Єврокубковий сезон 2015/16 був незвичайним, як і личить у високосний рік. Зінедін Зідан став сьомим, хто вигравав Кубок Чемпіонів як гравець і як тренер і восьмим тренером-дебютантом. Знову в фіналі грав андердог. Знову, як і в 84-му, 88-му, 96-му, 2008-му, 2012-му у фіналі відбулася серія пенальті. А Лігу Європи (Кубок УЄФА) вперше в історії виграли втретє поспіль і вп'яте взагалі. І головне - Ліга Чемпіонів сезону 2015/16 рідко радувала яскравою грою, і у фіналі грали дві потужні і жорсткі, але нині не яскраві команди, а у півфіналі грав кризовий і нестабільний «Манчестер Сіті», який завдав по воротах суперника «аж» дев'ять ударів протягом двох матчів. Значно цікавішою була Ліга Європи з «Севільєю», «Ліверпулем», «Боруссією», «Шахтарем», «Атлетік Більбао». Але й там відзначалися не індивідуали, а команди. Тому в списку головних героїв сезону чимало тренерів і бойовитих, а не яскравих гравців. Згадаємо ж їх.
Карлос Касеміро, 24 роки, півзахисник, «Реал» Мадрид, Ліга Чемпіонів
На прес-конференції перед фіналом Ліги Чемпіонів Дієго Сімеоне назвав ключовим гравцем (для командного балансу) «Реала» саме бразильця, а не когось з трійки BBC. Тренер «білих» Зінедін Зідан назвав свого підопічного «фундаментальним» гравцем і порівняв з Клодом Макелеле, який тягав за самим «Зізу» рояль в «Галактікос» початку століття. І фінал довів, що обидва не помилялися.
Ще влітку «Порту» хотів викупити контракт до того орендованого бразильця, і «Реалу», щоб уникнути цього, довелося сплатити 7.5 мільйонів євро за власного гравця. Він не грав в «Класіко» (0-4) і в дербі (0-1) з вини тренерів, які тоді грубо помилилися. Але з того часу прописався в основі і немов притягував до себе всі м'ячі, починаючи атаки і розвантажуючи Модріча і Крооса. Його гра перетворила команду на неяскраву, але збалансовану і потужну. І саме центр поля переграв «Манчестер Сіті» і боровся на рівних з «Атлетіко». І без холодної статистики фіналу (вісім відборів і сім вибитих м'ячів) ясно, як багато значить цей гравець для команди. Без нього цієї перемоги просто не було б.
Зінедін Зідан, 43 роки, головний тренер, «Реал» Мадрид, Ліга Чемпіонів
Факс Де Хеа, справа Бензема, бурхливе нічне життя і гонки на автомобілях Хамеса Родрігеса, сміх гравців під час відставання в рахунку, конфлікт Роналду з Бейлом, 0-4 в «Ель-Класіко», виліт з Кубка через задіяння дискваліфікованого гравця, заборона на трансфери, ненависть гравців до тренера - весь цей жах, здатний «поховати» будь-який клуб, вдалося заховати кудись дуже далеко одним простим рішенням - призначенням на посаду тренера Зінедіна Зідана. Кращого вибору просто не могло бути, нехай «Зізу» і постійно говорив, що ще не готовий.
Француз спростував всі стереотипи з його бурхливої кар'єри гравця і постав прагматичним, виваженим, спокійним тренером, улюбленцем гравців. Він не навантажував підопічних тактикою, не накручував їх, не шукав скандалів ані з ними, ані з пресою. Він просто тихо працював і своїм спокоєм змушував вщухнути всі пожежі скандалів. Він зробив висновки з болючої поразки в дербі у лютому. І у вирішальних стадіях Ліги Чемпіонів його «Реал» заграв максимально обережно, особливо в гостях, з трьома опорниками, ні в якому разі не поспішаючи і в першу чергу зберігаючи баланс, твердість і дисципліну.
До фінального матчу він підійшов відмінно підготовленим і в першому таймі переграв опонента. Але слова самого Зідана про досвід і величезні досягнення аргентинця і про незначні власні виявилися правдою. Змістивши Коке до центру і випустивши Феррейру-Карраско, Симеоне перехопив ініціативу. А травма Карвахаля з виходом Даніло (над яким Феррейра-Карраско просто знущався) і неправильна заміна Крооса на Іско позбавили команду балансу, і «Атлетіко» далі виглядав явно переконливіше. Але навіть і в такій ситуації «Реал» продемонстрував міць і характер і не поступився «Атлетіко» Дієго Сімеоне на полі аргентинця - полі боротьби, «фізики», жорсткості і фолів. І тому заслужив перемогу. Перемога «Реала» - в першу чергу тренерська.
Дієго Сімеоне, 46 років, головний тренер, «Атлетіко» Мадрид, Ліга Чемпіонів
Як і перемога «Реала», фінал «Атлетіко» - перш за все тренерський. Сімеоне створив клуб, схожий на самого себе, перетворивши його з найжахливіших в одного з найстабільніших. Все в клубі підпорядковано не президенту, не власникові з родини Хілей, не директорату, а лише йому, тренеру. Він зважує гравців кожен день, він телефонує їм пізно ввечері перед матчем і мотивує, він вимагає «лягати кістьми» на полі, він диригує вболівальниками, перетворюючи «Вісенте Кальдерон» на жах для гостей. Він вичавлює з команди і клубу в десятки разів більше, ніж вони здатні. Чудово розуміючи, що не фаворит, і діючи відповідно. «Наша сила в тому, що ми знаємо, що вони кращі за нас». Недарма один з його колишніх гравців заявив, що Сімеоне «Бог» в клубі.
«Не змінювати структуру і самоідентифікацію, але постійно повторювати, повторювати, повторювати, і ти досягнеш успіху». І Дієго «повторив» цього сезону, вибивши на шляху самих «Барселону» і «Баварію». Хоча, звісно ж, хотів більшого. Але тим не менше, в сучасному футболі, футболі грошей та піару, бачити незаможний клуб, що грає нарівні з зірками - це мало не диво. Сімеоне забезпечує нам непередбачуваність і віру в казку в футболі. І вже за це йому величезна подяка.
Серхіо Рамос, 30 років, захисник, «Реал» Мадрид, Ліга Чемпіонів
«Реал» не пропустив жодного м'яча в домашніх матчах Ліги Чемпіонів цього сезону! І взагалі пропускав лише в трьох матчах з 13-ти. І Рамос практично незмінно грав у стартовому складі, залишаючи Пепе і Варана боротися за місце поруч з ним в центрі оборони. Взагалі, здається, що він завжди був тут, в «Реалі». Але насправді, він хоч і встиг пограти разом із Зіданом (єдиний з тих, хто залишилися в команді), та все ж починав в «Севільї» і «лише» 11 років в клубі.
Джонатан Вудгейт, Фабіо Каннаваро. Рауль Браво, Рауль Албіоль. Всі вони йшли. А Серхіо залишався. І в потрібні моменти забивав найважливіші голи, як дубль в Мюнхені два роки тому, гол на останніх секундах в фіналі ЛЧ сезону 2013/14 і гол вчора (чи багато є захисників, які забивали в двох фіналах Кубка Чемпіонів?). Він вчора «з'їв» Антуана Грізманна і Фернандо Торреса в обороні.
І є вища справедливість у тому, що саме на 11-ий сезон свого перебування в клубі і на перший у якості постійного капітана цей легендарний гравець здійняв над головою Кубок Чемпіонів, 11-ий в історії клубу. І йому лише 30!
Унаї Емері, 44 роки, головний тренер, «Севілья», Ліга Європи
«Севілья» в фінансовому плані не здатна боротися навіть з «Атлетіко», не кажучи вже про грандів. Тому керівники клубу взяли чіткий курс на завоювання реальних трофеїв. Так Ліга Європи, в якій немає «Реала» з «Барселоною», стала Лігою Емеропи. Вперше з 1976-го три перемоги поспіль в одному і тому ж Єврокубку, і вперше в Кубку УЄФА/Лізі Європи. Головний тренер приносить в жертву Лігу другому Єврокубку, а не навпаки, щиро дивується з того, що англійські клуби нехтують турніром, його гравці заявляють, що Ліга Європи не менш складна, ніж Ліга Чемпіонів. І таке серйозне ставлення приносить успіх.
Емері відмінно розуміється на тактиці, полюбляє навантажувати підопічних відео (як вони кажуть, їм навіть хочеться збігати за попкорном) та іншою інформацією про суперників. Він апологет технічного футболу, володіння м'ячем, руху, варіативності. І при цьому відмінний психолог. «Севілья» влітку втратила кількох лідерів, і нині слабша і менш варіативна. Але, не вигравши жодного матчу в Лізі в гостях, здобуває перемогу на самому «Сан-Мамесі» в Лізі Європи. Граючи жахливо вдома у матчі-відповіді, виграє у серії пенальті. Долає невдалі хвилини в півфінальних матчах проти «Шахтаря» і повертається ще міцнішою в другому таймі. Емері знаходить рішення й проблеми нестабільності і травм вінгерів, спрямувавши на правий фланг атаки номінального правого захисника Коке. І той відплачує тренеру двома голами у фіналі. Емері знаходить спосіб звільнити Евера Банегу з-під опіки і використовувати свою перевагу у центрі поля після невдалого першого тайму фінального матчу. І виграє.
Юрген Клопп, 48 років, головний тренер, «Ліверпуль», Ліга Європи
Так, у другому таймі «Ліверпуль» занадто легко розвалився після першого пропущеного, занадто легко втратив віру і фізичну форму. 19 пропущених голів за ведення в рахунку у сезоні = великі проблеми з обороною і характером. Та яскрава атака його команди з мобільними і завзятими Фірміно, Коутіньйо, Старріджем, Лалланою, Чаном, фірмовою швидкістю, пресингом і технічною грою в пас знову запалила «Енфілд», що як в золоті 80-ті, став стіною для своїх гравців і пеклом для гостей.
«Манчестер Юнайтед» і «Вільярреал» не встояли перед «Енфілдом» і були зметені. Кращу команду турніру, дортмундську «Боруссію», здатний був вибити лише він. І у вже легендарному матчі його команда відігралася з 1-3 і вирвала перемогу на останніх хвилинах. Успішні півгодини у фіналі з класним голом Старріджа здавалися продовженням. Та й взагалі, футбол у Лізі Європи цього сезоні був набагато яскравішим, ніж у Лізі Чемпіонів. Зокрема, завдяки «Ліверпулю» Клоппа. З нетерпінням чекаємо на наступний сезон.
Евер Банега, 27 років, півзахисник, «Севілья», Ліга Європи
Феерія за «Боку Хуніорс» і продаж до «Валенсії» за 20 мільйонів євро 19-річного гравця. І зруйнування кімнати в готелі разом з партнерами у збірній. «Фантастичний гравець», за словами Хосепа Гвардіоли. І ледачий прихильник нічних клубів. Втратив час через невизначеність з позицією (чи то опорник, то чи плеймейкер). І втратив ще більше через ідіотську травму (він практично розчавив собі ногу власною машиною). Але поступово він подорослішав і знайшов свою команду. У «Севільї» він плеймейкер, системотворчий гравець з відмінною технікою і баченням поля. Так, він вкрай мало забиває і асистує (лише один асист в ЛЄ в сезоні), але його вплив на команду неможливо переоцінити. Він натхненник фірмової технічної гри в пас, якою так славиться «Севілья» протягом останніх сезонів. Цей сезон став його останнім в клубі (він переходить до міланського «Інтера»), і гравця проводжали як героя.
Кевін Де Брейне, 24 роки, півзахисник, «Манчестер Сіті», Ліга Чемпіонів
Одна з найяскравіших з плеяди нових бельгійських зірок. Вже після декількох матчів в «Челсі» Жозе Моуріньо, що був незадоволений його тактичною готовністю і відпрацюванням в обороні, вирішив продати його до «Вольфсбурга». Де Кевін став кращим футболістом Німеччини і в «МанСіті» переходив вже у статусі зірки і за рекордну суму в історії клубу - 74 мільйони євро. 16 м'ячів і 14 асистів? Але від нього очікують на більше, на постійне лідерство в команді. А поки він «просто» вивів команду до її першого півфіналу Кубка Чемпіонів.
Ще в груповому турнірі на тлі феєрії Євгена Коноплянки саме Де Брейне забив переможний гол на останній хвилині матчу «Манчестер Сіті» - «Севілья». Навесні (проти «Динамо» не грав через травму) у матчі в Парижі проти «ПСЖ» чітко завершив контратаку. А у повторному, за дуже в'язкої гри, вирішив долю путівки до півфіналу відмінним ударом з-за меж штрафного.
Кевін Гамейро, 29 років, нападник, «Севілья», Ліга Європи
Він сидів в «ПСЖ» за спиною Златана Ібрагімовича і Езекіеля Лавессі, а в «Севільї» - за Карлосом Бакка. Колумбієць пішов - і, як сам Кевін каже, впевненість в собі - це все, що йому було потрібно. Конкуренцію за місце у «старті» у грізних Фернандо Льоренте і Чіро Іммобіле він виграв нокаутом і провів найкращий сезон у кар'єрі з 29-ма голами. «У нього фантастична швидкість і він дуже швидко групується для удару», - сказав про нього Емері, який відзначив і його постійний пресинг захисників і взагалі невпинний рух.
У Лізі Європи він став другим за схемою «гол + пас» (8 + 2), при цьому, на відміну від Арітца Адуріcа, вилетів туди з Ліги Чемпіонів, а не грав з початку сезону. Він забивав і перехоплюючи м'яч у Малишева, і отримуючи пас на межі офсайду, і завершуючи контратаку з лічених метрів (вкрай важливий гол у поганому матчі 1/4 фіналу проти «Атлетика» з Більбао). А в фіналі його гол на першій хвилині другого тайму вніс перелом у гру. Недарма ним цікавляться «Реал» і «Барселона».
Антуан Грізманн, 25 років, півзахисник/нападник, «Атлетіко» Мадрид, Ліга Чемпіонів
Так, у фіналі француз був більше трагічним героєм, не реалізувавши пенальті вже на перших хвилинах другого тайму. Але до цього? Сімеоне не вгадав з форвардом Джексоном Мартінесом, і єдиним нападником залишився Фернандо Торрес, якого чимало критикують. А Коке, Сауль і інші атакувальні півзахисники - не бомбардири. Тож роль Грізманна в атаці команди неможливо переоцінити. До 22-ох голів у Лізі цього сезону він додав сім у Лізі Чемпіонів, а не два, як минулого. Дубль у ворота «Галатасарая» і путівка до 1/8 фіналу. І головний дубль, чвертьфінальний, у ворота «Барселони» (головою і з пенальті). А у півфіналі в Мюнхені, на тлі божевільного пресингу суперника з 33-ма ударами по воротах, він уникнув офсайдної пастки і забив такий важливий гостьовий гол, ціна якого - фінал.
І, зрозуміло, неможливо не згадати Кріштіану Роналду. Дуже непростий сезон, з травмами, конфліктами і звинуваченнями в падінні форми, він закінчив з чудовим результатом у 51 гол і майже побив свій рекорд у Лізі Чемпіонів, забивши 16 м'ячів. Його хет-трик у матчі проти «Вольфсбурга» приніс камбек, у півфіналі він грав попри біль. Як і у невдалому в особистому плані фіналі. Але Кріштіану не залишив поле, подаючи приклад партнерам. І було ясно, що навіть на одній нозі він обов'язково заб'є вирішальний пенальті. Адже на такі миттєвості він і чекає.
Переходь за посиланням та донать нашим захисникам!
