Владлен Юрченко: «Мрію про збірну України, але залишаюся реалістом»

Світовий футбол 29 Березня, 15:08 638
Владлен Юрченко: «Мрію про збірну України, але залишаюся реалістом» | 19-27
20 березня капітан молодіжної збірної України дебютував в основі свого клубу в Бундеслізі. Півзахисник леверкузенського «Байєра» провів 83 хвилини в Штутгарті і допоміг команді здобути важливу перемогу - 2:0.

Після гри німецька преса зарясніла повідомленнями про те, що «фармацевти» вже готові продовжити особистий контракт 22-річного гравця, а досвідчений одноклубник українця Штефан Кісслінг назвав Юрченко «фантастичним футболістом», захопившись тим, як він відіграв в центрі поля.

НАШУ З КРАМЕРОМ ПАРУ НАГРАВАЛИ ЩЕ В США

- У листопаді, коли ми спілкувалися після вашого кубкового тріумфу в матчі з кельнською «Вікторією», ви сказали, що наставник «Байєра» Роджер Шмідт - тренер консервативний і не дуже любить тасувати склад. Що спонукало його піти на експерименти напередодні зустрічі зі «Штутгартом»?

- Я думаю, не найкращі результати команди останнім часом. Ми майже не вигравали, опустилися на 7-8 місце в таблиці, вилетіли з Ліги Європи ... Напевно, тренер вирішив, що потрібно щось змінювати.

- Так начебто зовсім недавно ви обіграли вдома «Гамбург» ...

- Так, але це не допомогло суттєво скоротити відставання від зони Ліги чемпіонів. А ось тепер нас відділяє від неї всього лише три очки ...

- Травми Кевіна Кампля і Ларса Бендера теж вплинули на рішення тренера?

- У Кампля - перелом. Він вибув до кінця сезону і це досить серйозна втрата. А ось Бендер вже тренується і скоро буде готовий грати в повну силу.

- У переддень виїзду в Штутгарт ви відчували, що вам випаде шанс себе проявити?

- Як такої підготовчої тижні у нас не було. У четвер грали з «Вільяреалом» в Лізі Європи, а вже через два дні - з «Штутгартом». Своє прізвище в стартовому складі дізнався на передматчевій установці - за дві години до гри.

- Позиція була не дуже звична?

- Грав на позиції опорного, але на останніх зборах команди в США ми з Крістофом Крамером діяли в цій зоні майже у всіх іграх, так що ні для мене, ні для нього нічого нового в цьому не було.

- Він, як я розумію, трохи більше заточений на оборону?

- Так, Крістоф страхує мене, коли я йду вперед. У цій грі нерідко все так і було. Хоча я б не сказав, що Крамер - такий вже явний гравець оборонного плану. Він добре працює з м'ячем, і сам не проти допомогти групі атаки. Загалом, ми намагалися проявляти взаємозамінність ...

- Тактика у «Байєра» змінюється? То з двома форвардами граєте, то з одним Ернандесом на вістрі і кимось під ним ...

- Структура гри насправді змін не зазнає: все залежить від конкретних гравців.

- Тобто, весь час використовуєте розстановку 4-4-2?

- Швидше за 4-2-4, при якій вінгери - в даний момент Карім Белларабі і Брандт - складають квартет форвардів.

ТАЩІ І КРАВЕЦЬ ВИЗНАЛИ, ЩО РАХУНОК ПО ГРІ

- У «Штутгарті» грає відразу два українські футболісти - Борис Тащі та Артем Кравець. І обидва вийшли в матчі з «Байєром» на заміну в другому таймі ... Чи вдалося познайомитися і перекинутися з ними парою фраз?

- Бориса я знав і раніше: ми - майже ровесники, одного разу перетиналися в збірній. А ось з Артемом спілкувався вперше. Ми трохи поговорили перед грою, побажали один одному удачі, ну і так вийшло, що в якийсь відрізок матчу всі втрьох опинилися на полі.

- Після матчу обмінялися думками?

- Так, хлопці з «Штутгарта» погодилися, що, в цілому, рахунок по грі. Сказали, що їм було важко, і що ми їх все-таки переграли.

- З Тащі ви майже напевно перетиналися в одній зоні?

- Як, до речі, і з Кравцем. Ну, це ігрові моменти. Футбол зараз дуже мобільний, ніхто до своєї зони особливо не прив'язаний, відпрацьовують всі за кожного, темп дуже високий ...

- За дві хвилини до заміни ви отримали попередження. Що трапилося? Чи не було це викликано втомою?

- Та ні, просто така склалася ситуація: ми провалилися в центрі поля, вони тікали в контратаку, мені довелося піти на тактичний фол, а суддя дав жовту. В цілому, абсолютно нормальний ігровий момент.

- По володінню м'ячем господарі вас переграли. Виходить, ви були кращі на контратаках?

- «Штутгарт» грав удома, і, ясна річ, що при повному стадіоні вони намагалися тримати гру в своїх руках. Але у нас була своя тактика на гру, і ми дуже чітко її витримували: не відходили назад, пресингували, забирали м'яч. При цьому, перший гол забили практично в позиційному нападі: добре розіграли м'яч в один в дотик - що називається, в такт, а після цього вже почали грати по рахунку і вміло вибігали в контратаки. Я думаю, що 2:0 - це далеко не все, чого ми могли добитися. Ми могли забивати і більше - була штанга, перекладина і кілька виходів один на один.

- Місцеві журналісти після матчу намагалися поговорити з вами по-німецьки?

- Ні. Хоча раніше такі спроби були. І головне, що зараз я вже міг би їм щось відповісти. (Посміхається).

ПЕРЕМОГОЮ «ШАХТАРЯ» НАД «ШАЛЬКЕ» В НІМЕЧЧИНІ ВРАЖЕНІ

- «Кіккер» привів цитату вашого партнера Штефана Кісслінга, який назвав вас «фантастичним футболістом». Я не дуже сильний в німецькому, але, по-моєму, в оригіналі фігурувало словосполучення - «фальшива десятка».

- Ні, Штефан мав на увазі, що я грав не на своїй позиції, що мені звичніше грати в якості класичної десятки ...

- Кісслінгу ваша гра сподобалося, а тренеру Шмідту?

- Здається, теж. Мені він сказав, що все добре.

- Шмідт, як мені здається, така людина, що і після «Вікторії», коли ви за двадцять хвилин забили гол і віддали передачу Кісслінгу, теж був задоволений ...

- Так, але це був Кубок Німеччини, і на момент мого виходу на поле рахунок дозволяв йти на експерименти («Байєр» вже вигравав 4:0. - Прим. М.С.), а зараз все було інакше - куди більш відповідально ... Загалом, я не хочу загадувати: подивимося, що буде далі - мені й самому цікаво.

- Щільність команд у Бундеслізі дуже висока: завдання потрапити в Лігу чемпіонів не знімається?

- Ні в якому разі, інших цілей у нас немає. При цьому календар досить складний: попереду - гри з менхенгладбахською «Боруссією», «Шальке», «Гертою», «Вольсфбургом» ... Ну, і ви розумієте, що в бундеслізі прохідних матчів не буває. Навіть якщо команда йде в самому кінці таблиці, тебе чекає дуже складна гра. Крім «Ганновера», котрий опустився на саме дно і вже практично приречений на виліт, задніх ніхто не пасе.

- Не так давно місцевий «Шальке» виявився нещадно битий на своєму стадіоні вашим колишнім клубом. Результат матчу команди з Гельзенкірхена проти «Шахтаря» викликав здивування і резонанс?

- Так, про це писали всі газети. Люди були дуже здивовані, тому що, як мені здається, після першої гри і вболівальники, і гравці «Шальке» були впевнені, що пройдуть «Шахтар». Вони думали, що гірники легко віддадуть гру, але ті приїхали і спокійно забили три голи. Потрібно розуміти специфіку двоматчових протистоянь. У першій грі німці могли виграти - 2:0, а в другій пропустити менше, але вийшло, що вони і перший матч не виграли, і в другому отримали повний кошик. Хоча команда у «Шальке» - молода і перспективна. Їм би ще набратися досвіду ...

- У плані вашого побуту в Німеччині щось змінилося?

- З моменту нашої останньої розмови - ні. Хіба що батьки стали приїжджати трохи частіше, а ще недавно гостювала моя дівчина Вікторія. Їй, до речі, все тут дуже сподобалося: і міста, і сама атмосфера. Вона два рази була на стадіоні: так би мовити, надихала мене на хорошу гру ...

МРІЮ ПРО ЗБІРНУ, АЛЕ ЗАЛИШАЮСЯ РЕАЛІСТОМ

- В даний момент ви знаходитесь в розташуванні молодіжної збірної України, яка зіграє контрольний матч із Грузією. Днями ви повернулися з Австрії, де грали з місцевими однолітками. Ви добиралися туди прямо з Німеччини?

- Ні. Я прилетів до Києва, де наша збірна проводила міні-збір. На тренування, яке відбулася в понеділок, звичайно, не встиг: приїхав тільки ввечері.

- Олександр Головко не гнівався?

- Ну, я ж ніяк не міг встигнути раніше.

- Вимоги Олександра Борисовича до вас і до команди чимось відрізняються від тих, що були при Сергієві Ковальця?

- Звичайно, є певні відмінності. У кожного фахівця своє бачення футболу, у кожного - свої принципи і методи досягнення результату.

- Вихованців академії «Шахтаря» в складі збірної зараз вистачає ...

- Я не рахував, але ось в Австрії крім мене грали Вачіберадзе, Качараба, Соболь, на заміну виходив Зубков ... І з кожним з них я грав в «Шахтарі».

- Вас поки жодного разу не викликали в першу збірну, але мрія про головну команду України в переддень Euro 2016 є?

- Мрія, звичайно, є, але вона не тільки у мене така, і я як раз намагаюся дивитися на речі реально. В принципі, все залежить від мене: я повинен добре проводити кожну гру. Але за такий короткий період показати щось неймовірне досить складно. І навіть якщо все буде складатися, подивимося, що скажуть тренери національної збірної. Зараз я намагаюся не літати в хмарах, а зосереджувати себе на грі з Грузією за молодіжку, а потім - на матчах за клуб ... Ну а там - як буде так буде. Повторюю, мені й самому цікаво як саме все буде розвиватися ...