- Руслане Петровичу, як здоров'я? Дозволяє радіти фарбам життя?
- Цілком нормальне. Але чи вийду на поле зі старту або взагалі - вирішить Мирон Богданович. «Олександрія» змусила рахуватися з собою всіх лідерів.
- «Дніпро» - дивовижна команда. Після санкцій УЄФА і загрози буття в своєму чемпіонаті, команда пішла вперед, як торпедний катер. Всі мобілізувалися, хоча з палуби доносяться репліки. Лео Матос грати готовий, але не безкоштовно, ще одного бразильця Андерсона взагалі все в команді влаштовує. А ось сам Руслан Ротань заявляв, що дограє в «Дніпрі» останній сезон...
- За себе скажу, що таких заяв не робив, це ваші колеги мене не так зрозуміли. А так, у кожного може бути своя думка і свій погляд на кар'єру. Головне, щоб усередині колективу була атмосфера між гравцями, якою «Дніпро» завжди славився.
- Ви - її головний хранитель, вам і видніше. До речі, чи не боїтеся, що Піко відбере у вас привілей виконувати штрафні? Людина так скучила за футболом, що просто оре землю і худне прямо на очах...
- Ні (сміється), не боюся. Андерсон - цікавий і відкритий хлопець. Незважаючи на яскраву зовнішність, він добре грає, та ще з пристойним ударом. Завдяки тренуванням ми і раніше знали про його потенціал.
- Руслане, ми зараз ходимо по полю стадіону в Придніпровську, де тренування «Дніпра» проводив ще Валерій Лобановський. Дніпропетровська міська влада обіцяє його реконструювати. А самі коли виходили на поле «Авангарду»?
- Я грав тут ще за юнаків, коли мені було років чотирнадцять - п'ятнадцять. Як швидко летить час ... Але якщо стадіон відновлять, як задумано за проектом, це буде дуже важливо для таких же за віком хлопців. Придніпровськ віддалений від доступних спортивних арен, а тут можна вирости і навіть стати в майбутньому гравцем «Дніпра».
- Від майбутнього до теперішнього. Що змушує сьогодні триматися команді «Дніпро»?
- Професіоналізм. Ми в першу чергу доводимо собі і тішимо своїх відданих уболівальників.
- Але навколо стільки домислів і докорів. Зовсім свіжий: Володимир Лютий, який завжди мріяв повернутися в «Дніпро» тренером, вважає, що бездарний клубний менеджмент - головний винуватець всіх нинішніх бід команди.
- Вони можуть бути різними. Але система така, що майбутнє залежить від однієї людини - власника «Дніпра».
- Мені це бачитися епізодом з життя великого комбінатора, який любив ефекти. Так і бачу Ігоря Валерійовича, який в «Дванадцяти стільцях» стоїть на палубі, і раптом перед самим підняттям трапа, зауважує свою команду...
- Нам, гравцям, залишається тільки сподіватися на щасливий результат. Поки така надія є, будемо вірити і гідно завершувати сезон.
- Що знаходиться під останніми словами, ми поговоримо пізніше. А поки згадаємо про колишніх одноклубників, які теж мріють і готуються до ЄВРО. Колись ви взяли під захист колишнього нападника «Дніпра» Селезньова, відмітивши, що такими гравцями не розкидаються. Залишаєтеся при колишній думці?
- Залишаюся.
- А що скажете про важкі часи Дениса Бойка в «Бешикташі»?
- З Бойком не розмовляв, але про його положення в «Бешикташі» в курсі. Я не думаю, що конфлікт з Гюнеш Шенола, який роздувається пресою, має місце. Швидше, це просто робочі моменти. Сам у минулому воротар і професійний тренер прекрасно бачить потенціал Дениса. Я ж знаю, якого рівня спортсмен мій колишній одноклубник, як він тренується і вміє налаштовуватися на матчі. Не сумніваюся, що Денис через півроку повністю виграє конкуренцію і стане основним воротарем стамбульського клубу.
- На носі матч півфіналу Ліги Європи «Шахтар» - «Севілья». Досить імовірно, що проти гірників на поле «Львів Арени» вийде ваш давній приятель ...
- З Коноплянкою говорив вчора. З Женею не буває нудно. Навіть після поразок в Прімері він знаходить привід подивитися на ситуацію з гумором. Про виступ на ЄВРО поки не говоримо. Ні, справа не стільки в марновірстві, скільки в своєчасності. Зате майбутню зустріч «Севільї» з «Шахтарем» обговорювали. Женя Коноплянка сказав, що чекає цих матчів з неослабним інтересом.
- З одного боку - патріотизм, адже за «Шахтар» грає багато українців і ваших партнерів по збірній. Та й єврокубковий рейтинг значущий. З іншого боку - ваш друг і улюбленець не тільки нашого міста, а й всієї прогресивної частини українського народу і країни, з «Андалуссійщиною» на додачу... До речі, вас не насторожують статистичні знахідки, що Коноплянка ніколи не був спеціалістом по «Шахтарю», як, наприклад, Ротань із Зозулею?
- Я думаю, що статистика, як зазвичай, буде ні до чого. Все вирішиться в двох матчах за регламентом Ліги Європи.
- Гаразд, про Лігу Європи не будемо, згадки про неї нині, як сіль на рану... Але є завдання цілком досяжні і насущні: Кубок України з одноклубниками брати збираєтеся?
- Бажання, звичайно, є, і велике. Але попереду ще матч-відповідь з «Зорею», а потім фінал. Будь-який з претендентів теж хоче взяти трофей.
- Фінал, звичайно, матч особливий. Але в спритність «Зорі» у другому матчі півфіналу я не вірю. Схоже, знайшов «Дніпро» протиотруту від цієї команди, та й психологічно ви сьогодні сильніші.
- Дякую за добрі слова, але футбол завжди залишає за собою елемент непередбачуваності.
- З огляду на повну відсутність національного Кубка в клубній вітрині, така відповідь не приймається. Та й пора заслуженому капітану і цілій епосі в житті «Дніпра» високо підняти над головою важкий і почесний приз...
- З такими доводами (сміється) не посперечаєшся. Кубок беремо!, - цитує Ротаня footclub.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
