В Туреччині футбол - це один із сенсів життя. Навіть маленьку дитину вдягають у кольори улюбленого клубу, так само і 80-річні і старші люди обожнюють футбол. Вони живуть цим, люди просто божеволіють від футболу. Була така ситуація: дівчину видавали заміж, її сім'я вболівала за один із стамбульських клубів, а сім'я нареченого вболівала за інший, тому весілля було скасовано, саме через футбольне питання.
Якщо у нас в ігровій серії на тренуванні йде принципове протистояння, за кожен гол, за кожен м'яч, то в Туреччині тренування - це звичайна підготовка, нічого такого. Спочатку я був дуже активний на тренуваннях, постійно намагався підказувати, витягати кожен м'яч, партнери по команді навіть шуткували у роздягальні.
Я доволі самокритичний, завжди дам собі правильну оцінку, також мене завжди критикує моя дружина. Вона критикує навіть тоді, коли я добре зіграю, прийде та знайде момент, де я зіграв не дуже. Вона продивляється всі мої ігри сама, як аналітик якийсь. Без своєї дружини мені немає куди діватися, це так само якби у мене руку чи ногу відняли і я б не зміг грати у футбол. Завжди прихожу додому, вона мене покритикує, навіть коли виграємо 5:0, вона не дає мені розслабитися.
Я б ніколи не пішов би з «Дніпра», мне все влаштовувало. В своєму віці я хочу ще прогресувати, досягати своїх цілей. Я розумів, що з «Дніпром» вже буде складно досягти цього. Я вважаю, що клуб після фіналу Ліги Європи повинен був двигатися далі. Як сказав Мирон Богданович, якби у нас було певне підсилення, то ми могли б боротися за чемпіонство і потрапляння в Лігу чемпіонів.
Можливо, чемпіонат Туреччини не межа мрій, але цей чемпіонат дійсно вище нашого.В цьому чемпіонаті цікаві ігри, конкуретноспроможний чемпіонат. Тут я розвиваюся, це новий виклик для мене. Я можу сказати, що я зробив правильний вибір.
Хочеш допомогти ЗСУ 🇺🇦?
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
