- Юнес, ваш перший гол на Фельтінс-Арені ви відсвяткували ефектним сальто. Де навчилися такого?
- У дитинстві я багато грав на вулиці зі своїми друзями. Ми із задоволенням дивилися фільми про карате і намагалися повторити рухи головних героїв. Це могло бути сальто або флік-фляк.
- Ви емоційна людина?
- Якщо забиваю гол, то так. Я просто вибухаю. Результатом цього є мої викрутаси як після голу в ворота «Штутгарта».
- Здається, що вам вдалося швидко інтегруватися. Самі здивовані цим?
- Ні, зовсім не здивований. Розпорядок не сильно відрізняється від того, що був у мене у Франції. Це сильно спрощує завдання. До того ж хлопці чудово прийняли мене. Ми отримуємо велике задоволення від гри в футбол...
- ...чого у вас не було в Києві?
- У минулому сезоні я був гравцем основи. Ми були успішними, стали чемпіонами. Але в наступному році я практично перестав потрапляти в основу, тому я вирішив пошукати можливості в іншому клубі. Пропозиція від «Шальке» прийшла якраз вчасно.
- На якій позиції вам подобається грати найбільше?
- Якби була можливість вибирати, то на позиції «десятки». Але останнім часом нам вдавалося набирати очки, коли я грав на фланзі. Найголовніше, що ми досягаємо успіху. Де я граю, мені абсолютно не важливо.
- Ви вже обжилися в Німеччині?
- Так, і досить швидко. Ми з сім'єю живемо в Реклінгхаузені. Нам подобається це місто. Ми вже були в Оберхаузені і ближче познайомилися з Гельзенкірхеном. Нам було особливо цікаво в зоопарку, у нас із дружиною двоє дітей. Мохамеду - 20 місяців, нашій дочці - сім місяців. Нещодавно у нас було два вільні дні і ми літали в Дюссельдорф.
- Чого вам тут не вистачає?
- Моїх батьків. Хоча вони вже нас відвідували і будуть приїжджати ще. Вони живуть від нас за півтори години польоту.
- Як поживає ваш німецький? Які слова ви вже знаєте?
- Привіт. Як справи? Все добре? Увага! Ліво. Право. Один, два, три, чотири…
- Як ви його вивчаєте?
- Я намагаюся спілкуватися з людьми. Від своїх товаришів по команді я кожен день дізнаюся нові слова. До того ж я завантажив спеціальний додаток на телефон. Він мені допомагає.
- Хтось із ваших товаришів по команді виступає перекладачем?
- Так, особливо П'єр-Еміль Хойб'єрг. Його мама француженка. Коли ми в роз'їздах, то живемо в одній кімнаті. Також Жоель Матіп, Тіло Керер і Ерік Максим Шупо-Мотінг говорять французькою.
- З недавнього часу ви стали активні в Твіттері та Фейсбук. Довгий час у вас не було офіційного аккаунта, а тепер з'явився. Чому?
- Для мене не так важливо публікувати своє життя, але я хочу підтримувати контакт з уболівальниками і дати їм можливість взяти участь в моїй кар'єрі. На тренуваннях я кожен день зустрічаю шанувальників. Це супер. У Монпельє їх особливо багато. Чув, що серед уболівальників «Шальке» теж є мої шанувальники, - наводить слова Беланда офіційний сайт «Шальке».
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!