- Ваш первісток народився в 2014 році. Одразу вирішили, що дружина буде народжувати в Києві, а не в Бразилії?
- Так, а чому б і ні? На той момент ми жили тут вже чотири роки, тому не бачу в цьому нічого дивного. В Україні хороші фахівці, не виникло ніяких проблем. Коли почалися перейми, я був поруч з Бруною, трохи нервував, але не показував цього. Відвіз її в лікарню, на щастя, все пройшло добре, і 24 вересня відбулася щаслива подія в моєму житті. Синочок народився здоровим, назвали його Даві. Без літери «д» в кінці. Хоча ім'я відповідає вашому Давід, адже воно біблійне, португальською вимовляється без останньої літери.
- А коли в минулому році народився ваш другий син, теж були поруч з дружиною?
- Так, хоча це було 4 листопада, в день виїзного матчу з «Челсі» в Лондоні. Я через це і не зміг полетіти до столиці Великобританії разом з командою. Раніше ми завжди уявляли свою сім'ю з двома дітьми. Молодшого сина назвали Даніелем. Зараз вже все налагодилося, нам допомагає теща, тому іноді я можу поспати спокійно. Крім того, у нас є няня. Даніель поки тільки їсть і спить, з ним ще не дуже цікаво. А з Даві веселіше, він дуже рухливий. Намагаюся провести з дітьми кожну вільну хвилинку. Оскільки ми вже довго живемо в Києві, і тут народилися обидва моїх сини, я завжди говорю партнерам, що я вже на 50 відсотків українець (посміхається).
- Ви прекрасно освоїлися в Україні, вивчили мову. А як пристосувалася ваша дружина?
- Мову я, дійсно, добре розумію, але ще не дуже добре говорю. Так само і Бруна, але у неї не виникає великої необхідності говорити, адже вона більшу частину часу проводить вдома, розмовляє тільки з нянею, лікарями, масажистом, в магазині або на вулиці. З цим вона справляється сама, а якщо щось не виходить, я допомагаю. Няня у нас українська - дуже добре, коли дитина говорить і англійською, і португальською, і українською, адже це рівень культури.
- Вашій дружині подобається в Києві?
- Дуже. Особливо влітку, коли тепло і все навколо таке красиве і зелене. А ось до ваших зим нам, бразильцям, пристосуватися дуже важко, адже тут дуже холодно, буває мороз 15-20 градусів і сніг! Гуляти на вулиці просто неможливо! Тому, коли у нас відпустка або коли я на зборах з командою в Австрії чи Іспанії, дружина їде до Бразилії до родичів. У місті, звідки ми родом, мінімальна температура - 5 градусів тепла, і вона тримається два-три дні. І то це вважається чимось надзвичайним. В іншому ж - у вас чудове місто і країна.
- А як часто вас відвідують родичі в Києві?
- Не дуже часто, адже моя мама працює кондитером, у неї невелика фірма, тому там необхідна її присутність, тато також працює. А мама Бруни вже на пенсії, тому у неї більше вільного часу і вона частіше у нас гостює. І Бруні легше, коли мама поруч, вона може навчити її багато чому, що стосується турботи про дітей.
- Наскільки складний процес реєстрації дитини для іноземців?
- Невеликі проблеми існують: потрібно зібрати багато документів для міністерств, посольств тощо. Тому процес трохи затягується, ми витратили на це більше місяця, але ставимося до ситуації з розумінням, - розповів Даніло Сілва «КП в Україні».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
