Центральний матч 24-го туру Української Прем’єр-Ліги не подарував насолоду футболом. Одна команда вже вирішила усі свої турнірні завдання, інша – готується до матчу-відповіді в ½ Ліги Європи. Звичайно, такі матчі не бувають з приставкою «просто», «показовий» тощо. «Шахтар» - «Динамо» це щось більше, це всеукраїнське Дербі. Саме так – Дербі – з великої літери, не інакше.
Про мотивацію, дисципліну, характер, саме у таких матчах, сказано і переказано вже дуже багато. Повертатись до цього немає жодного сенсу. Усі це розуміють, зайвий раз пояснювати не треба. А якщо не розуміє хтось, тренер пояснить. Не вдалось? Не зміг? Тут і починаються питання.
Проте, переоцінка своїх можливостей ще більше заважає, аніж недооцінка. Не зрозуміло «як», «чому», «з якою метою» Степаненко побіг до трибуни «Динамо». Списати все на емоції не вдасться. Таке могло «проканати» у того ж Луїса Адріано на НСК «Олімпійський» у 2013 році. Він – легіонер, не гравець збірної. Не йому виступати через місяць разом з динамівцями на Євро в одній команді, в одному складі.
Так, почнуться питання: «А ось Ярмоленко на «Донбас-Арені» показував герб «Динамо», «Згадай Мілевського у матчі за Суперкубок 2011». Так, дійсно, таке мало місце. Як і жести Гармаша. Але тоді не було війни, не гинули українські воїни, серед яких не мало і Ультрас. Зокрема і динамівських, «гірників». У той час і Донецьк не був окупованим, як і Крим. Часи змінюються, треба й самим змінюватись, а не мислити вчорашнім днем.
До речі, про Євро. Напевно, Тарас Степаненко й не знав, але на другому ярусі, до якого він підбіг, була людина, яка проїхала за збірною України усі міста, де наші хлопці грали у відборі до цьогорічного Євро. Ставлення до фанатів, які тебе усюди підтримують, видно.
Кучер, Ракицький, Степаненко… Люди, які частенько у матчах з підвищеним рівнем відповідальності провокують гравців суперника, зокрема, і українців. Потім вони грають у збірній, дружать. Тільки як можна підтримувати дружні відносини з людиною, яка тебе за першої ж нагоди може нишком вдарити, коли не бачить арбітр? І робити потім вигляд, що нічого не сталось.
Не додають позитивних оцінок гравцям збірної і «Шахтаря» і пісні у літаку. Ви не вважаєте «Динамо» за команду? Добре, проте не ви чемпіони країни. Треба вміти програвати з високо піднятою головою. Адже чемпіонат складається не лише з ігор «Динамо» - «Шахтар» та «Шахтар» - «Динамо». І хто зберігає концентрацію, сили до кінця, стає чемпіоном.
У нас вже було багато скандальних ситуацій у матчах між цими командами. Після кожної з них ми думали, що все, кінець. Здається, зараз він настав. Проте, не хочеться цього. Перед Євро, коли людям потрібні позитивні емоції, у нелегкий час...
Олександр Ушаков
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
