Шевченка до тренерського штабу національної команди? У всякому разі, краси всієї цієї історії не додає той факт, що чутки про можливу появу Шевченка в тренерському штабі збірної почали виникати чи не з перших днів після обрання Андрія Павелка на пост президента ФФУ.
Можливо, це призначення на перспективу, і саме Шевченко стане головним тренером збірної України після Євро-2016. Мені чомусь здається, що при будь-якому результаті на чемпіонаті Михайло Фоменко покине пост наставника національної команди після турніру у Франції. Може, він навіть зробив би це і раніше, але тільки людська порядність і відповідальність, а також впевненість у кінцевому результаті і правильності обраного шляху, не дозволили це зробити. До слова, хто зараз скаже, на який термін продовжили контракт з Фоменком? І якщо буквально сприймати формулювання «до закінчення чемпіонату Європи», хто буде головним у збірній після Євро-2016? І, до речі, що буде з нинішнім тренерським штабом команди, в тому числі і з Шевченком, після закінчення фінальної частини першості континенту, якщо Фоменко все-таки піде?
Якщо це дійсно крок в майбутнє, то у ФФУ тепер є чудова можливість провести операцію «наступник». Шевченко отримає можливість набратися досвіду в кращих умовах, які тільки можна уявити. Федерація і збірна - отримають тренера, який за півроку не тільки познайомитися з напрацюваннями попереднього наставника, а й сформує своє бачення гри національної команди, а, може, займеться її перебудовою - у всякому разі, здається, для багатьох гравців національної команди майбутній чемпіонат Європи - можливо, останній великий футбольний турнір в кар'єрі.
В такому випадку, це дійсно плюс для збірної. Як і поява в тренерському штабі, в ролі помічника (саме асистента) людини, котра вигравала все в професійній кар'єрі і працювала під керівництвом великих наставників. Якщо це призначення лише на період чемпіонату Європи, то крок, м'яко скажемо, несподіваний. Хоча знову ж таки, повторюся, великих мінусів в запрошенні Шевченка я все одно не бачу.
Ну а поки міркувати про потрібність чи важливості Шевченка у збірній немає ні бажання, ні сенсу. Як і наводити приклади великих в минулому гравців, які стали або не стали хорошими тренерами, які отримали відразу ж шанс заявити про себе у великому футболі, або ж починали з самих низів. Кожен випадок унікальний і проектувати його на когомь ще - заняття безперспективне. Зрештою, не скуштувавши страву, ніколи не дізнаєшся його смак.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
